DNIPRO ART COLLEGE

Історія найдавнішого мистецького навчального закладу Дніпропетровщини, його ключові постаті та долі митців, що починали в стінах Dnipro Art College, лягли в основу унікального видання — «Художня фахова освіта Придніпров’я».Цю по-справжньому академічну й водночас захопливу дослідницьку роботу виконала наша колега — бібліотечна фахівчиня з понад 40-річним стажем Катерина Мазур 👏Саме завдяки їй минулого року побачив світ 500-сторінковий фоліант, присвячений 100-річчю Дніпропетровського державного художнього училища (нині — Художнє відділення Dnipro Art College).Дослідження почалося з архівів Дніпровського художнього музею, адже саме там у 1925 році на базі художніх курсів було створено художнє робітниче відділення. Згодом — художньо-педагогічний технікум, а з 1935 року — державне художнє училище.Робота над книгою припала на найважчий для країни час — початок повномасштабної війни. На питання «Як війна вплинула на дослідження?» Катерина Володимирівна відповіла просто: «Світло почали вимикати — це дуже заважало». І ця спокійна стійкість багато про що говорить.Книга містить історичний нарис, дипломні роботи випускників з 1941 року, архівні фото навчальних корпусів та їхні сучасні відповідники часів війни. Вона має велику краєзнавчу й освітню цінність.До створення видання долучилися викладачі й художники: Григорій Чернета, родина Леоніда Антонюка, студент-дизайнер Іван Форостецький, а також команда коледжу на чолі з директоркою Інною Рудкевич, завдяки якій стала можливою цифровізація архівів.📌 На жаль, книга вийшла дуже малим накладом, якого не вистачило навіть на перший попит.✅ Тому Dnipro Art College відкрив книжкову банку для додаткового тиражу. Підтримати видання можна тут:👉https://send.monobank.ua/jar/5KAAJYNYQrЗробіть свій внесок у збереження та розвиток мистецької освіти Дніпропетровщини і ви!

З глибоким сумом колектив фахового мистецько-художнього коледжу культури повідомляє, що 31 січня 2026 року відійшов у вічність Леонід Опанасович Антонюк — видатний художник-живописець, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України, педагог-легенда, викладач вищої категорії, викладач-методист, чия багаторічна діяльність нерозривно пов’язана з історією нашого закладу.Леонід Опанасович був не лише майстром живопису з впізнаваним художнім світом і глибокою емоційною мовою полотен, а й Учителем у найвищому значенні цього слова. Його педагогічний талант, вимогливість, людяність і щира відданість мистецтву сформували не одне покоління художників, для яких він став моральним та професійним орієнтиром.Леонід Антонюк закінчив Дніпропетровське державне художнє училище у 1970 році (викладач — К. С. Беркута), а у 1978 році — Київський державний художній інститут, де навчався у майстерні О. М. Лопухова. За свій творчий шлях він був відзначений численними професійними нагородами: отримав Диплом I ступеня Спілки художників України до 175-річчя з дня народження Тараса Шевченка (1989), став лауреатом міської премії імені М. М. Паніна (2006), отримав II премію на Всеукраїнському триєнале живопису (2007), був лауреатом премій імені Тетяни Яблонської та імені Григорія Чернявського. У 2020 році, до 70-річчя митця, Леоніда Опанасовича було нагороджено Великою золотою медаллю Національної академії мистецтв України за вагомі творчі здобутки та значний внесок у педагогічну діяльність.Останньою великою мистецькою подією в житті Леоніда Опанасовича стала ювілейна ретроспективна виставка живопису «Відчуття часу», відкрита 19 грудня у Дніпровському художньому музеї. Експозиція, присвячена 75-річчю митця та 45-річчю його творчої й педагогічної діяльності, охопила період від другої половини 1980-х до 2025 року та представила понад 100 живописних робіт — пейзажів, портретів і натюрмортів.Ця виставка стала надзвичайно вагомою подією для нашого закладу й культурного життя міста, підсумком великого творчого шляху художника та яскравим свідченням його внеску у формування дніпровської малярської школи й мистецької освіти регіону.Його творчий доробок є важливою частиною українського образотворчого мистецтва, а педагогічна спадщина — безцінним надбанням мистецької освіти.Колектив коледжу висловлює щирі співчуття родині, близьким, учням та всім, хто мав честь знати і працювати з Леонідом Опанасовичем.Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях колег, студентів і у стінах нашого закладу.Про дату, час і місце церемонії прощання буде повідомлено додатково.🕯️ Світла пам’ять!

