Джерело
Людмила Денiсова | Криза не скасовує Конституцію. У 2021 році, коли я була Уповноваженою ...
257 Охват/переглядів
2026-10-07 10:32
Повідомлення №11722
🔺 Криза не скасовує Конституцію.
У 2021 році, коли я була Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини, я звернулася до Конституційного Суду, оскільки вважала, що запроваджені державою під час пандемії COVID-19 обмеження порушують конституційні права громадян.
6 січня 2021 року я подала відповідне конституційне подання. Одним із питань, які я поставила перед Судом, була конституційність частини четвертої статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка дозволяла встановлювати під час карантину тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб.
Моя позиція була принциповою: навіть необхідність протидії небезпечній епідемії не дає державі права обмежувати конституційні права людини у спосіб, не передбачений Конституцією.
29 вересня 2026 року, через понад п’ять років після мого звернення, Конституційний Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026 і визнав цей припис неконституційним.
Для мене це рішення важливе не лише тому, що воно ухвалене за поданням, яке я внесла як Уповноважена. Це рішення не лише про пандемію, яка вже залишилася в минулому.
Для мене воно про фундаментальний принцип: криза не скасовує Конституцію, а необхідність захистити суспільство не дає державі необмеженого права втручатися у права людини.
‼️ Минуло понад п’ять років, але принцип, який ми тоді відстоювали, не змінився: права людини не можуть ставати другорядними навіть за надзвичайних обставин.
У 2021 році, коли я була Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини, я звернулася до Конституційного Суду, оскільки вважала, що запроваджені державою під час пандемії COVID-19 обмеження порушують конституційні права громадян.
6 січня 2021 року я подала відповідне конституційне подання. Одним із питань, які я поставила перед Судом, була конституційність частини четвертої статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка дозволяла встановлювати під час карантину тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб.
Моя позиція була принциповою: навіть необхідність протидії небезпечній епідемії не дає державі права обмежувати конституційні права людини у спосіб, не передбачений Конституцією.
29 вересня 2026 року, через понад п’ять років після мого звернення, Конституційний Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026 і визнав цей припис неконституційним.
Для мене це рішення важливе не лише тому, що воно ухвалене за поданням, яке я внесла як Уповноважена. Це рішення не лише про пандемію, яка вже залишилася в минулому.
Для мене воно про фундаментальний принцип: криза не скасовує Конституцію, а необхідність захистити суспільство не дає державі необмеженого права втручатися у права людини.
‼️ Минуло понад п’ять років, але принцип, який ми тоді відстоювали, не змінився: права людини не можуть ставати другорядними навіть за надзвичайних обставин.