57Слова, якими ми граємочому важливо вміти писати текстиНавіщо ми пишемо? Неважливо, це прес-реліз, експертний лонгрід чи невелика публікація в Інстаграмі — перед нами стоїть задача досягнути бажаної дії від читач_ки. Це може бути отримання акредитації для ЗМІ, замовлення консультації чи створення дискусії навколо громадського питання. Коли фокус «досягнути бажаної дії від читач_ки» зникає, починаються проблеми. Наприклад, якщо за умовами гранту треба написати 4 статті без прив'язки до кількості переглядів — у нас відсутнє розуміння бажаної дії від читач_ки (перейти за посиланням та відкрити статтю). У оголошення, яке я прикріпив до публікації, та сама проблема. Фокус цього оголошення — отримати заявку на участь в йозі. В тексті на це спрямовані:- перше речення (ми знайомимося із вчителькою та напрямом йоги)- два речення в четвертому абзаці (ми дізнаємося про досвід викладання йоги та підтвердження цього досвіду)- шостий та сьомий абзаци (ми дізнаємося більш детально про особливість кундаліні йоги та про формат занять). Для чого існує текст, що залишається? Він відсіює аудиторію, адже ми дізнаємося, що заняття не підійдуть тим, хто:- підтримує використання фемінітивів;- розглядає йогу як фізичну, а не духовну практику.Ніби все логічно: ми і про бажану дію від читач_ок потурбувалися, і відсіяли нецікавих нам клієнт_ок. То що ж не так? Просто у цьому оголошенні забули про турботу про читач_ок: чого вони хочуть? що їм треба? які у них запити? Якщо мій запит — знайти нову групу для занять йогою — то мені прийдеться прочитати все оголошення на А4, щоб побачити деталі. Це довго та нецікаво. Тож цей текст, на мою думку, закриє запит «шукаю групу для занять йогою як духовною практикою від вчительки-новачка». А що ви скажете щодо цього оголошення? Записалися би на йогу?