Хемуль жестом запропонував сержанту встати у стрій. Мумі-троль ще раз намагався знайти очима Снусмумріка, но хитрий прапор вирішив відступить на позиції, які були приготовлені заздалегідь. Тролі, мюфлі, тюфлі і гарантіі стояли в очікуванні позачергового раз’єбу. -Сержанте, скажіть но мені…Мумі-троль інстинктивно сжавсі бо коли комбат переходив на статутне звернення, то це значило – ПІЗДЕЦ.…так от ви взагалі знаєте, що відбувається у вашому підрозділі?Проблема з харчами існувала дуже гостро, чи то командування не могла налагодить логістику, чи то підрядне підприємство забило хуй на потреби вояк. То ж їжа завжди була з незрозумілого варіва, від якого кішки злипались. Тому проблему намагались вирішити шляхом караванів від рідних та направленням загонів «продрозверсткі» які ходили по селах і пропонували свої послуги: побіліть, покрасіть, нарубати дров чи роботи на городі/полі за те, щоб погодували.То ж коли комбат зайшов в намет, де були розташовані підлеглі строковики сержанта Мумі-троля і побачив, що один вар’ят сидить на сумці з харчамі і їсть ковбасу. Один голосно плямка не чекаючи своїх товаришів. Хемуль на очах у зголоднілих хлопів поставив сумку з харчами перед строєм, направив чотирьох фахівців копати могилу, а поки вони займалися шанцевими роботами біля лісу, решта підрозділу змушена були збирати бички навколо наметів.-Закінчили? Зараз будете відспівувать…шо тут у нас? Ковбаса драгобицька? О… і сальце… Чудово.Після чого на носилки були висипані харчі, а на них недопалки. -Ну…шість осіб будуть нести домовину…решта шикується і співаючи через весь табір йде до могили, де все це поховаете.