«Додому» чи «За кордон»? Лебідь, рак і щука української політики ☝️Нещодавно я публічно озвучив позицію щодо цьогорічного НМТ: необхідності зниження граничного балу конкурсного відбору зі 150 до 130.І це не про «послаблення вимог». Це про те, чи збережемо ми українську молодь в Україні. ❗️Почнімо з головного. Ті, хто сьогодні складає НМТ, уже закінчили 11 класів. Для них фактично існує лише два сценарії: вступити до українського університету або поїхати навчатися за кордон.Саме тому я не можу погодитися з аргументами критиків, які запитують: «А що буде з майбутніми лікарями та юристами?». Відповідь проста. Лікарями, юристами чи інженерами стають не після НМТ. Ними стають після років навчання в університеті, складених сесій, державних іспитів, практики та професійної атестації.‼️НМТ — це не диплом, а лише шанс вступити до університету. Не склав сесію, відрахували, не підтвердив знання — не отримав диплом. Саме так працює система вищої освіти.Завдання держави сьогодні, зробити все, щоб якомога більше українських дітей отримали шанс навчатися саме в українських університетах. Але сьогодні ми оцінюємо дітей так, ніби вони навчалися в мирній країні.Насправді ж вони готувалися до НМТ після однієї з найважчих зим повномасштабної війни. Під безпрецедентними масованими обстрілами, після безсонних ночей через повітряні тривоги, під час багатогодинної відсутності світла, тепла та зв’язку. Вони навчалися в укриттях, писали конспекти при ліхтариках і жили в умовах постійного стресу.І ми не маємо права дискредитувати тих, хто склав тест, наприклад, на 149 балів.Що ми сьогодні перевіряємо: знання чи здатність сімнадцятирічної дитини психологічно витримати війну?🗣Після моєї публічної позиції я отримав десятки повідомлень від батьків. Одна історія особливо запам’яталася. Абітурієнтка мріяла вступити до медичного університету. Під час складання НМТ вимкнувся комп’ютер, частина відповідей не збереглася, було втрачено дорогоцінний час.Якщо прохідний бал становитиме 130, то вона навчатиметься в Україні. Якщо залишиться 150, то ми власними руками можемо віддати майбутнього українського медика іншій державі. І таких історій десятки. Саме тому я хочу, щоб українські діти отримали шанс навчатися вдома, а не були відсіяні через один тест, який вони складали в умовах війни. І саме це держава не просто може, а повинна зробити для наших дітей! Бо ж головне питання сьогодні дуже просте: що для України небезпечніше? Допустити до навчання абітурієнта зі 130 балами чи втратити його назавжди?Я переконаний, що найбільший ризик — це втратити ціле покоління молодих українців. ❗️Якщо ми залишимо прохідний бал у 150, ми не зробимо освіту сильнішою. Ми лише збільшимо кількість тих, хто поїде навчатися до Польщі, Німеччини, Чехії та інших країн, де українських випускників уже сьогодні приймають на значно простіших умовах.А практика показує: молодь, яка їде здобувати освіту за кордон, дуже рідко повертається. Вона інтегрується, будує кар’єру, створює сім’ю і пов’язує своє майбутнє з іншою державою.І тут виникає ще один парадокс.ℹ️ Уряд реалізовує програми повернення українців додому, у Гданську проводить презентацію «Додому» — платформи для українців за кордоном, які планують повернення. Цей ресурс включає у тому числі освітній блок. Хіба це не схоже на байку Леоніда Глібова про лебедя, рака і щуку? «Дурне безладдя лихо діє». З однієї сторони ми намагаємось повернути українців додому, а з іншої своїми рішеннями створюємо додаткові стимули, щоб молодь виїжджала за кордон! Я переконаний: наші діти мають навчатися в Україні, працювати, лікувати, навчати, відновлювати й будувати свою державу. Не забираймо у них цей шанс.🇺🇦 Facebook | Instagram | Х