Держводагентство

⭐️Відбулося чергове засідання басейнової ради нижнього Дніпра27 грудня 2024 року у форматі відеоконференції відбулося чергове засідання басейнової ради нижнього Дніпра.🏷До участі у засіданні та обговорення питань порядку денного долучилися члени басейнової ради, представники громадських організацій, органів влади і місцевого самоврядування, експерти, вчені та фахівці водогосподарсько-екологічного напрямку.📁Згідно з Планом роботи басейнової ради на 2024 рік, учасниками засідання було розглянуто та погоджено пропозиції до плану заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2025 рік у межах суббасейну Нижнього Дніпра, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 558.📈📦Також учасники заходу обговорили зміни до Типового положення про басейнові ради.Окрему увагу було приділено першому Плану управління річковим басейном Дніпра на 2025-2030 роки,затвердженомуКабінетом Міністрів України розпорядженням від 1 листопада 2024 р. № 1077-р, початок реалізації якого розпочнеться вже з 1 січня 2025 року.📺Наприкінці засідання учасники визга или першочергові завдання та схвалили план роботи басейнової ради нижнього Дніпра 2025 рік.

🟠Засідання басейнової ради річки Припʼять.Під час онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять 18 грудня 2024 року учасникам було представлено План управління річковим басейном Дніпра (суббасейн Прип’яті) на період 2025-2030 рр., затверджений Кабінетом Міністрів України 1 листопада 2024 року. З 1 січня 2025 року розпочинається його реалізація. ➡️Члени басейнової ради розглянули такі питання:⚪️здійснення державного моніторингу поверхневих вод для визначення екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод суббасейну річки Прип’ять. ⚪️забезпечення виконання Програми державного моніторингу вод (у частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) у 2025 році для визначення екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод та підтвердження оцінки навантажень на якісний стан масивів поверхневих вод.Присутні були ознайомлені з впливом суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення в басейні річки Стир.Також на заході було представлено та погоджено Пропозиції до плану заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2025 рік по Житомирській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях. Пропозиції до Плану включають проєктування, будівництво та відновлення гідротехнічних водогосподарських споруд, що забезпечують захист населення від шкідливої дії вод.📝📆Учасники засідання розглянули та затвердили План роботи басейнової ради річки Прип’ять на 2025 рік.Басейнова рада Припʼяті

🟢Відбулося чергове засідання басейнової ради Сіверського Дінця та нижнього Дону.До участі у засіданні та обговоренні питань порядку денного долучилися члени басейнової ради та представники зацікавлених сторін Харківської, Донецької і Луганської областей.📝📆Згідно з Планом роботи басейнової ради на 2024 рік, учасники засідання розглянули важливі питання, серед яких, насамперед, – про затвердження Кабінетом Міністрів України Плану управління річковим басейном Дону на період 2025-2030 рр., що відбулось 1 листопада 2024 року, та початок реалізації ПУРБ вже з 1 січня 2025 року.Доповідачі – начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергій Трофанчук та експерт «Blue Rivers Екологічний консалтинг» Олексій Ярошевич – привітали членів басейнової ради з цією визначною подією, підкресливши спільний внесок у підготовку проєкту ПУРБ Дону та подальшу роль кожного відомства під час його реалізації.Також розглянуті питання про результати державного моніторингу масивів поверхневих вод у суббасейні Сіверського Дінця у 2024 році та про погодження пропозицій до Плану заходів із захисту від шкідливої дії вод на 2025 рік у суббасейні Сіверського Дінця.Завершальним питанням порядку денного було представлено проєкт плану роботи та завдання басейнової ради на наступний 2025 рік.Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів

