"Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди і зухвалим хижим поглядом оглядав жінку в синьому… На його гладко голеному, червоному й блискучому, як стиглий помідор, виду, що виглядав з-під круглої з золотим верхом шапочки, малювалась зарозумілість з одтінком презирства до жіноти, яка свідчила, що він добре розібрав смак провідницького життя, та що не одна московська "бариня єго любил… денга давал", і що він на ті "денга гулял". Емене любувалася його міцним, здоровим, як огірок, тілом, тісно затягненим в тонке сукно, його нахабним поглядом, який приймала за ознаку сміливості й лицарського духу. Він здавався їй ясним місяцем, що одбився в морі її серця та простяг блискучий шлях до щастя"Це уривок із твору Михайла Коцюбинського "В путах шайтана". І так, тут дуже загальними мазками, але таки згадано про роботу провідника. На межі XIX — поч XX ст. у Криму існувало специфічне явище жіночого секс-туризму. Молоді красиві хлопці з кримськотатарських селищ приїжджали в сезон до курортних міст. Вони за гроші пропонували послуги супроводу туристок під час кінних прогулянок місцевими горами. Часто йшлося і про сексуальні послуги (знову ж таки, за додаткову плату). Саме тому це явище й варто розглядати через колоніальну оптику. Це проаналізований у нашому епізоді орієнтальний образ "містичного дикуна", який так засвоювався в Російській імперії, що для багатьох тамтешніх жінок ставав причиною приїздити до Криму. У нашому останньому випуску Олексій Савченко згадував про те, що туризм ставав способом колонізації. Це лише одна зі сторін цього процесу, і про нього згадують досить рідко. А повний випуск про те, як росіяни привласнювали Крим, ви можете переглянути отут: https://youtu.be/IJQikanOsI0?si=BCYpk3nfw6pvYdUi