​​Продовжую агресивно радити серію «Цей химерний світ» (агресивно тому, що на неї якось мало відгуків). Прочитала вже третій том, який називається «Любов розлучить нас», враження і далі позитивні.Це гумористичне фентезі про журналістів, що пишуть про надприродне. Їм довгий час всі оці полтергейсти були хіханьками та хаханьками, поки одного разу вони не зустріли справжніх монстрів. З кожним томом нам показують більше лору. Загалом, кожна книга – це завершене журналістське розслідування, але сюжет наскрізний. Тож читати серію варто по порядку, не пропускаючи частин.Третій том закриває майже всі містичні загадки, що переслідували працівників газети «Цей химерний світ». Там буде і про привида в редакції, і про головного редактора, якого зводила з розуму загибла дружина (в смерть якої він не вірив всією своєю професійною чуйкою), і про справжніх господарів істоти-шпигуна, якого підсадили в мозок одному з героїв. Особисто на мій смак, третя частина найдовше розкачувалася, але «ставки» і ризики для героїв у ній чи не найбільші в серії.Окремо хвалитиму гумор. Між розділами є вставки статей газети «Цей химерний світ». І там багато гіківського контенту. Наприклад, є замітка про привидів колишніх косплеєрів Йоди, Обі Вана і Дарта Вейдера, що з’явилися на Комік-коні наприкінці «Повернення джедая», а потім випитували присутніх, чим закінчилася «Гра престолів» - але ніхто не хотів їм розповідати, щоб не засмучувати.Я дуже сподіваюся, що в нас видаватимуть всю серію. Зараз у ній 5 томів і збірка оповідань, автор доволі працьовитий – пише по книзі на рік. Раджу спробувати хоча б першу книгу, в серії більш-менш однаковий настрій, якщо зайде гумор – можна сміливо читати далі. Видає «Bookcheef».