Ви завжди щось пропускаєте — і це нормальноЯ нещодавно зловив себе на думці, що навіть з усією моєю ефективністю, прокачаними таск-менеджерами та love-to-learn режимом — я все одно постійно щось не встигаю.У дитинстві це були мультики. Зараз — 50 вкладок у браузері, купа збережених статей і фонове відчуття, що поки я працюю, хтось уже запустив стартап, переїхав у Барселону і підкорює TikTok.Колись ми жили в режимі FOMO — страх щось упустити. Потім прийшов JOMO — радість від того, що ти нічого не хочеш.А зараз настав час YAMA — You’re Always Missing Out. Прийняття того, що ти завжди щось пропускаєш. І це — окей.👋 Поки ти читаєш цей пост, хтось підписує контракт на $1M. Але ти тут. У своєму ритмі. І це твоє місце.Ось три речі, які допомогли мені трохи видихнути:1. Кожен вибір = відмова від чогось іншогоПішов у зал — не пішов на каву з другом. Обрав розвиток проєкту — не поїхав на відпочинок. Це не трагедія. Це життя.2. Повна присутність тут і заразКоли фокусуєшся на тому, що вже є — стає спокійніше. Без нескінченних думок «а що там ще».3. Жодних порівнянь і жалюУ когось сторіс із ранковою кавою — після 47 дублів. А твоє «неідеальне» ранок — це вже нормально. І воно твоє.Ми не можемо прочитати всі книжки, побувати на всіх івентах, опанувати всі навички. І слава богу.Бо інакше… про що тоді мріяти?