Щойно на @poroblenopodcast вийшов просто неймовірно актуальний епізод з директором Музею Вінниці Олександром Федоришеним. Як насправді має виглядати здорова декомунізація в Україні? Чому ми не чуємо про вінницькі зашкварні скандали з цього приводу? Який досвід Вінниці та чому його варто масштабувати іншим містам? Цей випуск особисто для мене зараз один з наших найкращих, бо Олександрові думки мені дуже резонують. Він говорить про непроговорений біль Другої світової війни, про необхідність розглядати кожен кейс окремо, а не рубати все з плеча, про те, що якщо досліджувати, а не просто зносити пам'ятки, то можеш віднайти унікальні факти (направду достойні окремого детективного серіалу чи крутої документалки на Нетфліксі!). Ось лише деякі питання, на які відповідає Олександр:❓

Що треба робити з забальзамованим Пироговим? Чи треба його деколонізувати?❓

Як врятували найстаріший пам’ятник Вінниці – колону Магдебурзького права? ❓

Як китайці та турки потрапили на Поділля і чому загинули тут і що робити з місцями чужої пам’яті?❓

Що насправді турбувало мешканців під час перенесення Меморіалу Славу?❓

Як освоюються місця чужої пам'яті? Про абсурдність радянських місць пам’яті, фейкові поховання, туристичний потенціал Вінниці та інтерес до місць Другої світової дивіться отут:https://www.youtube.com/watch?v=Sz0Qd-S75Gw