дуже важлівє нагадування по кукухам.
якшо раптом вам здається, шо за останній тиждень у вас стало злочинно менше сил і ви раптом розлінивились, то одне вам не здалось, а друге здалось.
то не лінь.
то спроба мозку в гомеостаз.

шо з цим зробити?

вам не сподобається моя відповідь.

відʼїбатись від себе.

лишити лише обовʼязкові справи та чучуть ресурсопоновлюючих. всьо. і перечекати.

говорю вам як людина, яка сьогодні проспала 12 годин і прямо зараз думає чи не вирубитись до суботи.

а завтра в мене вишивка, робота і рейв. і ще треба дещо з пошти забрать-відправить.
перші два я точно зроблю. і пошту теж.
рейв я ще подумаю, бо на стан зараз поїздка в трошки іншу частину міста з незручною парковкою і там гоцання відчувається ні разу не про відновлення, хоча я була іншої думки місяць тому. завтра я буду думку ще тричі міняти.

і це я не можу сказати шо на мій день ці відключення якось зараз критично вплинули. але постійна фонова думка чи вистачить батарей на роботу і чи не забула я поставити на зарядку чергове шось важливе – воно висотує сили шо той дементор.
а в кого вплинули ще й на день чи ставлять під загрозу заробіток і виживання – я просто співчуваю і обнімаю вас.

так вот.
всьо з вами ок.
просто час такий.
не забувайте пити теплу водичку.