1️⃣ Дослідження демонструють, що соцмережі виступають як елемент суїцидального континууму на кількох рівнях: • підсилення афекту (тривога, безнадія, сором), • нормалізація самопошкодження, • зниження порогу до дії, • формування когнітивної румінації навколо смерті. Особливо це стосується пасивного споживання контенту (скролінг, перегляд коментарів), яке асоціюється з більшою суїцидальною ідеацією, ніж активна взаємодія.2️⃣ Алгоритми соцмереж як «підсилювач суїцидальної фіксації» демонструє поняття когнітивного тунелю у суїцидальній кризі.

Клінічний приклад механізму:Підліток шукає контент про самопошкодження →алгоритм фіксує інтерес →стрічка наповнюється схожими темами →відбувається звуження свідомості та емоційна індукція →суїцидальна тема стає домінуючою.3️⃣

Дослідження підтверджує модель, добре відому в суїцидології: • психічно вразливі підлітки частіше занурюються у соцмережі; • алгоритми підхоплюють емоційну вразливість; • контент посилює симптоматику; • ризик суїцидальної ідеації зростає.⚠️ Це ускладнює доведення причинності, але не зменшує клінічної значущості феномену.4️⃣ Гендерний аспект суїцидального ризику

Дівчата: • частіше переживають онлайн-булінг і гендерний шейминг; • мають вищий рівень суїцидальної ідеації та самопошкодження; • сильніше реагують на оцінку та відкидання; • більш уразливі до контенту, що формує сором за тіло та ідентичність. Окрему групу ризику становлять підлітки з ЛГБТІК+ спільнот.5️⃣ Сон як медіатор суїцидального ризику

Нічне використання соцмереж: • скорочує тривалість сну, • порушує циркадні ритми, • підвищує емоційну лабільність.

📌 Хронічна депривація сну є незалежним фактором суїцидального ризику і часто недооцінюється у клінічній оцінці.6️⃣ Практичні маркери для клінічної оцінки, які в роботі з підлітками важливо уточнювати: • які теми домінують у стрічці; • чи шукав(ла) контент про самопошкодження або смерть; • реакцію на коментарі, лайки, ігнорування; • нічну активність у соцмережах; • відчуття «затягування», втрати контролю; • зростання безнадії після перебування онлайн.7️⃣ Висновок

Соцмережі не створюють суїцидальну кризу «з нуля»,але можуть: • прискорювати її розвиток, • посилювати інтенсивність, • знижувати психологічні бар’єри до дії.

🎓 Клінічне мислення суїцидолога сьогодні неможливе без аналізу цифрового середовища підлітка.

Матеріал підготувала Катерина Мітченко - регіональна тренерка для тренерів з гейткіпінгу, практична психологиня, супервізорка у полімодальному підході, аспірантка КДПУ, членкиня ГО «СП Разом» та «Міжнародна спілка супервізорів»Авторка та спікерка курсу «Основи суїцидології для психологів».

Курс «Основи суїцидології для психологів» вже доступний для самостійного вивчення. Старт навчання з групою 20 жовтня 2026 року.

🔗 Деталі за посиланням📩 Звʼязатися з координаторкою курсуЗ повагою, команда ІПКП «ПЕРСПЕКТИВА»