​​А в Росії вийшов свіжий роман Джуліана Барнза, у січні 2026 одночасно з оригіналом.У кожного свої вавки в голові, моя у позиції Джуліана Барнза стосовно вєлікай культури (яка, звісно, внє палітікі). Про саме захоплення Барнза нею промовчу, цим багато англійських інтелектуалів покусані, але він не гребує це підкреслювати у часи повномасштабки. Ось зліва уривки його інтерв'ю російській "Медузі" (серпень 2022).Барнз не просто не заперечує проти видання своїх творів у Росії, він всіляко це вітає й заохочує. І за 4 роки свою позицію він не змінив: у січні 2026 видали свіжу книгу Departure(s) одночасно з англомовним релізом.Йому, бачте, дуже важливо "говорити з російськими читачами". А ще ця свята простота вірить, що староннікі Путіна просто не читають його книжок, тому й не стають кращими (боже, знали б ви, скільки британських інтелектуалів вірять, що у бідних росіян нема доступу до інтернету і "розумних" західних книжок: от вони прочитали би і блискавично скинули б того Путіна!).На скрінах: інтерв'ю Медузі у серпні 2022 (легко гуглиться, дуже раджу, у мене одразу відбило бажання обожнювати автора) і анонс нового роману у січні 2026 (нарили, коли готувалися до січневого епізоду подкасту Ципатакни, де я, звісно, побризкала отрутою на все це вєліколєпіє).P.S. Я думала, що вже всіх дістала цією темою, а вчора добрий друг був у шоці, коли довідався. То незле нагадати.