​​Продовжую агресивно радити серію «Цей химерний світ» (агресивно тому, що на неї якось мало відгуків). Прочитала вже третій том, який називається «Любов розлучить нас», враження і далі позитивні. Це гумористичне фентезі про журналістів, що пишуть про надприродне. Їм довгий час всі оці полтергейсти були хіханьками та хаханьками, поки одного разу вони не зустріли справжніх монстрів. З кожним томом нам показують більше лору. Загалом, кожна книга – це завершене журналістське розслідування, але сюжет наскрізний. Тож читати серію варто по порядку, не пропускаючи частин. Третій том закриває майже всі містичні загадки, що переслідували працівників газети «Цей химерний світ». Там буде і про привида в редакції, і про головного редактора, якого зводила з розуму загибла дружина (в смерть якої він не вірив всією своєю професійною чуйкою), і про справжніх господарів істоти-шпигуна, якого підсадили в мозок одному з героїв. Особисто на мій смак, третя частина найдовше розкачувалася, але «ставки» і ризики для героїв у ній чи не найбільші в серії. Окремо хвалитиму гумор. Між розділами є вставки статей газети «Цей химерний світ». І там багато гіківського контенту. Наприклад, є замітка про привидів колишніх косплеєрів Йоди, Обі Вана і Дарта Вейдера, що з’явилися на Комік-коні наприкінці «Повернення джедая», а потім випитували присутніх, чим закінчилася «Гра престолів» - але ніхто не хотів їм розповідати, щоб не засмучувати. Я дуже сподіваюся, що в нас видаватимуть всю серію. Зараз у ній 5 томів і збірка оповідань, автор доволі працьовитий – пише по книзі на рік. Раджу спробувати хоча б першу книгу, в серії більш-менш однаковий настрій, якщо зайде гумор – можна сміливо читати далі. Видає «Bookcheef».