Джерело
COMPLIANCE HUB | Як побудована антикорупційна система Австралії, які механізми забезпеч...
428 Охват/переглядів
2026-09-08 12:50
Повідомлення №873
Як побудована антикорупційна система Австралії, які механізми забезпечують її функціонування та які особливості і недоліки цієї системи?
Австралія має стратегічну базу для зменшення корупційних ризиків та зміцнення публічної доброчесностіВ Австралії діє таке законодавство, що пов’язано з антикорупційним напрямом:📝 Закон про державне управління, ефективність та підзвітність 2013 року 📝 Закон про розкриття інформації про суспільні інтереси 2013 рокуКрім того, Рамкова програма боротьби з шахрайством Співдружності 2017 року містить положення щодо зменшення ризиків для доброчесності в управлінні державними фінансами та зменшення шахрайства та інших видів корупції в державному секторі. В Австралії діє незалежний антикорупційний орган (Національна антикорупційна комісія (NACC)), яка діє відповідно до Закону про Національну антикорупційну комісію 2022 року, та незалежний орган, відповідальний за відкриті дані (Управління Національного комісара з питань даних). Департамент генерального прокурора здійснює нагляд за лобістською діяльністю на федеральному рівні, а нормативно-правові рамки щодо лобістської діяльності також застосовуються та контролюються місцевими органами на субнаціональному рівні.Яких показників досягла Австралія у сфері запобігання та протидії корупції? Відповідно до Прогнозу щодо боротьби з корупцією та доброчесності на 2026 рік щодо:🔹 стратегічна основа відповідає 33% критеріїв щодо її ефективності та 27% щодо практичного застосування, тоді як середні показники по ОЕСР становлять відповідно 38% та 32%;🔹 лобіювання відповідає 60% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 56% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 43% та 38%;🔹 конфлікту інтересів – 100% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 33% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 80% та 45%;🔹 політичного фінансування – 40% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 57% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 76% та 58%;🔹 доступу до публічної інформації – 56% вимог та 62% на практиці, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 72% та 62%;🔹 судової доброчесності – 26% вимог та 24% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 45%;🔹 доброчесності прокуратури – 66% вимог та 68% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 52%;🔹 дисциплінарної системи для державних посадовців – 33% вимог та 17% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 22%. Австралія містить найвищий показником щодо ефективності стратегічної основи (100%) є регулювання конфлікту інтересів, тоді як найвищим показником щодо практики (68%) – доброчесності прокуратури. Недоліком антикорупційної системи є покладення регулювання лобістської діяльності на інші органи, що фактично не надає спеціально уповноваженому антикорупційному органу повноважень щодо системного контролю за дотриманням вимог у цій сфері. Такий підхід може створювати фрагментарність механізмів нагляду, ускладнювати координацію між відповідальними інституціями та знижувати ефективність виявлення потенційних корупційних ризиків, пов’язаних із лобістською діяльністю.
Австралія має стратегічну базу для зменшення корупційних ризиків та зміцнення публічної доброчесностіВ Австралії діє таке законодавство, що пов’язано з антикорупційним напрямом:📝 Закон про державне управління, ефективність та підзвітність 2013 року 📝 Закон про розкриття інформації про суспільні інтереси 2013 рокуКрім того, Рамкова програма боротьби з шахрайством Співдружності 2017 року містить положення щодо зменшення ризиків для доброчесності в управлінні державними фінансами та зменшення шахрайства та інших видів корупції в державному секторі. В Австралії діє незалежний антикорупційний орган (Національна антикорупційна комісія (NACC)), яка діє відповідно до Закону про Національну антикорупційну комісію 2022 року, та незалежний орган, відповідальний за відкриті дані (Управління Національного комісара з питань даних). Департамент генерального прокурора здійснює нагляд за лобістською діяльністю на федеральному рівні, а нормативно-правові рамки щодо лобістської діяльності також застосовуються та контролюються місцевими органами на субнаціональному рівні.Яких показників досягла Австралія у сфері запобігання та протидії корупції? Відповідно до Прогнозу щодо боротьби з корупцією та доброчесності на 2026 рік щодо:🔹 стратегічна основа відповідає 33% критеріїв щодо її ефективності та 27% щодо практичного застосування, тоді як середні показники по ОЕСР становлять відповідно 38% та 32%;🔹 лобіювання відповідає 60% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 56% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 43% та 38%;🔹 конфлікту інтересів – 100% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 33% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 80% та 45%;🔹 політичного фінансування – 40% критеріїв щодо ефективності стратегічної основи та 57% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 76% та 58%;🔹 доступу до публічної інформації – 56% вимог та 62% на практиці, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 72% та 62%;🔹 судової доброчесності – 26% вимог та 24% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 45%;🔹 доброчесності прокуратури – 66% вимог та 68% вимог щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 52%;🔹 дисциплінарної системи для державних посадовців – 33% вимог та 17% щодо практики, порівняно із середнім показником по ОЕСР, який становить 66% та 22%. Австралія містить найвищий показником щодо ефективності стратегічної основи (100%) є регулювання конфлікту інтересів, тоді як найвищим показником щодо практики (68%) – доброчесності прокуратури. Недоліком антикорупційної системи є покладення регулювання лобістської діяльності на інші органи, що фактично не надає спеціально уповноваженому антикорупційному органу повноважень щодо системного контролю за дотриманням вимог у цій сфері. Такий підхід може створювати фрагментарність механізмів нагляду, ускладнювати координацію між відповідальними інституціями та знижувати ефективність виявлення потенційних корупційних ризиків, пов’язаних із лобістською діяльністю.