🇺🇦🇹🇩У місті Сучава (Румунія) проведено зустріч експертів Робочої групи по проблемах річок Прут та Сірет щодо спільного обов’язкового щорічного огляду протипаводкових споруд на річках Прут і Сірет у прикордонній зоні на території РумуніїУ зустрічі з української Сторони взяли участь фахівці Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, з румунської Сторони – спеціалісти Національної Адміністрації «Води Румунії».Під час огляду експерти Сторін констатували, що гідротехнічні споруди знаходяться в задовільному робочому стані та відповідають меті їх будівництва. На ділянках річок Прут та Сірет, які були оглянуті, засвідчено відсутність природних та штучних перешкод, складування матеріалів та інші чинники, які через їхню наявність або їх природу можуть перешкоджати вільній течії. Впродовж 2024 року на річках Прута та Сірет не спостерігалося значних гідрометеорологічних явищ або паводків.Українська Сторона поінформувала про обстеження фахівцями БУВР Прут та Сірет гідротехнічних споруд в прикордонній зоні на річках Прут, Сірет та Сучава.Під час зустрічі експерти спільно відібрали проби води на румунській території в прикордонних створах на річках Прут і Сірет відповідно до Регламенту українсько-румунського співробітництва з оцінки якості прикордонних вод та заходи, що вживаються при надзвичайних забрудненнях, яких неможливо уникнути на прикордонних водотоках.У свою чергу, румунська Сторона поінформувала українську Сторону про стан впровадження планів управління гідрографічними басейнами річок Прут та Сірет. Сторони домовилися продовжувати співробітництво з метою залучення джерел фінансування в рамках європейських програм, особливо для спільної прикордонної зони річок Прут і Сірет та обмінюватися досвідом щодо використання європейських фондів📝За результатами зустрічі підписано спільний протокол.Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет

🔵Перше засідання новоствореної Експертної групи по басейну річки Прут Міжнародної комісії із захисту річки Дунай стартувало у Кишиневі.Співпраця у рамках Декларації щодо співробітництва та управління транскордонним басейном річки Прут започаткована у жовтні 2023 року.Українську сторону представили національні експерти від Міндовкілля, Держводагентства та експерти Blue Rivers та WWF-Україна, що є членами експертних груп Міжнародної комісії із захисту річки Дунай.🔵Від Держводагентства участь у засідання взяла начальник управління забезпечення водними ресурсами Марія Шпанчик.Під час засідання Експертна група сфокусувалась на питаннях національних політик у сфері управління водними ресурсами, зокрема щодо планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення в Україні, Республіці Молдова та Румунії.Українська делегація представила інформацію щодо прогресу України у впровадженні планів управління річковими басейнами, результати напрацювань у сфері розроблення планів управління посухами та відновлення вільної течії річок, що реалізовано у рамках співпраці з WWF-Ukraine.За результатами обговорень Експертна група досягла наступних рішень:⭕️проведення скринінгу планів управління річковими басейнами країн басейну Прута – України, Румунії та Республіки Молдова;⭕️підготовки Інтегрованого плану управління річковим басейном Прута;⭕️розвитку системи моніторингу вод, в частині узгодження нових пунктів моніторингу, синхронізації оцінки стану вод;⭕️посилення міжсекторального діалогу між водокористувачами, зокрема аграрного сектору та навігації.Впродовж наступного робочого періоду Експертна група також працюватиме над підготовкою 2 проєктів для підготовки стратегічних документів для управління річковим басейном Прута - Інтегрованого плану управління річковим басейном і плану управління ризиками затоплення, та спільного моніторингу з метою їх подальшої реалізації у рамках програм міжнародної технічної допомоги та Програм добросусідства Interreg.Експертна група підтримала ініціативу проведення наступного засідання в Україні у 2025 році.⚡️🤝Підтримку у проведенні засідання та започаткування роботи Експертної групи було надано Міжнародною комісією із захисту річки Дунай та Європейською Економічною Комісією ООН.

