🤦‍♀️ Мені знадобився майже рік і кілька спроб, аби знову почати писати.

Приблизно рік тому я віддала рукопис другої книги "Променів" до видавництва – і з того часу тяглася моя невизначеність, що ж робити далі. Буду чесною – не я закінчила дилогію, а вона мене. Я багато чим пожертвувала заради неї, була виснаженою, ненавиділа письмо, свій текст, усе із цим пов'язане. Сама ідея знову щось почати й вступити в кабальні стосунки із новою історією лякала мене настільки, що я вирішила більше не писати. Ніколи. Багато хто з близьких пам'ятає цей період, і я дуже вдячна за підтримку і те, що не тисли. З іншого ж боку – мене не відпускав Сифіз. П'ять років я жила цим світом та персонажами, стала із ними одним цілим, і в мені просто не було місця для нових героїв чи ідей. Виглядало як dead end.

✨

Проте згодом, десь за 3-4 місяці, ідеї почали з'являтись. Спочатку складні та масштабні, які одразу ж відкладала, бо розуміла, що морально і фізично не витягну. Потім простіші та компактніші. А головне – різні.

І я почала пробувати писати. Потроху, без тиску, не даючи іншим і (головне!) собі жодних строків чи обіцянок. Ставилася до себе дуже обережно: хочеш – пиши, не хочеш – не пиши. Дозволяла кидати і братися за нове. Забороняла дивитися на інших і їхні +100500 слів на день. Таким чином я перепробувала кілька історій і жанрів. Намагалася трошки в чорну комедію (привіт, написана 1/4 "Гомункула"🙄), козі фентезі (майже закінчене😒), спроби в ромком. І ось тільки четверта спроба дійсно "пішла". Настільки, що планую закінчити нульову чернетку до кінця цього року (🤞).

Тривожність відійшла, страх обсесії і залежноcті від тексту також. Можливо, воно повернеться. А, можливо, "Промені" просто були першими, тому такими болючими й важкими, вирваними із самого серця. Але тут я зрозуміла головне – треба слухати себе. Відпочивати, коли треба відпочити. Не тиснути, коли відчуваєш наближення зламу, і казати іншим, аби також не тиснули. Дати всьому свій час. Не поспішати і не рубати під корінь.

Колись мені було дуже важливо почути, що я така не одна.
Можливо, комусь також зараз це потрібно.

❤️