Ціна держави

🇺🇸🚢США перехопили ще один «тіньовий» танкер в Індійському океаніСполучені Штати затримали в Індійському океані ще одне судно, яке, за підозрами, могло перевозити нафту в обхід санкцій. Про це повідомило Міністерство оборони США у соцмережі X.За даними Пентагону, військові відстежували маршрут танкера Veronica III — від Карибського басейну до Індійського океану — після чого здійснили його зупинку. Операція з абордажу пройшла без ускладнень.«Міжнародні води — не притулок. На суші, в повітрі чи на морі ми знайдемо вас і притягнемо до відповідальності», — заявили в Пентагоні, застерігши інші судна від спроб порушити санкційний режим.За інформацією ресурсу Головного управління розвідки Міноборони України War & Sanctions, Veronica III могла бути залучена до незаконного транспортування сотень тисяч тонн іранської та венесуельської нафти.Раніше, 9 лютого, американські військові затримали в Індійському океані танкер Aquila II, який відносять до російського «тіньового флоту». Судно намагалося уникнути контролю, порушивши встановлений президентом Дональдом Трампом карантин для підсанкційних кораблів у Карибському басейні. За даними War & Sanctions, Aquila II перевозив російську та венесуельську нафту. Танкер перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади та України. Його власника — компанію Sunne — Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку в січні 2025 року.Затримання 15 лютого стало щонайменше дев’ятим подібним випадком із грудня 2025 року в межах кампанії США проти «тіньового флоту», який Росія, Іран і Венесуела використовують для обходу обмежень.Рішення Дональда Трампа активізувати боротьбу з «тіньовими» танкерами пов’язане з його зростаючим розчаруванням у Володимирі Путіні, якого американський президент почав вважати ключовою перешкодою для припинення війни в Україні.На Заході кількість російських суден «тіньового флоту» оцінюють приблизно у 1400 одиниць. Для приховування маршрутів такі танкери часто вимикають транспондери, маніпулюють даними про своє місцезнаходження та здійснюють ризиковані перевалки нафти просто у відкритому морі.Тим часом у кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки відбулася зустріч Об’єднаних експедиційних сил — коаліції північноєвропейських держав під проводом Великої Британії. За інформацією джерел Bloomberg, головнокомандувач британських Збройних сил Річард Найттон представив варіанти спільних дій проти суден «тіньового флоту», включно з можливістю їхнього захоплення. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур зазначив, що учасники дійшли висновку: «потрібно діяти більш ініціативно».Ще в січні 14 європейських країн заявили про намір активніше протидіяти діяльності «тіньового флоту» в Балтійському та Північному морях, пообіцявши перехоплювати судна, які порушують санкційний режим.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Нардеп Ярослав Железняк пише:Спитав Премʼєр-міністра чи правда, що у лютому Уряд подає законопроект про ПДВ для ФОП від Кабміну. Свириденко: «У лютому Уряд НЕ буде подавати до Парламенту законопроект про запровадження ПДВ для ФОП» Інший народний депутат Данило Гетманцев пише, що питання вирішилось само собою.Ні, само собою б запровадили вбивче ПДВ для ФОПів з оборотом у понад 1 млн грн.А розв'язалась проблема лише через те, що такі як ми провели грунтовне дослідження вартості адміністрування податків в Україні і доведи, що воно у нас у 20 разів більше вимагає людиногодиновитрат ніж в країнах ОЕСР. На основі цих результатів проведи масштабну інформаційну кампанію.На це дослідження потім посилилась Державна регуляторна служба у своєму рішенні. Бізнес-спільноти, як УРБ, активно включились в адвокаційну кампанію.Були заяви аналітичних центрів. І ще багато і багато роботи. Частина публічна, а частина - непублічна.Друзі, дякуємо, що нас підтримали своїми коштами. Ми не лише відосікі знімаємо, а й ще робимо набагато важливішу роботу з просування економічної свободи в Україні. Саме на це йдуть ваші пожертви.На жаль, роботи у нас ще дуже і дуже багато.