До команди викладачів Dnipro Art College приєднується Василь Одрехівський!Вперше для студентів та студенток спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» та відділення креативних практик запроваджено дисципліну «Галерейна справа» — курс, присвячений сучасним підходам до роботи з виставковими просторами, мистецькими інституціями та арт-ринком.Курс читатиме Василь Одрехівський — український скульптор, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри монументальної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Він поділиться зі студентами та студентками як теоретичними знаннями, так і власним практичним досвідом, необхідними майбутнім менеджерам і менеджеркам у сфері культури.Василь Одрехівський є учасником понад 45 виставок, арт-проєктів і фестивалів в Україні та за її межами, автором персональної виставки «Амбівалентність» у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького (2015) та «Видиме невидиме» у Zenyk Art Gallery (2026). Закінчив Львівську національну академію мистецтв, згодом — Вищу національну школу мистецтв міста Бурж (Франція). Член Національної спілки художників України, куратор понад 10 арт-проєктів.Окремо дякуємо Василю Одрехівському за продовження та поглиблення співпраці з нашим коледжем.Запровадження нової дисципліни та приєднання Василя Одрехівського до викладацької команди є логічним продовженням актуалізації освітніх програм та залучення кращих практиків у сфері культури.

У Dnipro Art College вшанували пам’ять жертв Голокосту.27 січня — дата, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН, як застереження людству про ненависть, фашизм та расизм, про збереження історичної пам’яті та недопущення в майбутньому актів геноциду.Україна була однією з найбільш постраждалих територій від Голокосту. Урочище Бабин Яр стало сумнозвісним місцем, де, починаючи з 1941 року, впродовж двох років тривали масові розстріли. Було страчено від 70 до 150 тисяч людей.У пам’ять про загиблих під час Голокосту в Dnipro Art College провели спеціальну лекцію. «Бабин Яр: що і чому там відбулося під час німецької окупації?» — документальну стрічку дивилися, а потім обговорювали студенти разом із викладачами.«Мені ця тема відгукується особисто, бо в той час члени моєї родини перебували в Києві. Врятувалися дивом — через відрядження діда на бойові позиції. Але в столиці залишилося, а потім загинуло багато його друзів та знайомих. Тому ми повинні пам’ятати всі ці події, бо все наше життя — на витку історії», — так прокоментувала захід заступниця директора з розвитку та організаційних питань Dnipro Art College Лілія Олійник.

До 100-річчя Дніпропетровського художнього училища (нині — художнє відділення Дніпропетровського фахового мистецько-художнього закладу культури) підготовлено унікальне ювілейне видання “Художня фахова освіта Придніпров’я”. Авторка-упорядниця книги — Катерина Мазур, дизайнер — Іван Форостецький.У виданні зібрано рідкісні фотографії та документальні матеріали, що відтворюють історію становлення, педагогічні традиції та творчий шлях одного з найстаріших мистецьких освітніх закладів України від 1925 року й до сьогодні. Книга обсягом 523 сторінки наповнена живими спогадами, фактами та історіями кількох поколінь митців.Видання базується на історичних матеріалах і містить численні архівні документи. Основна частина присвячена розвитку освітнього процесу, традиціям закладу, творчим пошукам викладачів і студентів у різні десятиліття ХХ — початку ХХІ століття. Значне місце відведено нарисам про художню творчість майстрів-педагогів, які формували мистецьке середовище та створювали історію училища.Книга стане цінним джерелом для мистецтвознавців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією художньої освіти Придніпров’я.Наразі відкрите попереднє замовлення на видання, за посиланням https://forms.gle/UoxR2mhFpEnEFGMv5Також бібліотека коледжу оголошує фандрейзинг для друку власних примірників книги, які поповнять бібліотечний фонд і будуть доступні студентам, викладачам та дослідникам як важливе джерело з історії мистецької освіти регіону, підтримати можна поповнивши банку https://send.monobank.ua/jar/5KAAJYNYQr

