- Хтось образив тебе, натиснув кнопку - і ти зреагував. Ти злишся, стрибаєш на кривдника, і ти називаєш це дією? Запам'ятай, це не дія, це реагування. Твій кривдник був оператором верстата, а ти – самим верстатом. Він натиснув кнопку, і ти почав функціонувати, як машина. Лампочка запалюється та гасне від натискання кнопки. Подібним чином оточуючі поводяться і з тобою: вони включають та вимикають тебе.Один хвалить тебе, роздмухуючи твоє его, як повітряну куля, і ти починаєш відчувати свою велич. Потім інший проколює цю кулю, і ти мертво валишся на землю. Ти сам собі не господар: хто завгодно може тебе образити, засмутити, роздратувати, розгнівати, привести в сказ, звести з розуму. І хто завгодно може вихваляти тебе, підняти тебе на небеса; ти почуватимешся таким великим, що навіть Олександр Македонський виявиться нікчемністю порівняно з тобою... Ти дієш відповідно до чужих маніпуляцій. Така дія не є істинною.Якось Будда проходив повз одне село. Люди, що зібралися навколо нього, почали вигукувати образи на його адресу. Вони використовували всілякі лайки, всі ці складні слова зі свого убогого лексикону. Будда, стоячи, слухав їх мовчки і дуже уважно, а потім вимовив:- Дякую, що прийшли до мене на зустріч, проте я поспішаю. Мені треба встигнути в наступне село, на мене там уже чекають. Не можу вам приділити сьогодні багато уваги, але завтра, по дорозі назад, у нас буде час поспілкуватися. Завтра ви можете зібратися разом і висловити мені все, що не встигли сьогодні. А зараз вибачте, мені треба поспішати.Селяни не вірили своїм вухам і очам: ця людина залишалася абсолютно спокійною, врівноваженою. Хтось не витримав:- Ти що, оглух? Ми ображаємо тебе останніми словами, а ти ніяк не реагуєш.Будда відповів:- Якщо ви хотіли почути відповідь, то прийшли надто пізно. Вам треба було прийти десять років тому, тоді я відповів би вам. Але за ці десять років я навчився не піддаватися провокаціям. Я перестав бути рабом, став собі господарем. Я дію так, як я хочу, а не хтось інший. Я живу у злагоді зі своєю душею. Мене не змусиш робити щось проти моєї волі. Я не ображаюся на вас. Ви можете бути задоволені, ви непогано попрацювали. Але особисто я не сприймаю ваших образ, і, поки я не почну їх сприймати, вони залишаться порожнім звуком.- Киньте палаючий смолоскип у річку. Він горітиме доти, доки не торкнеться води. Як тільки він торкнеться поверхні, річка відразу згасить його. Я перетворився на річку. Ви кидаєте образи у мій бік. Вони сповнені вогню, але варто їм досягти мене, як у моїй прохолоді вогонь гасне. Образи більше не в змозі обпалити мене. Ви кидаєте колючки, провалюючись у моїй безмовності, вони перетворюються на квіти. Я роблю так, як велить мені серце.Ошо