Він був листоношею в Амстердамі,слухав аббу, сидів на трамі,дивився порно у вихідні. Друзі його, пияки-радикали,говорили: «Ми все провтикали,ми, можна сказати, по вуха в лайні. В країні стагнація і мудацтво,лібералізм і продажне лівацтво,і неясно, що нас трима на плаву. Євросоюзом керує сволота. Вони говорять — “Свобода, свобода”,а піди-но, купи нормальну траву. Але на Сході ще є країна,вона сьогодні, можливо, єдина,де сонце свободи не встигло зайти. Де вірять в людину — вільну, розкуту. Спробуй пробити канали збуту,давай наведемо культурні мости! Там втіха сходить на кожну хату. Церкви московського патріархатузнімають вроки і славлять джа. Мануфактура та інші крамитам контролюються профспілками,і співом ясніє колгоспна межа! Там п’ють абсент при застудній хворобі. Там демони у жіночій подобі,сховавши в горлі темну пітьму,сповнять усяку твою забаганку. Давай, чувак — привези афганку!» —повторювали вони йому. І він ступив на цю дивну трасу. Авіалініями Донбасу,де на сніданок — лише бухло,мріючи про країну шалену,він вилетів за кордони шенгену,лишивши все, що в нього було. Ступивши на землю в місті Донецьку,з усіх іноземних знаючи грецьку,яку тут нібито знали всі,він втрапив до рук дивовижній парі —водій на форді й друг на кумарі. І сяяли зорі в усій красі. Водій сказав: «Все нормально, зьома,давай, почувайся у нас, як вдома,тут друзі навколо, бачиш і сам. Ти втрапив на землю обітовану. Їдьмо в Стаханов, там стільки плану,що вистачить на весь Амстердам!»Був простір вечірньою сутінню скутий. Стояла зима. Починався лютий. І місяць за ними гнався, як птах. Тривожно світилися терикони,на Україну ішли циклони,й душі тонули в глибоких снігах. На сорок п’ятому кілометрівони застигли в злій круговерті,і тьма огорнула їх мулом густим. Водій промовив: «Йохан, братішка,по ходу, виходить, усім нам кришка,молися своїм растаманським святим!»Замерзло пальне і стихала мова. Смерть надійшла із портів, з Азова,і демон смутку над ними літав. Випивши дезодорант, щоб зігрітись,він намагався комусь дозвонитись,але телефон йому відповідав:«На даний момент абонент недоступний». Життя — процес взагалі підступний,так ніби тонеш серед ріки. Смерть твоя — невелика втрата,просто змінюється оператор,й повільно зникають вхідні дзвінки.2009Жадан