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Путін хоче повернути Росію до «доларової системи» — як елемент пропозиції для Трампа За даними внутрішнього російського документа, з яким ознайомився Bloomberg, у Кремлі підготували пакет пропозицій для масштабного економічного партнерства з адміністрацією Дональда Трампа. Серед ключових ідей — повернення Росії до розрахунків у доларах у межах ширшої домовленості після можливого завершення війни в Україні.Ця високорівнева записка, складена цього року, описує сім пунктів, у яких, на думку Кремля, економічні інтереси Росії та США можуть збігтися після угоди про припинення війни. Зокрема, документ пропонує спільно просувати викопне паливо як альтернативу «зеленим» підходам, а також передбачає спільні інвестиції у природний газ, офшорну нафту й критично важливу сировину — і, як зазначається, потенційні «надприбутки» для американських компаній.Центральна ідея — повернення до доларових розрахунківВ осерді пропозиції — відновлення доступу Росії до доларової системи міжнародних розрахунків. Це означало б разючий розворот російської політики — і, потенційно, суттєве перетасування для глобальних фінансів.США вже пропонували поступове пом’якшення санкцій проти Росії як частину ймовірної мирної угоди — і це, вочевидь, є необхідним першим кроком, аби Москва взагалі могла знову проводити операції в доларах. Однак те, що описано в кремлівській записці, за оцінкою Bloomberg, іде значно далі.Досі одним із головних напрямів російської стратегії було шукати заміну долару, а не відновлювати зв’язки із системою, очолюваною США — особливо на тлі того, як Володимир Путін намагався поглибити відносини з Китаєм. Саме тому, як зазначили західні урядовці, обізнані зі змістом документа, вони вважають вкрай малоймовірним, що Путін зрештою піде на угоду, яка суперечить інтересам Пекіна.У документі названо такі напрями:1️⃣Довгострокові контракти в авіації для модернізації російського авіапарку, а також потенційна участь США у виробництві в Росії.2️⃣Спільні проєкти з нафти й LNG (скрапленого природного газу), включно з офшорними родовищами та «важковидобувними» запасами — з урахуванням попередніх американських інвестицій і можливістю для компаній США компенсувати минулі втрати.3️⃣Пільгові умови для повернення американських компаній на російський споживчий ринок.4️⃣Співпраця в ядерній енергетиці, зокрема для проєктів, пов’язаних зі штучним інтелектом.5️⃣Повернення Росії до доларової системи розрахунків, потенційно — і для операцій із російськими енергоносіями.6️⃣Співпраця щодо сировини: літій, мідь, нікель, платина.7️⃣Спільні зусилля, щоб просувати викопне паливо як альтернативу «кліматично дружній ідеології» та низьковуглецевим рішенням, які, на думку авторів, грають на користь Китаю та Європи.Чому це виглядає як розворотЩе задовго до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Путін працював над тим, щоб зменшити залежність Росії від долара — у руслі ширшої спроби конкурентних економічних центрів послабити фінансову гегемонію США. Після початку війни логіка цієї політики стала очевидною: США та їхні союзники, використовуючи контроль над доларовими транзакціями, запровадили санкції проти значної частини російської економіки. Відтоді Москва намагається розвивати торгівлю в альтернативних валютах і системах — насамперед із Китаєм та низкою інших країн, зокрема Індією.У цьому контексті повернення до долара означало б фактично повторне підпорядкування фінансовій домінанті Вашингтона та відкат зусиль зробити російську економіку менш уразливою до американського тиску. Водночас такий крок міг би стати серйозною геополітичною перемогою для адміністрації Трампа, якщо її метою справді є послаблення зв’язків між Москвою й Пекіном.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉Центробанк РФ зафіксував різке охолодження ділової активності — найнижчий рівень із 2022 рокуРосійська економіка продовжує втрачати динаміку. Індекс бізнес-клімату, який Центральний банк щомісяця розраховує на основі опитування близько 15 тисяч підприємств, у лютому впав до 0,2 пункту. Для порівняння: у січні цей показник становив 1,5 пункту, у грудні — 2,5, а середнє значення за 2025 рік дорівнювало 3,2 пункту. Нульова позначка індикатора є межею між зростанням і спадом економічної активності.Лютневий результат став найгіршим із жовтня 2022 року. Тоді, після оголошення «часткової мобілізації», індекс опустився до мінус 1,1 пункту, що відображало різке погіршення настроїв у бізнес-середовищі.