Кожному з нас Господь у певний момент вказує вогняним перстом у глибину душі на те, чим ми маємо займатися. Це і є наше божественне призначення. А там, де є призначення, завжди дається й сила для його виконання.Наш головний талант це бути справжнім. Справжність виводить нас на світло, на осуд, на осміяння, можливо навіть на обпльовування. І тому багато людей можуть усе життя ховати свій дар, не наважуючись відкрити його світу.Страх це не відсутність таланту, це його сторож. Там, де у людини немає дару, вона абсолютно спокійна. Вона може бути навіть професійною у якійсь справі, але там немає глибинної енергії. А ось там, де його справжнє, де його живе, де його справжнє проявлення там виникає ірраціональний захист, паніка, тривога. Бо якщо ти провалишся саме у своєму таланті, то хто тоді ти?Людина може все життя обходити ту кімнату, де захований її талант. Вона боїться зазирнути туди, бо розуміє: страх це не ворог таланту, а його замок. І щоб відкрити цей замок, треба мати сміливість зустрітися з собою справжнім.Таємниця в тому, що справжнє життя починається саме там, де ми входимо у свій найбільший страх. Якщо вистачає мужності, змінюється все: наші стосунки з людьми, масштаб рособистості, рівень відповідальності, навіть саме наше місце у світі.Людині треба прийняти свій священний талант і прийняти ціну, яку вона має за нього заплатити. Бо не талант сам по собі визначає наше життя, а наша здатність наважитися стати тим, ким ми є насправді.