Держекоінспекція Online

Україна та Франція опрацьовують можливість запуску проєктів з відновлюваної енергетики в Чорнобильській зоні відчуженняМіністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук спільно зі Спеціальним уповноваженим Президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України П'єром Ельброном відвідали Чорнобильську зону відчуження. Мета візиту - оглянути можливості для інвестування у відновлювану енергетику в зоні відчуження. Щодо партнерства із французькою стороною - ця тема вже обговорювалася під час зустрічі Міністра Світлани Гринчук із паном П'єром Ельброном у лютому цьогоріч. Тоді Спеціальний уповноважений Президента Французької Республіки з питань допомоги та відновлення України наголосив, що французькі компанії уже зробили аналітику та бачать великий потенціал у цьому напрямку.Також учасники оглянули наслідки нещодавньої атаки росії на Арку НБК – об’єкт, до створення якого були залучені і французькі компанії та фахівці. Французькі партнери наразі розглядають можливість надання допомоги для відновлення Арки в рамках Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Наразі ведеться активна робота щодо оцінки пошкоджень і напрацювання плану відновлення функціональності Арки. Ця зустріч – ще один крок у зміцненні співпраці України та Франції в галузі ядерної безпеки та відновлення екологічної стабільності в Чорнобильській зоні.

​​👥2 квітня 2025 року Державна екологічна інспекція України у партнерстві з Базельським інститутом управління провела важливий воркшоп, присвячений дослідженню корупційних ризиків у ключових сферах діяльності Інспекції. Цей захід став результатом співпраці між двома інституціями та був організований на прохання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.📝Воркшоп проводився з метою дослідити контекст здійснення Державною екологічною інспекцією функцій державного нагляду та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, ідентифікувати корупційні ризики, притаманні цим функціям, та визначити потенціал для розробки ефективних заходів для їх мінімізації з урахуванням очікуваних реформ. Учасниками воркшопу стали працівники центрального апарату Державної екологічної інспекції, державні інспектори та уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів, Дмитро Хівренко, старший юрист (Legal Expert) проєкту Програми розвитку ООН «Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні через створення Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди».💡Учасники воркшопу набули практичних навичок у застосовуванні одного із методів оцінювання корупційних ризиків – групового експертного обговорення – для дослідження бізнес-процесів у ключових функціях інституції та ідентифікації корупційних ризиків. За допомогою інтерактивного підходу, який передбачав активну залученість та дискусію учасників під час розв'язання практичних задач, в ході воркшопу учасники крок за кроком ідентифікували корупційні ризики та визначили, які практичні заходи можуть сприяти їх мінімізації.🖇Під час воркшопу були досліджені такі 4 функцій Державної екологічної інспекції:• здійснення заходів державного нагляду (контролю) – планових та позапланових перевірок – в порядку, передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;• здійснення державного контролю в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення;• здійснення фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783;• здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.Результати цього воркшопу стануть основою для розробки нової антикорупційної програми Держекоінспекції та послужать орієнтиром для Базельського інституту управління у подальшій підтримці реформ у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні.Держекоінспекція висловлює вдячність Базельському інституту управління за співпрацю та експертну підтримку.

​​🐾Весна – час пробудження природи, час, коли ліси та поля наповнюються звуками нового життя. Але для того, щоб це життя могло розквітнути, потрібна тиша. З 1 квітня до 15 червня в Україні триває «сезон тиші» – період, коли ми, люди, повинні стати непомітними гостями в природі, щоб дати можливість диким тваринам спокійно розмножуватися та вирощувати потомство.🐦‍⬛У цей час особливо вразливі птахи, зайці, косулі та багато інших мешканців лісів та полів. Шум, гучна музика, вогонь – все це може налякати тварин, змусити їх покинути гнізда та нори, залишивши беззахисних дитинчат на вірну загибель.🔇«Сезон тиші» закріплений у Законі України «Про тваринний світ» і стосується всіх, хто перебуває або веде діяльність у лісах, степах, біля водойм. У цей час необхідно особливо обережно поводитися на природі, щоб не завдати шкоди диким тваринам та їхньому потомству.Основні правила поведінки під час «сезону тиші»:◾️Не шуміти, не кричати, не використовувати гучну музику.◾️Не розпалювати багаття у недозволених місцях.◾️Не їздити на автомобілях та інших транспортних засобах поза дорогами.◾️Не втручатися в життя диких тварин, не наближатися до їхніх гнізд та нір.◾️Заборонено підводне полювання.◾️Заборонено пересування моторними човнами та гідротехнічні роботи в річках.◾️Заборонено проводити спортивні рибальські змагання.◾️Заборонено стрільбу та вибухові роботи.◾️Заборонено санітарні рубки лісу.Держекоінспекція закликає кожного громадянина долучитися до цієї важливої справи. Пам'ятайте: тиша – запорука життя!