Компанії значно гірше оцінюють свій поточний стан. Відповідна складова індексу знизилася з мінус 4,2 до мінус 7,8 пункту — це мінімум із травня 2022 року. На такому ж низькому рівні перебувають і оцінки попиту на продукцію підприємств.Баланс відповідей щодо зміни обсягів виробництва також свідчить про негативну тенденцію: компаній, які скорочують випуск, і надалі більше, ніж тих, хто його нарощує. Цей показник залишається у «мінусі» з вересня 2024 року. У лютому він знизився до найгіршого значення з вересня минулого року, а до того подібно слабкі результати фіксувалися востаннє влітку 2022-го.Таким чином, статистика Центробанку вказує на суттєве послаблення економічної активності та погіршення настроїв бізнесу на тлі затяжних структурних проблем.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤷‍♀️Україна покращила результати в Індексі сприйняття корупції-2025, але залишилась на 104 місці у світі36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2025 рік. У новому дослідженні Transparency International наша країна посіла 104 місце з-поміж 182 країн.Так само 36 балів цьогоріч набрали Аргентина і Беліз. На один бал нас випереджають Колумбія, Домініканська Республіка, Гамбія, Лесото та Замбія, тоді як на бал менше отримали Бразилія та Шрі-Ланка.Таким чином Україна повторила свій результат СРІ-2023. Проте якіснішому прориву завадило суттєве гальмування євроінтеграційних реформ та виконання міжнародних зобов’язань, які залишаються основними драйверами змін у країні.Індекс сприйняття корупції — це найбільше антикорупційне дослідження у світі, яке охоплює більше країн, ніж будь-яке окреме джерело. У 2025 році Transparency International Ukraine продовжувала підтримувати антикорупційну систему та активно адвокувала необхідні євроінтеграційні зміни в комунікації з державними органами та міжнародними партнерами. Так ми зі свого боку працювали над покращенням показника України в СРІ. В останні роки Україна показує вельми стриманий прогрес. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на тепер наша країна загалом зупинилася на цьому рівні, почергово то втративши, то повернувши 1 бал рік від року. Таке гальмування відчутне і для українського суспільства. Як показало останнє соціологічне дослідження TI Ukraine, переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. При цьому понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що подолати цю проблему можна лише завдяки системним реформам.Тож для суттєвого і якісного прогресу та покращення наших показників в наступних Індексах сприйняття корупції необхідно впровадити такі зміни, які перезапустять внутрішні процеси в Україні й загалом змінять суспільні настрої громадян.💩 У цьому індексі єдина для нас радість, що у кацапів все набагато гірше - мінус три місця і 157-мі у світі (на рівні Зімбабве, Чада, Гондураса). Таке враження, що ми згамаємося "чия корупція буде ефективнішою і першою вб'є свою країну". Окупована бульбафюрером Білорусь на 124 місці (мінус 10 позицій).Принагідно нагадаємо про наше фундаментальне відео Масштабна корупція в Україні: як знищити зло? 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Одна з проблем української економіки - на руках у населення велика кількість валютної готівки, яка лежить "під матрацом".Це погано для всіх:- для економіки країни: гроші лежать мертвим вантажем і не працюють;- держави: інвестовані кошти створювали нові робочі місця, бізнеси, які сплачували б податки;- для власників валюти: вони лише мінімізують свої втрати від девальвації гривні, але не примножують капітал.Одна з причин: у людей низька інвестиційна довіра після шоків 1990-х, 2009 і 2014 рр.Інституційну недовіру, зокрема, до банківського сектору почала виправляти Валерія Гонтарева, за часів якої запустили стрес-тестування банків, очистили систему від хворих установ і обмежили можливості власників отримувати від банків безмежне фінансування своїх бізнесів.Але, що може зробити держава для сприяння накопичуванню українців?Наприклад, звільнити від оподаткування доходи від інвестицій. Сьогодні від оподаткування звільнено лише ОВДП (разом з дохідністю це створило їх дуже привабливими для населення, частка якого серед тримачів зростає).Але ваші відрахування до недержавних пенсійних фондів обкладаються податками.А також інші фінансові інструменти як REIT від Інжур.Україна має бути країною власників. Коли кожен є власником і усвідомлює себе як власника, то він менше схильний до популізму і більше раціонального у прийнятті рішень.@costukraine

