Поверніть виплати сімʼям загиблих військових і соціалку на Турботу! Скоротіть витрати бюджету на премії, джипи суддям, автобазу міськради на яку йде 1 мільйон доларів на рік! Полтавська міська рада фактично заблокована. У коаліції — повний розвал: жорстка конфронтація, внутрішня війна і з’ясування, чия позиція переможе. Дві частини коаліції Ямщикової тягнуть у різні боки. Одна сторона пропонує спрямувати всі кошти, закладені в бюджеті на програму підтримки сімей загиблих, а також частину соціальних видатків — на військові потреби. Саме цього сьогодні просять військові: максимально вкладатися у фронт, бо країна входить у новий етап війни — більш технологічний, більш жорсткий і, на жаль, значно довший. Ми вже пройшли бліцкриг. Ми втягнулися у війну на виснаження. Зараз починається наступна фаза — війна без швидкого фіналу, війна на знищення, з максимально високими ставками. Саме в цьому логіка багатьох кадрових рішень Президента: Офіс Президента фактично трансформується у військовий штаб. І в багатьох речах це правильно. Ми це не раз визнавали і підтримували. Але є межа, яку не можна переходити. Ми не маємо права кидати сім’ї загиблих. По-перше, треба припинити цинічні розмови про те, що «вони вже отримали великі гроші». Це неправда. Ці виплати оформлюються місяцями, надходять частинами і даються неймовірно важко. За ці кошти сім’ї виживають, лікуються, утримують дітей. Дуже часто ці ж люди продовжують донатити на армію. Навіть натяк на те, щоб ці виплати скоротити або забрати, — вбиває патріотизм і віру суспільства. Віру в те, що держава й громада до кінця стоятимуть за тих, хто своїм тілом і життям закрив кордони, столицю, небо, школи, садочки, міста і села. Ми не маємо права зраджувати тих, хто вже на небі. Сьогодні до депутатів звертаються Об’єднання сімей загиблих:«Підтримайте нас». Звертаються військові:«Заливайте армію ресурсами просто зараз». І ті, і ті — праві. Що я пропоную? Я пропоную спокійно сісти й подивитися в бюджет. Прибрати видатки на автобази, на «Кадіяки», на все те, без чого міська рада може прожити. Тимчасово скоротити премії — хоча б удвічі. Не назавжди, а на період війни, поки країна не стане на ноги. Подивитися, чому місту не платить Fargo, де наша частка — 24%. Чому «Ліки Полтавщини» з колосальними оборотами не дають жодної копійки в бюджет громади. Чому інші підприємства, де місто є співвласником, приховують прибутки. Ці 60–70 мільйонів можна і потрібно знайти. І продовжити виплати сім’ям загиблих. Я дуже прошу: не сваріться через теми, які мають нас об’єднувати. Я готовий подати руку кожному — навіть якщо ви вимикаєте мені мікрофон, пишете заяви, цькуєте через правоохоронні органи чи будь-що інше. Давайте зробимо це по-людськи. Знайдемо гроші. І залишимося людьми.