​​❗️Увага! З 1 квітня стартує нерестова заборона на вилов рибиДержавна екологічна інспекція України нагадує, що нерест – це критично важливий період для відновлення популяцій риби у наших водоймах. Від його успішності залежить не лише якість, але й кількість водних біоресурсів у майбутньому.🐟 З метою забезпечення сприятливих умов для нересту, з 1 квітня 2025 року на більшості рибогосподарських водних об'єктів України запроваджується щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів.Зверніть увагу, риболовля у цей період дозволяється лише з берега за межами нерестовищ гачковими знаряддями вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою.🚫Водночас під час нересту забороняється пересування на водоймах всіх транспортних засобів чи моторних суден (за винятком установлених суднових ходів), за виключенням суден, які використовуються органами рибоохорони та іншими уповноваженими органами державної влади. Забороняється також здійснення промислового рибальства та підводного полювання.👮‍♂️За недотримання зазначених вимог передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків. Тому не надто законослухняних рибалок застерігаємо від порушень, з огляду й на те, що у нерестовий період рибоохоронці Держрибагентства у посиленому режимі здійснюють контроль на водоймах.Важливо: Тривалість нерестової заборони може відрізнятися залежно від регіону та конкретної водойми.🔰Держекоінспекція та Держрибагентство посилюють контроль за дотриманням правил рибальства у нерестовий період. Будьмо свідомими та збережемо багатство наших водойм для майбутніх поколінь!

Понад 1,5 тисячі заходів та близько 8 млрд євро - саме стільки потрібно Україні для реалізації дев’яти Планів управління річковими басейнамиСвітлана Гринчук: Сьогодні світ відзначає Міжнародний день водних ресурсів. За останні роки українці як ніхто розуміють цінність води. Зневоднений Крим, зруйнувані два найбільші зрошувальні канали Європи - Північно-Кримський й Головний Каховський. Підрив Каховської ГЕС та понад 700 тисяч людей без водопостачання. Забруднення річок Сейм та Десна…. росія зруйнувала або пошкодила понад 740 об’єктів нашої водогосподарської інфраструктури. Через бойові дії в українські води потрапило понад 37 тисяч тонн сторонніх предметів, матеріалів та відходів, а також понад 23 тисячі тонн забруднюючих речовин. За словами Міністра, збитки від збройної агресії росії водним ресурсам України становлять понад 93 млрд грн. І це лише ті випадки, що вдалося зафіксувати. Щоб зберегти те, що маємо, та досягти доброго стану вод ще в листопаді 2024-го Кабінет Міністрів України затвердив перші шестирічні плани управління річковими басейнами для Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я, а також Криму. У грудні, після проходження транскордонних консультацій, в Україні схвалили План управління річковим басейном Дунаю. «ПУРБи це наша «дорожня карта». Вона включає в себе 1681 захід. Наприклад, щодо будівництва, реконструкції та модернізації очисних споруд та каналізаційних мереж, заходи з відновлення водних об'єктів (ревіталізація, покращення гідроморфологічного стану), пом'якшення наслідків та адаптація до зміни клімату, зменшення засмічення, дослідження впливу та наслідків воєнних дій, попередження дифузного забруднення тощо», - розповіла Світлана Гринчук. Більше інформації про те, чи реально виконати заплановане, де брати на це кошти та з ким з міжнародних партнерів вже співпрацюємо читайте у колонці Міністра на LIGA.net https://www.liga.net/ua/all/opinion/yak-riatuvaty-vid-viyny-vodni-resursy-krainy