📍Т.в.о. Голови Держводагентства Ігор Гопчак в ефірі телеканалу «Київ» прокоментував ситуацію щодо зниження рівня води у Київському водосховищі.Наразі на річках країни утримується режим осінньої межені – водність річок є нижчою від норми жовтня.Принципи сталого використання водних ресурсів річки Дніпро формуються виходячи із зарегулювання її 5 водосховищами - Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам’янським та Дніпровським.➡️Вода дніпровських водосховищ використовується для забезпечення питного водопостачання, промисловості та зрошення сільськогосподарських земель.➡️Щомісяця Міжвідомчою комісією по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ при Держводагентстві узгоджуються режими роботи дніпровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.З метою забезпечення постійного контролю водогосподарської обстановки в басейні річки Дніпро, Держводагентство здійснює оперативне відстеження та моніторинг стану водних об’єктів.Разом з тим, під час критичних ситуацій у Об’єднаній енергетичній системі України, дніпровські ГЕС, за рахунок обсягів водних ресурсів, неодноразово стабілізували ситуацію в Об’єднаній енергетичній системі України.❗️У зв’язку з похолоданням по всій території України, відсутністю централізованого опалення та постійними ракетно-дроновими атаками, для стабілізації роботи ОЕС України у період з 18 по 21 жовтня відбулось активне спрацювання Київського водосховища нижче позначок узгоджених Міжвідомчою комісією при Держводагентстві на жовтень 2024 року.За 4 доби Київське водосховище було спрацьовано на 37 см та його вільний об’єм становив 1,056 км3. Про що ПрАТ «Укргідроенерго» попередило листом.Київське водосховище є найбільш значним акумулятором річкових наносів і мілководдя займають значну площу водосховища. При зниженні рівня відбувається оголення прибережних ділянок, саме мілководь, де глибини менше 1 метра.В осінній період, при зниженні рівня води, риба переміщується на глибші ділянки, і це не здійснює такого негативного впливу, як весною, коли відбувається нерест.

📍Представники Держводагентства долучилися до Локальної конференції молоді (LCOY), що була організована UNICEF Ukraine та проводилася під егідою YOUNGO (UNFCCC). На Конференції обговорювалися, зокрема, питання пов’язані зі змінами клімату, екологічні ініціативи та залученість молоді до них.Заступник начальника управління – начальник відділу водних ресурсів управління забезпечення водними ресурсами Держводагентства Катерина Гавриленко взяла участь у дискусії щодо правових засад екоциду, впливу війни на водні ресурси України. Під час дискусії розглянуто наслідки підриву греблі Каховської ГЕС для територій та екосистем. Молодь обговорила ключові питання щодо шляхів подолання негативного впливу на водні ресурси та фіксації екологічних злочинів.🔗LCOY — це національна конференція, присвячена питанням зміни клімату та охорони довкілля, яка покликана об'єднати молодь для співпраці зі стейкхолдерами у вирішенні нагальних кліматичних питань. LCOY проходять у всьому світі під егідою YOUNGO, офіційного молодіжного представництва Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC).

🇺🇦🇷🇴Відповідно до Робочої програми на 2024 рік та у межах виконання положень Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах, 23-24 жовтня 2024 року відбулось засідання Робочої групи з проблем річки Тиса та її приток.Українську делегацію очолив начальник БУВР Тиси, керівник української частини робочої групи Кисіль Олег, румунську – керівник румунської робочої групи Сорін Іонел Ріндашу-Беуреан.Під час зустрічі керівники та експерти обох Сторін здійснили обстеження прикордонної ділянки річки Тиса на території Румунії в зоні проведення робіт з розчистки русла річки в створі історичного мосту м. Сігету Мармацієй. Сторони погодились, що після завершення робіт з реконструкції історичного мосту русло річки буде розчищено і відновлено до природного стану.Також українські та румунські колеги побували на місці будівництва нового мосту через річку Тиса в районі Камара, м. Сігету-Мармацієй. Саме він з'єднає дві країни у межах нового прикордонного пункту пропуску "Біла Церква - Сігету Мармацієй".Крім проведення огляду протипаводкових споруд на прикордонній ділянці річки Тиса, окремим пунктом порядку денного був аналіз виконання діючих Регламентів співробітництва за 2023 рік. Керівники обох Сторін разом з експертами проаналізували роботу Робочої групи протягом 2023 року, в тому числі виконання положень трьох діючих Регламентів про співпрацю, та встановили, що заходи, заплановані на рівні Робочої групи з проблем річки Тиса та її приток виконані в повному обсязі. Сторони обмінялись даними з гідрометеорології та оцінки якості води за 2023 рік.Керівники робочих груп з проблем річки Тиса констатували, що у 2023 році не зафіксовано жодних аварійних забруднень з впливом на прикордонну ділянку.Сторони обговорили і погодили Програму Робочої групи на 2025 рік.✍️За підсумками зустрічі підписаний відповідний протокол.