Студенти коледжу запросили Сергія Жадана на виставу, поставлену за мотивами віршів письменника. Це сталося під час зимового туру "Радіо Хартія" на підтримку прифронтових районів країни. А першою локацією став Дніпро.Сцена філармонії ім. Леоніда Когана майже на дві години стала радіостудією, а її ведучими були Сергій Жадан та Олена Гусейнова. Глядач наживо міг відчути атмосферу, в якій працюють радіоведучі, адже з гостями говорили і наживо, і онлайн. Про те, як жилося у «закритому» в радянські часи місті. Про міжнародну політику і Трампа. Про зимову депресію та культуру.Гостями студії були почесний консул Андрій Дещиця, історик Сергій Плохій, засновник гурту "Вертеп" Тимофій Хом’як, ректор УМСФ Дмитро Бочаров. На сцені також виступали гурти "Жадан і Собаки" та Kurs Valut.Наступними містами, де побуває виїзна радіостудія, будуть Запоріжжя, Лубни, Київ і Львів. Про відвідини інших міст ще тривають перемовини, повідомив Сергій Жадан. З метою безпеки локації заздалегідь не повідомлятимуть.А щодо запрошення студентів Dnipro Art College він відповів, що приємно вражений тим, що його твори вивчають студенти, і що він обов’язково знайде час, аби завітати до закладу.

Світла пам’ять 🕯З глибоким сумом колектив коледжу повідомляє про смерть Володимира Дмитровича Демченко — видатного педагога, вчителя, наставника та колеги.Володимир Дмитрович був головою циклової комісії Аудіовізуального мистецтва та людиною, яка стояла біля витоків розвитку медійної та аудіовізуальної освіти в нашому місті. Саме з його ідей, віри в студентів і наполегливої праці формувалося професійне середовище, у якому зростали покоління майбутніх митців, режисерів, медійників.Він щиро підтримував таланти, вболівав за кожного студента, який обрав шлях аудіовізуального мистецтва, умів надихнути, спрямувати й вимагати з повагою до особистості. Для студентів він був Учителем, якого пам’ятають усе життя. Для колег — принциповим, надійним і глибоко порядним професіоналом.Володимир Дмитрович залишив після себе не лише освітні програми та професійні напрацювання — він залишив школу мислення, культуру відповідальності та любов до професії і людини.Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам і всій освітній спільноті.Світла пам’ять про Володимира Дмитровича Демченка назавжди залишиться в історії коледжу та серцях тих, кого він навчав і підтримував.Прощання відбудеться 10 січня о 10:00 за адресою: пр. Дмитра Яворницького, 17а.

Вийшов двочастинний подкаст «Той, хто дав голос запорожцям» до 170-річчя від дня народження Дмитра Яворницького. Його ім’ям названо головний проспект Дніпра. Але ким був Дмитро Яворницький насправді?Ми випустили подкаст про людину, яка всупереч імперським заборонам зберегла й озвучила історію українського козацтва. Про дослідника, мандрівника Диким Полем, рятівника культурної спадщини та одного з тих, завдяки кому Дніпро став містом козацької пам’яті.Частина перша — про виклики, міфи та спротив: небезпечні експедиції, конфлікт з імперською владою, боротьбу за право говорити про запорожців і присутність у знаковій картині Рєпіна.Частина друга — про екшен життя: Катеринослав, створення унікальної колекції запорозької старовини, домовленість з Махном, репресії, любов і неймовірну життєву стійкість.Сьогодні, коли Дніпро знову тримає оборону, ця історія звучить особливо сильно.Автори проєкту та подкастерки: Катерина Мазур та Лариса Богуславська. Слухайте обидві частини вже зараз і відкрийте для себе Яворницького — не як назву проспекту, а як людину, що дала голос цілому краю.

