Можливо, таблетки подіють. Можливо ні. Можливо, з нового року в мене буде другий проект. Можливо ні. Можливо, ми загальними зусиллями зможемо добитись, щоб виселити к хуям сусіда алкаша, який вчергове затопив мою квартиру, можливо ні. Можливо, ми знищемо рашку, можливо ні. Можливо, мій пес дочекається мого чоловіка з війни, можливо ні. ЯТочноНеВивожуБезВсяких Тут МожливостейАле не то шоби це когось сильно хвилювало. Чи можна хоча б переламати сусіду ноги? Можна. Можна навіть його поточний ціпок йому в глотку вставити і в ліс вивезти. Асукатолку? Це не перший алкаш над квартирою і шось мені підказує, шо в цій їбаній родині як в рашкє тої алкашні, лісів не хватить (ми розуміємо, шо це я текстом така борза, а на живо людей ще не била, бо сцикло). Юрист каже, шо виграти суд ми виграємо. Нюанс самий вкусний тільки в тому, шо "хулі толку" – це мою родину лякала би опція блокування рахунків і заморожування дій з квартирою, а я маю зараз з десяток знайомств, яким так похуй шо не стидно, гроші і готівкою можна добути. Суки.І знаєте шо? В мене є стійке відчуття, шо лох тут я, а не ці маргінальні скотойоби.