Діско Єбанаріум | #УкрТг ✙

Ⱂⱁⰽⰰ ⰲ ⱄⱅⱃⰰⱀⰵ ⰲⱁⰻⱀⰰ , Ⱂⱁⰿⱁⱋⱀⰺⰽ Ⱓⰾⰺⰺ Ⱅⰺⰿⱁⱎⰵⱀⰽⱁ, Ⰾⰰⱅⰵⱀⱅⱀⱏⰹⰻ ⱂⰵⱅⱆⱈ Ⱔⰴⰺⰽ Ⰽⱁⰲⰰⰾⰵⱀⰽⱁ ⱂⱃⰵⰴⱄⱅⰰⰲⰾⱑⱑⱄⱐ ⱄⱁⱅⱃⱆⰴⱀⰺⰽⱁⰿ Ⰳⰾⰰⰲⱀⱁⰳⱁ Ⱆⱂⱃⰰⰲⰾⰵⱀⰺⱑ Ⱃⰰⰸⰲⰵⰴⰽⰺ, ⰲⱏⰹⰴⰵⰾⱏⰹⰲⰰⱑⱄⱐ,ⱃⰰⱄⱄⰽⰰⰸⱏⰹⰲⰰⰵⱅ ⱍⱅⱁ ⱅⰺⱂⱁ, ⱁⱀ ⱄ ⰽⰰⰽⱁⰻ ⱅⱁ ⰽⱃⰺⰿⰺⱀⰰⰾⱐⱀⱁⰻ ⰳⱃⱆⱂⱂⱁⰻ ⱄ ⰵⰳⱁ ⱄⰾⱁⰲ"ⰴⰵⱃⰶⰺⱅ ⰳⱁⱃⱁⰴ Ⰴⱀⰵⱂⱃ", ⱆⱀⰺⰶⰰⱑⱄⱐ, ⰽⰰⰽ ⱅⱃⱑⱂⰽⰰ ⰱⰵⰳⰰⰵⱅ ⰸⰰ ⱂⰰⱃⱀⰵⰿ ⰲ Ⰴⱀⰵⱂⱃⰵ, ⰲⱃⱙⱅ ⰲⱄⰵⰿ ⱍⱅⱁ ⰿⰺⰾⰾⰺⱁⱀⰵⱃⰰ ⰺⰸ ⱀⰵⰳⱁ ⱄⰴⰵⰾⰰⰾ, ⰰ ⱄⰰⰿ ⰲⱏⰹⱂⱃⰰⱎⰺⰲⰰⰵⱅ ⱆ ⱀⰵⰳⱁ ⰒⰑⰔⰑⰔⰀⰕⰠ . Ⱃⰰⰴⰺ ⱃⰰⰸⱀⰵⱄⰵⱀⰺⱑ ⰺⱀⱇⱁⱃⰿⰰⱌⰺⱁⱀⱀⱁⰳⱁ ⰿⱆⱄⱁⱃⰰ ⰺ ⱃⰰⰸⰲⰾⰵⰽⱆⱈⰺ, ⰲⰿⰵⱄⱅⰵ ⱄ Ⰰⰿⰵⱃⰺⰽⰰⱀⱄⰽⰺⰿⰺ ⱂⰵⱅⱆⱎⰺⱀⱏⰹⰿⰺ ⰜⰓⰖⱎⱀⱏⰹⰿⰺ-ⰸⰰⰴⱀⰵⱂⱃⰺⰲⱁⰴⱀⱏⰹⰿⰺ ⱄⱂⰵⱌⱄⰾⱆⰶⰱⰰⰿⰺ ⱆⱄⱅⱃⰰⰺⰲⰰⱓⱅ ⱂⱄⰺⱅⰵⱃⱃⱁⱃ ⱂⱃⱁⱄⱅⱏⰹⰿ ⰾⱓⰴⱑⰿ. Ⰽⱁⰲⰰⰾⰵⱀⰽⱁ ⰺⰸⰴⰵⰲⰰⰵⱅⱄⱑ ⱀⰰⰴ ⰴⰵⱅⱐⰿⰺ ⰺ ⰲⰸⱃⱁⱄⰾⱏⰹⰿⰺ ⰽⰰⰽ ⱀⰰⰴ ⱄⰽⱁⱅⱁⰿ. Ⰲ ⱄⱂⱁⱃⱅⰾⰰⰻⱇⰵ ⰲ Ⰴⱀⰵⱂⱃⰵ, ⰴⱁ ⰱⱁⰾⰵⰲⱁⰳⱁ ⱔⱇⱇⰵⰽⱅⰰ ⱁⰱⰾⱆⱍⰰⱓⱅ ⰜⰓⰖⱎⱀⱏⰹⰿⰺ ⱔⰾⰵⰽⱅⱃⱁⰿⰰⰳⱀⰺⱅⱀⱏⰹⰿⰺ ⰺ ⱅⱁⱃⱄⰺⱁⱀⱀⱏⰹⰿⰺ ⰳⰵⱀⰵⱃⰰⱅⱁⱃⰰⰿⰺ Ⱆⰽⱃⰰⰺⱀⱌⰵⰲ, ⱂⱁⰴⰰⱓⱅ ⰲⱁⰾⱀⱏⰹ ⱍⰵⱃⰵⰸ ⰿⱁⰱⰺⰾⱐⱀⱏⰹⰻ ⱅⰵⰾⰵⱇⱁⱀ ⰺ ⰳⱁⱃⱁⰴⱄⰽⰺⰵ ⱃⰵⱅⱃⰰⱀⱄⰾⱑⱅⱁⱃⱏⰹ, ⱄⰺⰾⱐⱀⱁ ⱄⱆⰶⰰⱓⱅ ⱄⱁⱄⱆⰴⱏⰹ, ⰿⰵⱎⰰⱓⱅ Ⱆⰽⱃⰰⰺⱀⱌⰰⰿ ⰴⱆⰿⰰⱅⱐ,ⰲⱏⰹⰸⱏⰹⰲⰰⱓⱅ ⱅⱁⱎⱀⱁⱅⱆ ⰺ ⰴⱃⱆⰳⰺⰵ ⱀⰵⱂⱃⰺⱑⱅⱀⱏⰹⰵ ⱇⰺⰸⰺⱁⰾⱁⰳⰺⱍⰵⱄⰽⰺⰵ ⱁⱋⱆⱋⰵⱀⰺⱑ, ⰺⱄⱂⱁⰾⱐⰸⱆⱓⱅ ⰐⰎⰒ.ⱇⱁⱅⱁ Ⰱⰰⰾⰰⰱⱁⰾⰰ Ⰽⱁⰲⰰⰾⰵⱀⰽⱁ ⰺ ⱁⱄⱅⰰⰾⱐⱀⱁⰳⱁ ⱂⰵⱅⱆⱎⰺⱀⱁⰳⱁ ⰽⱆⰱⰾⰰ ⱀⰰ Ⰰⰲⰰⱅⰰⱃⰵ. Ⰶⰺⱅⰵⰾⰺ Ⰴⱀⰵⱂⱃⰰ, ⰽⱅⱁ ⱁⰱⱋⰰⰵⱅⱄⱑ ⱄ ⱔⱅⱁⰻ ⰿⰰⰸⱐⱓ Ⰽⱁⰲⰰⰾⰵⱀⰽⱁ, ⰽⱁⱅⱁⱃⱏⰹⰻ ⱄ ⰜⰓⰖⱎⱀⰺⰽⰰⰿⰺ ⱅⱃⰰⰲⰺⱅ ⰴⰵⱅⰵⰻ, ⰸⰰⰴⱆⰿⰰⰻⱅⰵⱄⱐ,ⰸⰰⱍⰵⰿ ⰲⰰⰿ ⱔⱅⱁⱅ Ⱀⰵⰴⱁⰴⰵⰾⱁⰽ. Ⰽⱁⰳⰴⰰ ⱆⰶⰵ ⱔⱅⰰ ⰿⱃⰰⰸⱐ ⱀⰰⰶⱃⰵⱅⱄⱑ ⰺ ⱁⰱⱃⱏⰹⰳⰰⰵⱅⱄⱑ ⱄⰲⱁⰺⰿⰺ ⱄⱂⰾⰵⱅⱀⱑⰿⰺ.