🇪🇺Єврокомісія представила 20-й пакет санкцій проти Росії Ключові заходи, які планують запровадити:- Запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти — це має ще більше скоротити прибутки РФ та ускладнити пошук покупців. - До санкційного списку додають ще 43 судна “тіньового флоту”, довівши їх загальну кількість приблизно до 640. - Також планують ускладнити купівлю танкерів і заборонити технічні послуги для суден із перевезення ЗПГ та криголамів — щоб вдарити по газових експортних проєктах. 👉 Франція окремо наполягає, щоб пакет був “особливо жорстким” саме щодо тіньового флоту, який допомагає обходити обмеження. - Тиск на банки і фінансові каналиДо санкцій додадуть 20 російських регіональних банків. ЄС планує заходи проти криптовалютних компаній і платформ, щоб перекрити альтернативні способи фінансування економіки РФ. Під обмеження можуть потрапити і банки у третіх країнах, які сприяють торгівлі підсанкційними товарами. - Нові торговельні обмеженняЗаборони на товари та послуги (від гуми до тракторів і кібербезпеки) на суму понад €360 млн. Додаткові обмеження на імпорт металів, хімікатів і критичних мінералів — ще понад €570 млн. Посилення експортного контролю на технології та матеріали, що можуть використовуватися у військовій сфері, зокрема для виробництва вибухівки. Окремо пропонується квота на аміак для скорочення існуючого імпорту. 📍Доходи від нафти й газу різко впалиУ 2025 році фіскальні надходження Росії від енергоресурсів скоротилися на 24% у порівнянні з попереднім роком. Це найнижчий показник з 2020 року. Оскільки саме нафта і газ традиційно формують значну частину російського бюджету, падіння доходів автоматично розширює дефіцит державних фінансів.Більше того, очікується, що січневі нафтогазові доходи стануть найменшими з моменту початку повномасштабної війни проти України. Це сигнал не просто тимчасових труднощів, а структурних проблем у здатності Кремля фінансувати війну.💸 Економіка перегріта — гроші дорогіКлючова ставка в Росії тримається на рівні 16%, що є ознакою жорсткої монетарної політики. Центральний банк змушений утримувати високі ставки, щоб стримувати інфляцію, яка залишається значною. Але дорогі кредити — це завжди гальмо для інвестицій, бізнесу та економічного зростання.Фактично Росія опинилася у класичній пастці воєнної економіки:високі витрати на оборону;зменшення експортних доходів;інфляційний тиск;дорожчі запозичення.У довгостроковій перспективі така комбінація підточує фінансову стійкість держави.@costukraine

🤔У чому МВФ неправийСтаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для ZN.ua про те, що нинішні вимоги МВФ щодо спрощеної системи оподаткування є шкідливі, а аргументи не витримують жодної критикиКлючові тези:🚧МВФ та інші міжнародні інституції вже давно критично дивляться на спрощену систему — і не лише в Україні. Наприклад Румунії, де схожі зміни втричі скоротили кількість мікропідприємств і сповільнили економічне зростання. В українських умовах рекомендації МВФ додатково «підживлювалися» специфічними консультаціями з «бізнесом» — зокрема через структури, де домінують великі гравці та конкуренти мікробізнесу.💥 Коли стало зрозуміло, що це політично й практично складний крок, до Києва терміново приїхала очільниця МВФ Крісталіна Георгієва. Її ключовий аргумент зводився до порівняння: мовляв, в Україні 5 із 1000 людей - платники ПДВ, тоді як у ЄС у середньому 77 із 1000.Чи можна податкову політику для мільйонів людей будувати на таких “середніх” порівняннях? Бо науковий підхід — це не «у них так, значить і нам треба», а оцінка вигод і витрат. ПДВ — податок на кінцеве споживання, тобто фактично його тягар лягає на домогосподарства. Тож суспільна вигода від перерозподілу коштів у бюджет має бути співставлена з транзакційними витратами: адмініструванням, обліком, звітністю, помилками, штрафними ризиками. Для мікробізнесу ці витрати часто є непропорційно великими — саме тому в країнах існує поріг реєстрації платником ПДВ, і він різний залежно від умов.