Вся країна обговорює план завершення війни. Запит на мир – величезний.Не буду коментувати пункти цього плану. Хочу сказати інше.Запит на мир великий, але запит на єдність – ще більший.Зараз немає сенсу сперечатися, хороший це план чи ні.Цей план, або будь-який інший – не наш добровільний вибір. Це наслідок війни та агресії РФ. Це рішення, які навʼязують нам США і які народжуються у відповідь на геополітичну ситуацію у світі та на полі бою.Світу треба розуміти: ніхто добровільно не віддасть українську землю. Ніхто при здоровому глузді не проголосує за визнання окупованих українських територій російськими. Це державна зрада без терміну давності.В основі цього плану – фактично поділ України. Хто б і як не називав би цей план. Який примушують визнати всіх, в тому числі Україну.І тут виникає головне питання: яке рішення є правильним? Що робити в цій ситуації?Особливо, коли жоден європейський партнер не готовий воювати за Україну проти РФ. Коли жодна країна світу ніколи до кінця не відчуває масштабу наших руйнувань та болю.Українське суспільство готове боротися, але це не знімає питання про ресурси, зброю, гроші, які нам потрібні щодня.Чи можливий інший план?Будь-який план на умовах України сьогодні залежить від здатності Європи взяти на себе ту роль, яку ці роки виконували США.За твердженням адміністрації Трампа, американці зупинили вісім воєн і хочуть зупинити дев’яту. Не тому, що люблять Україну. А тому, що їхній основний противник – Китай. У них свої геополітичні задачі та інтереси, і це нормально. Подобається нам це чи ні. А у нас – свої. Незалежність. Територіальна цілісність. Відбудова. Та єдність, якої так зараз не вистачає.Готовність партнерів підтримувати нас зброєю та грошима – США або ЄС, чи разом – визначить і результати війни, і її строки. При цьому США не сприймає європейців як рівних партнерів у питанні нашої війни та безпеки, бо їхню, європейську безпеку гарантує американська ядерна парасолька.Позиція Європи визначить, чи зможе Україна жити за власним планом, чи отримає нав’язаний формат, сформований інтересами США й РФ.Уся відповідальність за країну зараз на Главі нашої держави. Я не знаю, хто б ще міг витримати той тиск і той обсяг відповідальності, як у нього. Володимир Зеленський представляє Україну на міжнародній арені. Він – Президент і Верховний Головнокомандувач.Протягом чотирьох років повномасштабної війни він вибудовував коаліцію підтримки України – від першої зброї до фінансових пакетів, від санкцій проти РФ до дипломатичної ізоляції агресора. Ця робота надскладна, щоденна, виснажлива. Саме вона допомогла нам вистояти.Спробуйте поїхати до ЄС і попросити 100 євро просто так. Не кажучи вже про мільярди. Вам ніхто не дасть.У своєму зверненні до нації Володимир Зеленський чітко сказав і про складну зиму, і про нові можливі удари по енергетиці. Про те, що нас знову будуть випробовувати на міцність. І тиснути. Не просто тиснути. А сильно тиснути. Щоб Україна погодилась на цей план.І тільки Володимир Зеленський сьогодні має останній шанс переламати хід подій у Європі, змусивши її діяти рішуче й відповідально та продовжити підтримку України.Комусь це може не подобатися. Але давайте закінчиться війна і тоді грайте в політику. А зараз треба зберегти країну.Так, наше суспільство виснажене. Ракетні удари, атаки дронами й бомбами, новини з фронту, проблеми з електроенергією, невизначеність, страх. Але навіть у таких умовах у нас немає права дозволити комусь розколоти українське суспільство.На жаль, легких рішень не залишилось.Сьогодні треба бути поруч. Зберегти єдність. Бути разом із Президентом. Тому, що зараз вирішується те, якою буде країна завтра.І ще…Перш ніж оцінювати будь-які «плани», важливо поставити собі одне чесне питання: що ми вважаємо Перемогою у цій війні?І як довго ми готові продовжувати війну в тому режимі, у якому живемо зараз? Або ще гірше.Відповідь на ці питання і те, що написав вище, визначать, яким буде український світанок завтра.

За півріччя 2025 року зафіксовано 70 випадків залучення українських дітей до скоєння воєнних злочинів: від "легких грошей" у Telegram до терористичних актів. З початку повномасштабного вторгнення РФ систематично застосовує одну зі своїх найцинічніших тактик – залучає неповнолітніх українців до незаконної та диверсійної діяльності. За даними ювенальної поліції України, лише за перше півріччя 2025 року було зафіксовано майже 70 випадків вербування дітей. Мета ворога – використовувати дітей для збору розвідувальних даних, диверсій, поширення пропаганди, скоєння кіберзлочинів і навіть проведення терористичних атак. Платформою номер один для таких операцій є Telegram завдяки своїй анонімності та відсутності нагляду дорослих.Громадська організація Dignity Online у партнерстві з Ювенальною поліцією України, Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою створила тематичну соціальну відеокампанію “Не ведись. тебе використовують”. Повідомляйте – 102 або чат-боти @Unsee_nebot, @spaly_fsb_bot.