Сьогодні Свята Церква вшановує памʼять великого вселенського вчителя і святителя — ІОАННА ЗЛАТОУСТА, стовпа Православ’я та незрівнянного проповідника благодатної істини Христової. Справді, неможливо осягнути словом усе його богомудре життя, невтомні подвиги, труди й страждання, які він здійснив на славу Божу та для спасіння вірних.Мало кому відомо, що на чесній главі святителя, яка зберігається у священному монастирі Ватопед, нетлінним залишилося лише праве вухо. Багато хто пов’язує це з чудесним випадком із житія святого, що показує, наскільки його святоотцівський спадок є богодухновенним.Одного вечора учень свт. Іоанна — святий Прокл — побачив через дверну щілину, як святитель сидів у келії й, за звичаєм, трудився над писаннями, а хтось, нахилившись за його спиною, говорив святому щось на праве вухо.Прокл, охоплений благоговійним страхом, не насмілювався здогадуватися, хто той таємничий відвідувач, тим паче що напередодні ніхто до святителя не приходив. Подібне повторювалося неодноразово; учню навіть доводилося відмовляти одному вельможі у візиті до Іоанна, який шукав у нього допомоги, бо той постійно приймав «таємничого гостя».Засмучений вельможа відійшов зі сльозами, утративши надію. Але наступного ранку святитель сам згадав про нього й, покликавши Прокла, мовив:— Чи не приходила та людина, яку я наказував тобі ввести до мене?— Так, отче, — відповів Прокл, — він справді вже третю ніч приходив сюди, але ти розмовляв із кимось іншим наодинці, і тому я не наважувався зайти та доповісти про нього.— З ким же я розмовляв? — здивувався Іоанн. — Цієї ночі в мене нікого не було.Тоді Прокл описав вигляд того, кого бачив (був схожий на св. пророка Єлисея — мав голову без волосся на передній частині та широку бороду), і те, як невідомий, нахилившись ззаду до Іоанна, шепотів йому щось на вухо. Потім Прокл випадково глянув на ікону св. апостола Павла, що була у святителя в келії на стіні, і раптом вигукнув:— Ось той, кого я бачив, отче! Він говорив з тобою! Це — його істинне зображення!Так Іоанн і Прокл довідалися, що до святителя приходив сам апостол Павел, і обидва подякували Богові: один — що у своїх писаннях був таємно наставлюваний апостолом, інший — що удостоївся бачити небесного жителя.Після того Іоанн надав необхідну допомогу гнаному вельможі, а святий Прокл, керований своїм святим учителем і духовним отцем, процвітав у чеснотах і вдосконалювався в богоугодному житті.Одного разу, учень святого Іоанна Золотоуста, був піднесений в Рай і не знайшов там вчителя. Він страшенно засмутився. Ангел його спитав: «Що ж ти сумуєш, ніхто звідси в печалі не йшов». Ця людина йому на це відповіла: «Я мріяв побачити Іоанна, але його тут немає». На це Ангел сказав: «А, ти шукаєш Іоанна, проповідника Слова Божого. Ти не можеш побачити його, він там, де Бог».Святитель Іоанн Златоуст і досі залишається одним із найулюбленіших православних святих. Він дарував нам невичерпну скарбницю творінь, проповідей і тлумачень Святого Письма — скарб, що перевершує за обсягом спадщину майже всіх святих отців, які дійшли до наших днів.Він уклав молитви перед Святим Причастям, деякі молитви Таїнства Єлеосвячення, установив антифонний спів на Всенічному бдінні та звершив упорядкування Божественної Літургії, що носить його ім’я й стала найпоширенішою у візантійському обряді. З того часу Златоуст згадується у православних храмах практично щодня як упорядник Євхаристійного чину, що підкреслює велич цього подвижника Церкви.«СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ!» — цими богодухновенними словами святитель після Причастя завершив свій земний шлях і відійшов до життя вічного, а за день до цього йому явився уві сні мученик Василіск, який сказав: «Завтра будемо разом».