🕳️ Оце мене зараз реально тригерить: ми будуємо красиві Zero Trust‑архітектури, а злам як і раніше починається з якогось забутого сервісу на «дев’ятому сервері зліва».Я натрапив на дослідження Ponemon: у великій компанії можуть жити сотні «темних» додатків — старі CRM, локальні сервіси, нішеві SaaS і самопис, які ніколи не потрапили в IAM. Доступ до них — це Excel‑таблички, локальні адміни, статичні паролі 🔐. Формально на аудиті все гарно, а фактично величезний шматок ідентичностей взагалі не під контролем.І тут у гру заходять ІІ‑агенти 🤖. Щоб працювати, їм теж дають доступ до цих «сірих зон»: вони можуть тягати старі токени, створювати тіньові інтеграції, випадково логувати чутливі дані ⚠️. Те, що раніше було «про комплаєнс», стає чистою операційною вразливістю.Мені здається, час не «закручувати гайки» політиками, а чесно перевірити: які системи взагалі поза IAM, мінімізувати локальні акаунти і навести лад з доступом для ІІ 📊. Як у вас із цим: ви вже мапили свої «темні» додатки чи поки живемо з розривом довіри? 💬🔗 Докладніше:https://cybersecurefox.com/uk/dark-applications-iam-zero-trust-ai-riziki#кібербезпека #iam #zero #trust #штучний #інтелект #інформаційна #безпека #cisoCyberSecureFox