🎼 як звучить фільм 'marty supreme'о, як же я люблю гарний саундтрек...ретро-звучання в Марті Супрім влучило в саме сердце, hit the note. я завжди мала слабкість до звуків, що перегукуються з nintendo і викликають відчуття ностальгії. музика, що звучить так, як у минулому уявляли майбутнє. таке звучання, як на мене, вміє вловити щось величне - відчуття потенціалу, розмаху, піднесеної мрії. бо це по суті і є мрія про велике? саме тому в цьому фільмі такий звук ідеально лягає: марті сам по собі і є уособлення юнацького максималізму, величезної віри у яскраве майбутнє. музика посилює епічність його історії, робить її масштабною, але водночас створює відчуття спогаду і погляду на фільм з далекого майбутнього, як на міф. я звісно одразу почала шукати, хто стоїть за цим звучанням, і натрапила на дуже цікаву статтю, в якій Джош Сафді разом із композитором Деніелом Лопатіним пояснюють сенс такого рішення.на культурному рівні, такий контраст підкреслює зіткнення "старого світу" і "нового світу" в історії Марті. Сафді та Лопатін заклали навіть юнгіанську метафору: Puer vs. Senex - вічний юнак проти старця. цим юнаком звісно є сам Марті - він живе мріями про майбутнє, він молодий бунтар, який випереджає свій час, тоді як оточення - є тим самим старцем, який намагається "притримати" його, нав’язуючи старі правила. музика буквально втілює цей конфлікт: старий світ звучить як традиція та хаос минулого - Лопатін використав для цього фрагменти оркестрових елементів (флейти, хори, струнні), барокові мотиви, дзвіночки. натомість "новий світ" має свій особливий звук, якого ще не існувало у 50-х - звук мрії про майбутнє. Це і є ті самі синтезатори та new wave-біти 80-х, що представляють саму особистість Марті - проривну, несумісну з його часом. у сценах фільму ці яскраві синт-поп вибухи ніби "прорізають старомодне оточення", відображаючи, як герой пробиває собі шлях крізь застарілі норми.Лопатін каже: the new world has a sound, and it’s one that hasn’t even been born yet, it’s a dream. 🔵