Щойно Україна почала укладати угоди про продаж зброї та виходити на світові ринки, як переляканий гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер побіг десь там коментувати, що це просто лего, яке збирають українські домогосподарки на 3Д принтерах. І що, мовляв, до світових монстрів виробництва зброї нам ще далеко. Угу. Далеко. От тільки ці лего-дрони за копійки роблять те, що клієнтам його компанії коштує мільярди доларів. Від збиття дронів та уражень техніки на полі бою до знищення стратегічної авіації, ВПК та ключових галузей економіки. При всій повазі, пан Паппергер просто проспав зміну парадигми сучасної війни. Тепер перемагає не найдорожча техніка, а та, яку без втрати ефективності можна виробляти швидко, масово і дешево. І яка може залетіти на півтори тисячі кілометрів в тил ворога, обійти ППО та уразити будь-яке високотехнологічне виробництво. І краще б йому прокинутись пошвидше. Особливо враховуючи його посаду президента асоціації німецької безпеки та оборонної промисловості. Бо росія і Китай, на відміну від нього, весь цей час не спали.