​​🌲Міжнародний день лісів вже 3 рік поспіль набуває для України особливого значення. Війна, яку розв'язала росія, нещадно нищить наші ліси, завдаючи непоправної шкоди екосистемі. Вибухи, пожежі, мінування – все це перетворює наші зелені легені на обпалені рани.🔰Українські ліси завжди були символом нашої сили та незламності. Вони давали прихисток нашим предкам, захищали від ворогів, були джерелом життя та натхнення. Згідно з офіційними даними, внаслідок військової агресії рф проти України, близько 30% лісових масивів держави зазнали пошкоджень різного ступеня тяжкості. Наразі, з 10,4 мільйонів гектарів лісового фонду України:◾️понад 1 мільйон гектарів тимчасово окуповані;◾️близько 0,5 мільйона гектарів потребують проведення заходів з розмінування;◾️на території понад 100 тисяч гектарів тривають активні бойові дії.Внаслідок артилерійських обстрілів, мінування територій та інженерно-фортифікаційних робіт, що проводяться окупаційними військами, спостерігається суттєве порушення стійкості лісових екосистем. 🌱Відновлення лісів є одним із ключових завдань Державної екологічної інспекції України. Ми працюємо над тим, щоб зафіксувати та оцінити збитки, завдані лісам війною, розробити плани відновлення пошкоджених екосистем, посилювати контроль за незаконною вирубкою лісів.❗️Кожен українець може стати захисником наших лісів, проявляючи турботу в простих, але важливих діях. Бережіть кожне дерево, кожну гілочку, адже вони – частина нашого спільного дому та нашої історії. Підтримуйте ініціативи з відновлення лісів, адже це – наш внесок у майбутнє країни, у зелене та здорове довкілля для наступних поколінь. І, звісно, повідомляйте про випадки незаконної вирубки лісів, це можна швидко зробити через застосунок ЕкоЗагроза (https://ecozagroza.gov.ua/). Пам'ятаймо, що наші ліси – це не лише природне багатство, це – частина нашої національної ідентичності, символ нашої незламності. І ми обов'язково відновимо їх, як відновимо нашу Україну.

​​✅Україна готується до ратифікації Кігалійської поправкиКомітети Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань екологічної політики та природокористування підтримали законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу № 0303, внесений Президентом України. Чому це важливо? Документ визначає порядок скорочення використання гідрофторвуглеців (ГФВ) – речовин, які використовуються в холодильному обладнанні та кондиціонерах, і є надпотужними парниковими газами.Кігалійську поправку вже ратифікували 163 країни. Вона встановлює графіки скорочення споживання гідрофторвуглеців незалежно від часу ратифікації. Затягування цього процесу може призвести до необхідності різкого скорочення використання ГФВ, що матиме серйозні економічні наслідки. Наприклад, якщо Україна ратифікує поправку зараз, скорочення складе 40% від базового рівня. Проте, якщо відкласти цей крок, у 2029 році доведеться скоротити одразу 70% без перехідного періоду, що завдасть значного удару по промисловості та економіці.Крім того, з 1 січня 2028 року ЄС запровадить заборону на торгівлю з країнами, які не є сторонами поправки, а з 1 січня 2033 року імпорт і експорт цих речовин буде заборонено у всіх країнах світу.За словами Міністра Світлани Гринчук, ратифікація Кігалійської поправки – це важливий крок не лише для захисту довкілля, а й для майбутнього української економіки.💬“Ми не можемо дозволити собі залишитися осторонь глобальних екологічних ініціатив. Відмова від ратифікації означає втрату доступу до міжнародних ринків та інвестицій, відставання у технологічному розвитку, – говорить Міністр. – Впровадження сучасних, енергоефективних рішень допоможе нам зменшити шкідливі викиди, скоротити витрати на енергоресурси та створити нові можливості для бізнесу. Україна повинна діяти зараз, щоб мати час на адаптацію та не втрачати конкурентних переваг.”Перехід на альтернативні холодоагенти, хоч і вимагатиме початкових інвестицій, у перспективі сприятиме впровадженню більш енергоефективного обладнання. Крім того, модернізація технологій відкриє нові можливості для розвитку ринку енергоефективних рішень.