Мікіфон — перший у світі кишеньковий програвач платівок, рік випуску — 1925 рікСправжня перлина швейцарської техніки: перший, наймініатюрніший і, мабуть, найвитонченіший кишеньковий грамофон в історії. Його форма та габарити явно нагадують збільшену версію класичних швейцарських кишенькових годинників.Пристрій винайшли угорські брати Вадас, які отримали патент на свій винахід у листопаді 1924 року. Серійним виробництвом з 1925 по 1927 рік займалася швейцарська фірма Paillard. Для заможних клієнтів випускалися навіть версії із золота та срібла.Усі частини цього незвичайного програвача компактно упаковувалися в круглий футляр діаметром 11,5 см і висотою менше 5 см. Усередині акуратно розміщувалися: заводні важелі, резонатор із бакеліту та пружинний механізм, що забезпечував обертання платівки. Звукознімач оснащувався слюдяною мембраною, з'єднаною з бакелітовим резонатором.Мікрофон відтворював платівки середнього формату «гранд» (діаметр 25 см) на швидкості 78 обертів на хвилину.Як це працювало: щоб запустити апарат, потрібно було зняти верхню кришку, зібрати звукознімач разом із двочастинним бакелітовим резонатором і висувним тональним важелем, потім встановити платівку на штифт поворотного столу і зробити 50 обертів сталевою ручкою. Запасу вистачало на 10-дюймову платівку — до 15 хвилин безперервної музики.Цей шедевр інженерії отримав першу премію на Міжнародній музичній виставці в Женеві в 1927 році. Але чому ж «Мікіфон» так недовго протримався на ринку? Якість звучання для 1920-х років була досить непоганою, але далеко не ідеальною через крихітний резонатор, виготовлений з бакеліту. У більших програвачів звук був кращим завдяки масивному та жорсткому корпусу. Тому в 1927 році, після випуску приблизно 180 000 екземплярів, виробництво згорнули.@istorium_ua

Вдалось мені трохи вдень поспати, і приснилась геніальна ідея: казик в дельті. Береться стрім по якому має працювати арта, черговий вішає на нього плашку "тоталізатор", відмічає червоним ціль. І прямо в дельті з'являється панель з кнопками де можна вибрати бажаний результат: був/не був розрив, чи зробила гармата постріл взагалі, або яка в них на цей раз відмовка(зала висить, фпв летить, і тд). Якщо постріл все ж був, то куда: пряме попадання, в квадрат, в радіусі 100м/100-150м/150-200м і тд. Можна вказати точні координати промаху, наприклад північ 100, захід 200; і тд. І можна буде як в рулетці вибрати багато варіантів і розбити ставочку по ним. А ще перед кожним пострілом будуть рандомно випадати декілька значень з найбільшим коефіцієнтом, наприклад приліт від цілі пд50, сх150—кеф х50.Брати участь можуть всі в кого є доступ до цього стріма. Всі зароблені(програні оперативниками) гроші відправляються назад в бюджет і витрачаються на обслуговування і розвиток екосистеми дельта, виграші ж нараховуються учасникам разом з наступною виплатою ГЗ, програші—відповідно вираховуються з наступної ГЗ.І найголовніше: це все буде абсолютно точно чесно і прозоро, без будь якої можливості договорняка. Тому що як і куда арта стріляє, якщо стріляє, точно сказати не може абсолютно ніхто, включаючи артилеристівЯ знаю що нас читає багато впливових людей, у яких є доступ до міністра оборони, чи його найближчого кола спілкування. Покажіть їм будь ласка цей пост, допоможіть розвинути ідею🙏

