Черкаси. Давайте спробуємо висловитися по суті, але коректно і в юридичному полі. Ми бачили за ці два з половиною роки повномасштабної війни досить «добровільних переходів» храмів і навіть кафедральних соборів. Виглядали вони всі досить неприглядно. І завжди УПЦ «було само винувате». Бо не хотіла віддавати те, що на папері вже їй не належало. Але є одне але. І воно називається законність. За законом, якщо є спірні питання щодо права власності нерухомим майном (а парафії УПЦ в судах зазвичай оскаржують рішення про позбавлення їх права власності), тим майном ніхто не користується до рішення суду. І тим більше не виганяє з нього господарів, адже суд може ухвалити рішення не на користь нових власників.Проте у випадку українських кейсів ніхто навіть не дочікується судів, бо силові методи виявилися значно дієвішими. Можна скільки завгодно вважати себе «воїном світла» і стояти «на стороні добра». Але поки що це просто красиві слова для прикриття того, що називається свавілля, безлад, грабунок і агресія. ***Емоції від сьогоднішній відео в Черкасах — печаль на межі відчаю. Печаль, що все так, і відчай, що ніяк ми не можемо одне до одного достукатися. Черкаським вірянам — слова молитовної підтримки. Неможливо уявити, як усе це можна витримати😔