​​♻️ Уявіть, що кожен непотрібний пластиковий стаканчик, кожна стара газета – це маленька можливість для нашої планети. Сьогодні, у Всесвітній день переробки, ми говоримо не лише про цифри та статистику, а й про те, як кожен з нас може долучитися до великої справи.🌏Наша Земля – це наш дім, і вона потребує нашої турботи. Однак, темпи нашого споживання загрожують виснажити ці ресурси швидше, ніж вони встигають відновлюватись. Переробка – це не просто тренд, це необхідність, що дозволяє зменшити тиск на природні екосистеми та скоротити кількість відходів, які потрапляють на звалища.💡Кожен із нас має силу змінити світ, починаючи з простих щоденних дій. ▪️Розділяючи відходи, ми не просто викидаємо сміття, а даємо йому шанс на нове життя, забезпечуючи ефективну переробку та зменшуючи навантаження на нашу планету. ▪️Обираючи товари з перероблених матеріалів, ми підтримуємо замкнений цикл виробництва, де кожна річ має значення і цінність, де відходи перетворюються на ресурси. ▪️Зменшуючи власне споживання, ми не лише звільняємо простір у наших домівках, але й даємо природі можливість відновитися, знижуючи загальний обсяг відходів. 🍃Всесвітній день переробки – це не просто дата в календарі, це – наш спільний шанс зробити світ кращим.

​​❗️Не паліть суху рослинність — НЕ вбивайте себе і довкілля!🔥З приходом тепла в Україні спостерігається початок сезону “паліїв”. Люди починають масово спалювати суху рослинність, нехтуючи здоров’ям та безпекою своїм та оточуючих.⬇️Публікуємо коротку статистику початку “сезону паліїв”.➡️За даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2025 році сталося 50 пожеж в екосистемах, з них — 48 з початку березня.➡️Згідно з даними системи SaveDnipro Saveecobot, в окремі дні на початку березня кількість осередків пожеж в Україні сягала майже 3000. Статистику пожеж SaveEcoBot щогодини автоматично збирає з супутникової системи FIRMS від NASA: https://www.saveecobot.com/fire-mapsТой факт, що пожежі фіксуються по всій території України (а не лише на лінії бойового зіткнення), вказує на те, що причинами пожеж часто є підпали, а не обстріли ворога.❗️Нагадуємо, що спалювання сухої рослинності: ❎Шкодить вашому здоров’ю, викликає рак і інші захворювання.❎Погіршує стан грунту.❎Вбиває тварин, комах, і інші живі організми.❎Несе за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.❎Несе за собою штрафи від 3060 грн.☎️Побачили палія - телефонуйте 101 та 102!Не спалюйте суху рослинність - Не вбивайте себе та довкілля.

​​🤝🇸🇪 Міжнародні партнери продовжуватимуть допомагати Україні оцінювати шкоду довкіллюПро це домовилися на засіданні Ради проєкту «Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні шляхом створення Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю». Цей проєкт з оцінки шкоди довкіллю виконується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування уряду Швеції.👥У засіданні Ради проєкту взяли участь Олена Криворучкіна, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з екологічної політики та природокористування; Вікторія Киреєва, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Ігор Зубович, т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України та Дмитро Заруба, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України.Наглядова рада проєкту затвердила робочий план на 2025 рік, який був розроблений командою проєкту і, зокрема, передбачає: ▶️сприяння вдосконаленню законодавства та технічних можливостей для збору доказів та документування шкоди довкіллю внаслідок російської агресії в Україні;▶️закупівлю спеціальних автомобілів, реактивів та необхідного обладнання для оперативної фіксації шкоди, завданої довкіллю.💬"Така міжнародна підтримка Україні зараз надзвичайно важлива. Нам треба долати наслідки збройної російської агресії для навколишнього середовища, а саме відновлювати екосистеми України під час війни та у повоєнний період, також ми повинні домогтися максимального відшкодування шкоди українському довкіллю”, – зазначила Олена Криворучкіна. 💬"Перш за все, хочу подякувати нашим міжнародним партнерам з проєкту ПРООН з оцінки шкоди довкіллю, Уряду Швеції, а також її Посольству в Україні, сьогодні їх підтримка для нас має величезне значення. Завдяки проєкту ПРООН з оцінки шкоди довкіллю ми активно співпрацюємо, розробляємо та вдосконалюємо законодавство України, яке передбачає збір доказів шкоди довкіллю, яку завдає російська федерація", – зазначив т.в.о. Голови Держекоінспекції Ігор Зубович.