Коли я сьогодні заходив до палати Перинатального центру в Києві, моє серце стиснулося…П’ятеро маленьких немовлят лежали у своїх ліжечках. Деяким — лише кілька тижнів, а комусь навіть днів від народження. Кожне з цих малят має свою складну історію і такий де старт в житті, але всі вони об’єднані одним — їм потрібна справжня родину.🧸 204 дитини по всій Україні зараз перебувають у закладах охорони здоров’я, мріючи й очікуючи на маму й тата.Але знаєте що? Кожного дня ми стаємо свідками справжніх чудес.Історія, яка зворушила мене:Конотопська громада. Місцева опікунська родина дізналася про новонароджену дівчинку, яку залишили в пологовому. У малечі були проблеми зі здоров’ям, але це їх не зупинило. Вони одразу поїхали знайомитися з немовлям. Сьогодні ця крихітка вже дома — в оточенні любові та турботи.А є й інша історія:Кропивницький пологовий будинок. Четверо немовлят — три хлопчики та дівчинка. Їх історії різні, але фінал буде однаковий і я в це вірю — щасливий. Над цим працюємо разом зі службами у справах дітей області та громади. У черзі на усиновлення вже є кандидати, які готові стати їхніми мамами й татами.Як голова Державної служби України у справах дітей, щодня бачу, як наші спеціалісти та фахівцііз регіональних підрозділів працюють не покладаючи рук. Ми спільно з ОВА координуємо зусилля територіальних громад, шукаємо найкращі варіанти для кожної дитини — чи то повернення до біологічних батьків, чи влаштування в опікунські, прийомні або патронатні сім’ї.Моя мета: щоб кожна з цих 204 дітей якнайшвидше відчула тепло справжнього дому. Бо кожна дитина заслуговує на любов, турботу та сімейний затишок.💛Державна служба України у справах дітей