👉Члени басейнової ради середнього Дніпра та представники громадськості обговорили стан виконання Плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024–2030 роки, що затверджений розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 648.➡️Зокрема, документ включає у себе такі аспекти як: розроблення механізму обмеження або зміни умов водокористування у випадку настання маловоддя, посилення відповідальності за порушення водоохоронного законодавства, розроблення та затвердження водогосподарського балансу річки Рось, зміни до порядку видачі дозволів на спецводокористування, управління безгосподарськими гідротехнічними спорудами та їх інвентаризація тощо.Присутнім було висвітлено інформацію про стан виконання роботи на тему «Розрахунок та оптимізація водогосподарського балансу басейну річки Рось».Водогосподарські організації представили інформацію про проведену роботу щодо інвентаризації гідротехнічних споруд, що потребують знесення (ліквідації/демонтажу) у межах басейну р. Рось в Житомирській, Вінницькій, Київській та Черкаській областях.Крім того, учасників засідання ознайомлено з пропозиціями щодо технічних рішень про зміну режиму експлуатації Стеблівського водосховища.🤝Члени басейнової ради середнього Дніпра переконані, що ефективне вирішення проблем річки Рось вимагає комплексного підходу та залучення всіх зацікавлених сторін.

❗Водна політика: сталі рішення для водозабезпечення та євроінтеграційні процеси - на порядку денному панельної дискусії за участю представників органів центральної та місцевої влади, громадськості та міжнародних донорських організацій.Захід організовано Держводагентством у рамках XXI Міжнародного водного форуму AQUA UKRAINE – 2024.👉У фокусі першої частини панельної дискусії – питання підвищення стійкості водозабезпечення.Ця проблема вимагає комплексного підходу. Урядом схвалено Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, що була розроблена Держводагентством. Програма передбачає заходи з будівництва, реконструкції та ремонту гідротехнічних споруд, розчищення та регулювання русел річок, а також залучення підземних вод для диверсифікації джерел водозабезпечення.Крім того, до вирішення цієї проблеми активно залучаються міжнародні організації. Представники міжнародних донорських організацій акцентували увагу на необхідності залучення інвестиції в модернізацію водної інфраструктури, вдосконалення систем моніторингу води та приведення стандартів України у відповідність до норм ЄС.👉Друга панельна дискусія була присвячена огляду процесів євроінтеграції водної політики, прогресу України у рамках пакета розширення ЄС та ключовим пріоритетам.Присутні обговорили питання щодо зобов’язань в частині імплементації актів права ЄС у сфері водної політики.Зокрема зупинилися на таких питаннях, як:🔹переговорний розділ 27 «Довкілля та зміна клімату» - сектор «Якість води»;🔹підтримка ЄС для зміцнення інституційної спроможності у сфері водної політики;🔹впровадження Водної рамкової Директиви;🔹впровадження Директиви про міські стічні води;🔹впровадження Директиви про промислові викиди;🔹впровадження Паводкової Директиви;🔹щодо ініціатив для підтримки імплементації європейської водної політики: екологічний стік, плани управління посухами та зменшення зарегульованості.