Джерело
Альманах фантастики "Das ist fantastisch!" | Прочитала третій том «Щоденників Вбивцебота». Сподобався більше за д...
2 009 Охват/переглядів
2025-08-26 12:55
Повідомлення №4315
Прочитала третій том «Щоденників Вбивцебота».
Сподобався більше за другий, десь на рівні першоїкниги. Для себе вирішила, що читати всю серію залпом не варто, бо плюси і мінуси книг – ті самі, але в око починає впадає однотипність сюжетів. Головний герої –харизматичний бот, який і далі успішно «прокачує» людські якості. Цього разу він знову опиняється на закинутій локації з невеликою групою людей, яких постійно рятує. Написано в дусі цікавого пригодницького бойовичка, де багатократно згадується, як бот зламує камери відеоспостереження, підкорює різну техніку і взагалі – крутий хлопець, в якого «в рукаві» може бути навіть код зламу суперскафандрів (що потрапив до нього чисто випадково, і він його чисто випадково не видалив). Коротше, наш Вбивцебот стає імбою, але дуже милою.
💫 Після третього тому в мене визріло питання за лором, на яке, боюся, так і не отримати відповіді. Головний герой – бот, що зламав модуль контролю, і тепер сам собі хазяїн. Спочатку я сприймала його як унікума серед бездушних тупих машин. Але чим далі читаю, тим більше авторка описує всяких різних ботів, здатних до емпатії та свідомих спроб обходити програмні заборони. Тож я вже не розумію, на скільки особливий Вбивцебот. Якщо всі роботи – особистості, нашому просто не пощастило працювати у компанії, де за непослух б’ють струмом. А непослух, виходить, є у всіх. Загалом, серія подобається, читатиму далі. Серед плюсів: короткі динамічні історії (книги по 160 сторінок) і дуже симпатичні персонажі-боти (як головний герой, так і другорядні). Серед мінусів: однотипні сюжети, невиразні персонажі-люди (за винятком когось одного з групи) та світобудова, що тупцяє на місці з часів першої книги.
💫 Українською видає «Жорж», у книг тверда обкладинка і приємне оформлення. Переклад також гарний. Єдине,що не зрозуміла, чому в третьому томі Вбивцебота називають «консультанткою», а не «консультантом»? Це стосується початку книги, де його помилково сприймали як людину (бо далі «консультантка» цілком логічна – бот представляється роботом, яким керує жінка, і всі звертаючись до нього, звертаються до цієї вигаданої ним жінки). Отака мені залишилась загадка.
Сподобався більше за другий, десь на рівні першоїкниги. Для себе вирішила, що читати всю серію залпом не варто, бо плюси і мінуси книг – ті самі, але в око починає впадає однотипність сюжетів. Головний герої –харизматичний бот, який і далі успішно «прокачує» людські якості. Цього разу він знову опиняється на закинутій локації з невеликою групою людей, яких постійно рятує. Написано в дусі цікавого пригодницького бойовичка, де багатократно згадується, як бот зламує камери відеоспостереження, підкорює різну техніку і взагалі – крутий хлопець, в якого «в рукаві» може бути навіть код зламу суперскафандрів (що потрапив до нього чисто випадково, і він його чисто випадково не видалив). Коротше, наш Вбивцебот стає імбою, але дуже милою.
💫 Після третього тому в мене визріло питання за лором, на яке, боюся, так і не отримати відповіді. Головний герой – бот, що зламав модуль контролю, і тепер сам собі хазяїн. Спочатку я сприймала його як унікума серед бездушних тупих машин. Але чим далі читаю, тим більше авторка описує всяких різних ботів, здатних до емпатії та свідомих спроб обходити програмні заборони. Тож я вже не розумію, на скільки особливий Вбивцебот. Якщо всі роботи – особистості, нашому просто не пощастило працювати у компанії, де за непослух б’ють струмом. А непослух, виходить, є у всіх. Загалом, серія подобається, читатиму далі. Серед плюсів: короткі динамічні історії (книги по 160 сторінок) і дуже симпатичні персонажі-боти (як головний герой, так і другорядні). Серед мінусів: однотипні сюжети, невиразні персонажі-люди (за винятком когось одного з групи) та світобудова, що тупцяє на місці з часів першої книги.
💫 Українською видає «Жорж», у книг тверда обкладинка і приємне оформлення. Переклад також гарний. Єдине,що не зрозуміла, чому в третьому томі Вбивцебота називають «консультанткою», а не «консультантом»? Це стосується початку книги, де його помилково сприймали як людину (бо далі «консультантка» цілком логічна – бот представляється роботом, яким керує жінка, і всі звертаючись до нього, звертаються до цієї вигаданої ним жінки). Отака мені залишилась загадка.