🌍 Порівнювати потрібно зі “співставними країнами”, а не з середнім ЄС. Україна - на іншій стадії розвитку: рівень добробуту приблизно у 10 разів нижчий, а якість інституцій слабша. Навіть усередині ЄС країни дуже різні. Показовий контраст: за показником верховенства права Україна відстає від Болгарії приблизно так само, як Афганістан — від України. Форсована гармонізація “як у ЄС” без багаторічної домашньої роботи може принести шкоду і Україні, і самому Євросоюзу.🎯 МВФ як кредитор справедливо наполягає на відповідальній фіскальній та монетарній політиці, бо це знижує ризики дефолту. Але в українській дискусії перекіс: МВФ і Мінфін постійно говорять лише про збільшення доходів, тоді як тема видатків майже не артикулюється. Більше того, держава не лише не скорочує видатки відповідно до фактичного зменшення населення і території, а й розширює їх програмами «підтримки виробника», які економічно контрпродуктивні.Виходить односторонній механізм: доходи піднімати “обов’язково”, видатки — “як вийде”.📉 Підвищення податкового тиску без якісних інституцій гальмує економіку. Зростання “фіскального відсотка” понад ~30% у країнах зі слабкими інституціями може пригнічувати розвиток. В Україні до війни він був 41–43%, а з огляду на демографію та пенсійну систему його, навпаки, логічно було б знижувати до 35%, а потім — до 30% у межах пенсійної реформи. Але це потребує не лише доходів, а й реального скорочення видатків та зміни структури податків.🛡 У воєнних реаліях ставка “просто зібрати більше” не робить Україну самодостатньою. Для фінансової стійкості потрібне не просто зростання, а прискорене — “економічне диво” на горизонті десятиліть. Поки цього немає, теза про швидку “опору на власні сили” виглядає нереалістичною.✅ Висновок: боротьба з тінню, контрабандою, “конвертами” й перезавантаження податкових органів можуть дати додаткові ресурси. Але їхній сенс — не в тому, щоб «дотиснути» спрощенку та ускладнити життя мікробізнесу. Навпаки — ці кошти варто використати як запас міцності для майбутньої модернізації податкової системи: зменшення навантаження на працю, переходу до оподаткування виведеного капіталу, і лише тоді — шанс на країну без постійної залежності від грантів і кредитів.Читати статтю повністю📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺🇺🇦ЄС затвердив механізм фінансової підтримки України на €90 млрдПісля тривалих і складних переговорів Європейський Союз погодив правову модель надання Україні кредитної підтримки обсягом €90 млрд на період 2026–2027 років. Відповідне рішення ухвалене Радою ЄС і оприлюднене на її офіційному сайті.Згідно з узгодженими параметрами, €60 млрд планується спрямувати на потреби оборони та зміцнення військових спроможностей України, ще €30 млрд — на фінансування загальних видатків державного бюджету.Важливо, що витрати на обслуговування кредиту бере на себе Євросоюз, що суттєво знижує боргове навантаження для України. Погашення основної суми боргу передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації.Участь у механізмі фінансування беруть 24 держави-члени ЄС. Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не долучатися до цієї ініціативи. Очікується, що перший транш фінансової допомоги Україна отримає на початку другого кварталу 2026 року.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Економіка вичерпала можливості збільшувати податкові надходження – Гетманцев"Чи має економіка резерв з щодо збільшення оподаткування? Немає такого резерву. Всі ті розмови, які у нас тривали ще минулого року, про збільшення ставки ПДВ – я не бачу в економіці будь-якого подібного потенціалу", – заявив депутат. За його словами, економіка суттєво потерпає від обстрілів енергетики, яке для окремих галузей економіки стало трагедією, а також падіння попиту. Останній фактор – ключова проблема для роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу.Разом з цим, Гетманцев заявив, що в українській економіці присутня значна тіньова складова, а будь-яке підвищення ставок податків, в першу чергу, відображається на "білому бізнесу", який не ухиляється від їхньої сплати.👏 Без всяких іроній і сарказмів, дякуємо за позицію. Мінфіну варто було б дослухатися. І зайнятися детінізацією найбільших схем ухилення, зокрема, сірий імпорт і контрабанда, де бюджет втрачає до 120 млрд грн.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою