Російський педодиктатор вже програв головне. Його стратегічна мета була знищити українську державність і повернути нас під прямий контроль москви, що мало стати фундаментом «відновленої імперії». Але цього не сталося і вже не станеться ніколи, якщо ми не допустимо повернення в політику проросійських проєктів. Факт перший: за роки повномасштабної війни він так і не взяв Київ, Харків, Одесу, Суми чи Дніпро. Жодного з ключових міст, без яких контроль над країною неможливий. Факт другий: українська армія, яку він планував знищити за «три дні», стала однією з найбоєздатніших у Європі. З’явилися далекобійні ракети, морські дрони, наземні бойові роботи, українська ППО збиває навіть його аналоговнєтні «Кинджали», а наші воєнні операції стали предметом вивчення провідних армій світу - від використання безпілотних роїв до комбінованих ударів, які змінюють уявлення про сучасну війну. Натомість російська армія увійшла в історію як зразок бездумного командування, де єдина тактика - це м’ясний штурм та систематичні воєнні злочини. Факт третій: замість ізоляції Україна отримала безпрецедентну міжнародну підтримку, а росія рекордні санкції та економічний відкат на десятиліття. І ці проблеми на болотах тільки починаються. І ще одне стратегічно руйнівне для країни-404 - це російська армія. На її територію повернуться сотні тисяч тих, кого вони випустили з колоній і загнали на фронт. Вбивці, гвалтівники та маргінали, які жили в атмосфері безкарності та насильства, повернуться в цивільне життя з претензіями до суспільства, але без жодних соціальних гальм. Це означає ще більший вибух злочинності, зростання внутрішніх конфліктів і загальне скочування країни у стан кримінально-військової банди. Що невідворотно. Тому, хоч би які угоди він підписав далі, вони не змінять головного: імперський проєкт ганебно провалився в Україні, не дійшовши до жодного з обласних центрів. Тим не менш, я не вірю у зупинку війни. На мою думку, це фсб-шний розводняк, в який затягли недієздатного американського рудого діда з ментальною короткозорістю та морально-принциповою імпотенцією.