Уявіть собі звичайну металеву сферу розміром з апельсин, яка приємно гріє руку, але коштує мільйони доларів і приховує в собі смерть. Саме таким було плутонієве ядро, яке в 1940-х роках у секретній лабораторії Лос-Аламоса отримало моторошне прізвисько «Демонічне ядро». Цей шматок металу вагою трохи більше шести кілограмів став головним героєм однієї з найдраматичніших сторінок в історії фізики, відомої як епоха «ковбойської науки», коли геніальність вчених межувала зі смертельною недбалістю.Головною дійовою особою цієї історії став фізик Луїс Слотін, який славився своєю безстрашністю та специфічним підходом до роботи. Його експерименти колеги називали «лоскотанням хвоста сплячого дракона», і це не було перебільшенням. Слотін вивчав критичну масу, накриваючи плутонієве ядро двома берилієвими півсферами, які відбивали нейтрони назад у центр. Завдання полягало в тому, щоб звести півсфери максимально близько, не даючи їм торкнутися одна одної, адже повне змикання миттєво запустило б ланцюгову реакцію. У сучасному світі такі маніпуляції виконують роботи за товстим склом, але в 1946 році Слотін робив це власними руками, регулюючи смертельний зазор звичайною пласкою викруткою.Фатальний день настав 21 травня 1946 року. У кімнаті, окрім Слотіна, перебувало семеро колег. Фізик звично балансував верхньою півсферою, тримаючи її на кінчику викрутки, аж раптом інструмент зісковзнув. Метал дзенькнув об метал, і «дракон» прокинувся. У ту ж мить кімнату осяяв яскравий блакитний спалах — це повітря навколо ядра іонізувалося від шаленого викиду енергії. Слотін відчув хвилю тепла, що пройшла крізь усе тіло, і кислий металевий присмак у роті. Його реакція була миттєвою: він голими руками зірвав розпечену півсферу, зупинивши реакцію і фактично врятувавши життя всім іншим присутнім, але підписавши вирок собі.«Ну, це все», — спокійно сказав він розгубленим колегам, розуміючи, що сталося непоправне. За частку секунди фізик отримав колосальну дозу радіації, яка буквально зруйнувала його організм на клітинному рівні, і через дев’ять днів він помер у страшних муках. Ця трагедія назавжди змінила науковий світ: ручні експерименти з радіоактивними матеріалами були суворо заборонені, поступившись місцем дистанційному керуванню, а саме «Демонічне ядро», яке забрало життя вже другого вченого, вирішили переплавити.@istorium_ua

Серед унікальних архітектурних пам’яток України особливе місце посідає Свято-Троїцький кафедральний собор у місті Самар. Це єдиний в Україні дев’ятикупольний дерев’яний храм, збудований без жодного цвяха, що вражає як своїм художнім виглядом, так і технічною майстерністю народних зодчих. Собор по праву вважається шедевром козацького бароко і одним із найвищих досягнень дерев’яної церковної архітектури Східної Європи.Будівництво храму тривало з 1772 по 1781 рік. Він зводився на кошти Запорізького козацтва, за ініціативою славетних полководців і старшини, зокрема кошового отамана Івана Чепіги та полковника Антіна Головатого. Проєкт храму, за переказами та деякими джерелами, створив народний майстер Яким Погребняк — самоук з Лівобережжя, що мав рідкісну інженерну інтуїцію. Церква зведена виключно з дерева, без жодного металевого кріплення — усі конструктивні елементи з’єднані традиційними «шипами», «врубками» та «тиблями» (дерев’яними кілками). За підрахунками дослідників, на собор пішло понад 550 дубових колод, спеціально оброблених, висушених і скріплених з математичною точністю.Найбільш вражаючою рисою храму є дев’ять бань, які гармонійно зростають угору за чіткою симетрією, створюючи враження небесної гірлянди. Висота центральної частини сягає понад 60 метрів, що робило собор найвищою дерев’яною спорудою свого часу в регіоні. Архітектурно Троїцький собор є унікальним поєднанням українського бароко, впливів візантійської традиції та народної козацької будівельної культури. Усередині храм був щедро розписаний, мав багатоярусний іконостас, виконаний місцевими майстрами, та три престоли — головний на честь Святої Трійці, бічні — в ім’я апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів.