☀️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО ПОРИ РОКУ! В день літнього сонцестояння.«Чому сьогодні?» – запитаєте ви. «Тому що нам подобається символізм», – відповімо, і навіть обґрунтуємо. Сьогодні відзначається літнє сонцестояння – мить, коли нахил осі обертання Землі у напрямку Сонця набуває найбільшого значення. 🔹Середина літа чи його початок?Хоча календарно пори року в Україні настають із першим днем червня, вересня, грудня й березня, день літнього сонцестояння вважається початком астрономічного літа й важливою подією у Сонячній системі, яка розпочинає літо в північній півкулі Землі та зиму в південній. У цей час рух Сонця по схиленню (тобто по вертикалі) зупиняється перед зміною напрямку, тому явище має назву сонцестояння. У деяких культурах його ще звуть серединою літа (Midsummer чи Midsommar), вшановуючи розквіт цієї пори. Далі наше світило поступово схилятиметься небосхилом, дні ставатимуть коротшими, і цей період у народі має назву сонцеворот.🔹 Від чого залежить зміна пір року?Головним чином від нахилу земної осі до площини її орбіти. Через це одна з півкуль нашої планети отримує прямовисні промені Сонця, які нагрівають поверхню сильніше на меншій площі – це літо. Інша півкуля отримує скісні промені, які розподіляються на більшу площу поверхні та гріють слабше – це зима. Нахил земної осі також визначає тривалість дня у кожній півкулі, тому весна та осінь – проміжні періоди, коли обидві півкулі освітлені й зігріті приблизно однаково.🔹 І ще трохи про відстані.У ЗМІ досі можна зустріти припущення, що зміна пір року відбувається через періодичне наближення (тепло) та віддалення (холодно) Землі від нашої зорі. І дійсно: наша планета рухається навколо Сонця по еліпсу, тому відстань змінюється, але ця різниця майже не впливає на температуру, тож не формує пори року. Цікаво, що у той час, коли в північній півкулі літо, Земля знаходиться найдалі від Сонця (афелій), а коли зима – навпаки, найближче (перигелій).#астрономія #csf #спростування
⚡️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО КОЛІР МІСЯЦЯ! Та інших космічних об'єктів.У квітні соціальними мережами почали ширитися світлини кольорового Місяця, що спричинило хвилю мемів і малюнків, на яких супутник має різнобарвні плями. Деякі користувачі раділи відкриттю місії Артеміда-2, а деякі стверджували, що світлини фейкові або створені ШІ. Однак правда виявилась значно нюансовішою.🔹 Не тільки Місяць НЕ кольоровий.Принаймні для людського погляду. Ці та інші зображення є справжніми астросвітлинами, представленими на сайті NASA, які автор (українець!) накладає одне на одне, перебільшуючи кольори з метою дослідження мінералів на поверхні Місяця та їхньої сегментації. Синім кольором позначено титан, червоним – залізо, решта – алюміній, кальцій тощо. Астрономічні об'єкти в реальності виглядають не такими кольоровими, як на знімках, зроблених космічними апаратами, оскільки ми бачимо вже оброблені дані.🔹 Псевдоколір ≠ псевдофото.Терміни хибний колір, псевдоколір – це методи відтворення кольорів об'єктів у видимій або невидимій частинах електромагнітного спектру. Вони відрізняються від істинних кольорів, які відображає фотокамера, і які «істинними» є лише за визначенням людей. Це не має нічого спільного зі терміном фальшивий, адже йдеться не про те, щоб ошукати, а про те, щоб відтворити, розширивши сприйняття та бачення. Ці методи допомагають дослідникам у пізнанні, митцям – у вираженні, науковцям – у відображенні дійсності, яку наші очі не здатні осягнути повністю.🔹 Туманності теж не такі яскраві.