Є в мене правило, яке часто дратує колег, але при цьому допомагає зменшити кількість хибних рішень.Аналізуючи проблему, не зупиняйся на першій очевидній відповіді. Розглядай різні гіпотези, навіть малоймовірні.Це правило дає простір для фантазії й змушує тимчасово вийти за межі звичних уявлень про світ. І найчастіше саме там знаходиться все найцікавіше.Наприклад, уявимо ситуацію: ми намагаємось викликати таксі у великому місті під час зливи. Зазвичай уже за 15 хвилин спроб ми впадаємо у відчай. Ніхто не бере наше замовлення, і в нас з’являється просте пояснення: йде дощ, попит зростає, пропозиція не встигає, отже таксі важче викликати. Логічно?Так. Було логічно допоки економіст Колін Камерер із колегами не взялися дослідити проблему браку таксі у Нью-Йорку під час дощу. Вони з’ясували: так, попит зростає, але одночасно… зменшується пропозиція. Стоп, що? Це ж суперечить стандартному економічному припущенню - коли можна заробити більше, люди мають працювати більше! Таксисти, маючи свободу графіка, нібито повинні залишатися на роботі найдовше саме тоді, коли попит найвищий! А виходить, що вони завершували зміну раніше й їхали додому? Що за нісенітниця? Подальше дослідження відкрило несподівану модель поведінки. Нью-йоркські таксисти орендують авто на 12 годин і зазвичай ставлять собі денну ціль - заробити удвічі більше за вартість оренди. У дощ вони швидше досягають цієї позначки… й їдуть додому. Тобто мешканці міста залишаються без таксі саме тоді, коли потреба найбільша, а водії втрачають додатковий дохід у найзручніший момент для заробітку.Погодьтеся, що це відкриття значно більш цікаве, ніж наше «очевидне» припущення. Яке до того ж суттєво вплинуло б на нашу стратегію, якби нашим бізнесом була служба таксі. Три гіпотези причини проблеми навіть в «очевидних» ситуаціях можуть щонайменше зберегти наші зусилля, а щонайбільше - зробити світ більш цікавим і різноманітним, ніж наше законсервоване уявлення про нього.🏴‍☠️ Нотатки креадира