У другій половині ХІХ століття до собору було прибудовано кам’яну дзвіницю, що доповнила композицію і підкреслила монументальний характер споруди.Проте в XX столітті собор пережив усі основні трагедії свого часу. У 1930-х роках, під час антирелігійної кампанії радянської влади, храм було закрито, а приміщення передано під зерносховище. Під час німецької окупації Дніпропетровщини (1941–1943) богослужіння тимчасово відновили, але в повоєнний період храм знову опинився під загрозою руйнування. У 1960-х його закрили остаточно, і лише завдяки втручанню місцевої інтелігенції собор не було знесено. Натомість у будівлі відкрили музей декоративно-ужиткового мистецтва, що допомогло зберегти її конструкцію та інтер’єр. Саме в цей період Троїцький собор увійшов у літературну спадщину України завдяки Олесю Гончару, який зробив його центральним образом свого роману «Собор». У книзі храм постає не лише архітектурною пам’яткою, а символом духовної чистоти, народної пам’яті й моральної стійкості.@istorium_ua

Бачив багато коментарів в інтернеті стосовно лекції 19-го квітня в Могилянці. Ось, наприклад, Катерина Дудка - випускниця Могилянки, ненависниця Авангарду та чомусь особисто мене, що написала дуже багато коментарів про захід, що пройшов під стінами Могилянки і навіть про книгу "Автаркія".Її чоловік, письменник та перекладач Остап Євразієць, відносно нещодавно вступив в ЗСУ. Але як ви думаєте, чи був він хоч одного разу в якості піхоти в посадці? Ні, він прилаштований чи то в "культурний десант", чи деінде - в любому випадку, його "служба" дозволяє йому робити все що заманеться на його так званому "культурному" поприщі.Він ніколи не загине в бою, не буде пораненим, не буде сидіти по норах у посадках чи у підвалах розвалених хат, бігати під артобстрілами, тягнути тіло вбитого товариша декілька кілометрів на евак. Не буде навіть лагодити техніку чи сидіти з пультом в бліндажі. Чоловік Катерини Дудки проліз, прилаштувався, не будучи при цьому військовим спеціалістом і тд. І при якихось питаннях до нього, буде всім розповідати, що "робить свою справу", мабуть. І що він "військовослужбовець ЗСУ", який не пропускає жодного книжкового фестивалю чи презентації книжок. Наприклад, аби прочитати лекцію - я приїхав у Київ вранці в суботу і вночі того ж дня рушив одразу назад в свій батальон. А багато моїх друзів, що були справжніми правими інтелектуалами, взагалі ніколи вже не відвідають жодної книжкової ярмарки чи лекції. Усі ненависні лівим авангардисти одразу після початку повномасштабки пішли в штурмову піхоту. Це були люди, що утворили орден, були ним виховані та намагалися жити згідно його орієнтирам: честь, мужність, віра в божествену природу людини та в вищу, провідну місію Української Нації на теренах залишків Європейської Цивілізації.Наш орден, як і загалом український правий рух, на війні, в обличчі окремих людей явив Україні важливий тип: інтелектуал, що веде збройну боротьбу за націю. Таким був Деймос, що його тексти, зокрема про індоєвропейських богів війни, викликають ненависть в тих лівих в інтернеті. Таким був Микола Крук, ідеолог правого руху України, який упорядкував всю базу чинного та організованого націоналізму та доніс ці ідеали новим поколінням українських націоналістів.На завершення цього тексту – строфа з перекладу вірша поета, східняка, друга авангардистів, Кирила "Ельфа", про Авангард - перекладу, що здійснив Микола "Крук" Кравченко:Сліпучо темним світанкомПоза директив і картНа зло людожерам та комітетам Ми зростимо Avantgarde!

Коваленко Едуард Анатолійович – торсіонний балабол, учасник корупційних схем братів Дубінських. Відомий тим, що, поки в країні війна, він, називаючись співробітником Головного Управління Розвідки, розказує, що нібито з якоюсь кримінальною групою «тримає місто Дніпро», розповсюджує плітки та спільно з ЦРУ знущається над дорослими та дітьми: біля спорткомплексу «Sport Life» у Дніпрі до больового ефекту опромінює електромагнітними та торсіонними генераторами українців, подає хвилі через мобільний телефон та міські ретранслятори, звужуючи судини, заважаючи людям думати, викликаючи нудоту та інші фізіологічні ефекти.Етнічне походження: Ймовірно українськеЦефальний індекс: Брахіцефалія (≈82,7)Висотний індекс: Гіпсікранія (≈76,2)Лицьовий індекс: Лептопросопія (≈89,3)Носовий індекс: Лепторинія (≈61,4)Форма спинки носа: ВипуклаВисота чола: Високе (≈35,4% від загальної висоти обличчя)Форма чола: НахиленеНахил очної щілини: ГоризонтальнийВилиці: ШирокіЩелепа: ШирокаПідборіддя: Слабко вираженеФорма потилиці: ПласкаКолір очей: Світлий відтінок, №10 за шкалою БунакаПосадка очей: ГлибокаКолір волосся: Темно-змішаний відтінокТовщина губ: ТонкіБудова тіла: Мезо-брахіморфнаЗріст: Ймовірно високийПоєднання рис норіка та східного балтидаBasilica Rasologiae

Вот і настігла карма Балабола Эдика Форда і єго работодателей братьев Додж за то что занимаются без пределом в Детройте, травят дєтей свинцевими фарбами, а также погрязли в Коррупционных схемах, а сам Эдик Форд бегает по Детройту и корчит из себя патриота. Президент Гувер неоднократно делал замечание Машьінному кублу, что бы те не занимались Без пределом, но Форд петух считает что он держит город Детройт , с его слов, а на самом деле не город, а каленвал в блокє парня за которым он бегает по Детройту как волгоєб за карбодідом. Не однократное обращение в Більій Дим о том что Тригада , занимаются без пределом в Детройте, в итоге привело к створенню псекретної службьі Форд. На сегодняшний день Форденко і Кампания так цвіклі к коррупції та без пределу что хотят протянуть в Президенты Маріонетку-Крайслеробота Якокку иєі снова как и раньше при Кулрідже, бєзнаказанно без придельничать в Детройтови и корчить из себя гонщиков( к стати Лупиздень Форд сам так говорил что, Мьі і е афтач," Тригада")

Доки в країні війна, Помічник Кімбола мусоршик з фрісайду Короля латентний півень Лі Олівер для пафоса представляючись співробітником Рейнджерів-Ветеранів НКР, розповідає що нібито, він з якоюсь кримінальною групою з його слів "тримає місто Прімм", принижуючись, як ганчірка бігає за хлопцем у бік бреше всім, що мільйонера з нього зробив, а сам випрошує у нього ВІДСМОКТАТИ. 30 років Гнида Лі Олівер працював з аферистами і бандитами у Пріммі вони відмивали кошти і відбирали майно у людей. І тут різко ця сволота ніби то стає патріотом, кому вім бреше, займаючись охоронною діяльністю Олівер побачив яке обладнання мае спецслужба НКР і зрозумів як він може його використовувати у злочинних цілях, ще при владі Арадеш через зв'язки завербувався Шнирем до спецслужб Легіону. І зараз паскуда використовує це обладнання для тортур над НКРівцями. Задля рознесення інформаційного сміття та розваги, разом із Братством Сталі Легіонно-задніпривідними спецслужбами влаштовують пситерор простим людям. Олівер знущається з дітей і дорослих як з худоби. У Лакі38 в Вегасі, до больового ефекту опромінюють НКРшними електромагнітними та торсійними генераторами НКР, подають хвилі через ПіпБоц і міські ретранслятори, сильно звужують судини, заважають НКРівцям думати,погіршують пам'ять і розумові здібності,викликають нудоту та інші неприємні фізіологічні відчуття. фото помийного кубла на Аватарі. Мешканці Пріммк, хто спілкується з цією мерзотою Олівером, який із Ханамии труїть дітей, подумайте, навіщо вам цей Недоробок. Коли вже ця мерзота нажереться і обригається своїми плітками.