Хибні кольори нерідко застосовуються для космічних знімків (супутник Landsat, телескоп Hubble, зонд Cassini-Huygens, марсоходи тощо). Наприклад, аби дослідити хімічний склад структур, як-от туманності й галактики. Науковці присвоюють контрастні кольори різним частотам світла, які ми не здатні бачити, й отримують нові дані для аналізу, а також можуть їх візуалізувати. Типовий приклад – зображення туманності Орла, де велика кількість зеленого та синього демонструють, що туманність містить багато водню та кисню. Зображення Титана, супутника Сатурна, у 2004 році було передано в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах; їх відповідно зіставили зі червоним, зеленим і синім. Це класична багаторічна практика в різних галузях.📸: Ільдар Ібатуллін#астрономія #csf #спростування
🏆ПУБЛІКАЦІЯ 4-ї НАУКОВОЇ СТАТТІ CSFВітаємо Киру Ляшенко, учасницю наукового відділу, з публікацією в українському журналі «Kinematics and Physics of Celestial Bodies»🥳Про що вона?У статті «Photometric Study of Four Eclipsing Binaries from TESS» представлено дослідження чотирьох затемнювальних подвійних систем. У деяких з них виявили приховані на перший погляд фізичні ефекти, наприклад, ефект О'Коннелла, який може вказувати на наявність плям.👉🏻 Читати повністю Яким був процес написання?«Стаття була розроблена в рамках колишнього «TESS-UA 2024». Цей проєкт був прототипом сьогоднішнього «AstroLab», тому написання тривало майже півтора року, а рецензія – пів. Приємно споглядати, що процеси досліджень покращуються і зараз подібні наукові дослідження відбуваються більш структуровано і в коротші терміни. Я щиро вдячна CSF за такий чудовий простір для розвитку у сфері астрономії», – описує авторка Кира Ляшенко. Ми також пишаємося та дякуємо усім, хто долучився до створення статті про сучасне українське дослідження змінних зір. Ви надихаєте на нові відкриття 🫂💫Стежте за нашою діяльністю, науковими проєктами та долучайтесь до команди, яка досліджує Всесвіт в Україні 🇺🇦
Продовжуємо говорити про українські астрономічні обсерваторії 💫 Цього разу ми особисто відвідали одну з них, а саме – Наглядову станцію Маяки!✍🏻 ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ:«Астрономічна обсерваторія» ОНУ ім. І. І. Мечникова заснована 1957 року в складі Одеського державного університету. Саме тут знаходяться 80-сантиметровий телескоп і найбільший архів астросвітлин. За час існування було знято близько 89 тисяч знімків: семикамерний астрограф фільмував небо через різні фільтри одночасно на 7 скляних пластин. Таким чином визначалися кольори й характеристики небесних об’єктів, і, зрештою, – виникла величезна колекція, що має історичну й наукову цінність. Основні напрями досліджень сьогодні: фотометрія змінних зір, спостереження супутників і метеорів, ПЗС-спостереження Місяця.👀 ЩО ПОДИВИТИСЬ:В межах екскурсії ви можете розглянути старі прилади для пошуку астероїдів і метеорів. Наприклад, блинк-компаратор – пристрій, у який вставляли дві пластинки одного поля неба, а лампа швидко перемикала зображення між ними. Якщо на кадрі з’являвся новий об’єкт, він починав миготіти. Саме так колись вручну відкривали нові небесні тіла; нині це виглядає як механічний аналог цифрового blinking. Ви також можете побачити «екскурсійні» фотопластинки! Ті з них, які вже не мають великої наукової цінності, дозволяють обережно брати в руки та роздивлятися: зоряні поля, Плеяди та дуже рівні круглі зорі, зовсім не схожі на сучасні шумні цифрові кадри. Це тому, що зернистість фотопластинок має іншу природу, ніж пікселізація сучасних сканерів.🗯 Обсерваторія в Маяках готова приймати волонтерів для сканування архіву, проводити онлайн-зустрічі, навчати роботі зі пластинками й телескопами.Фото: Дмитро ШестаковЧитайте більше в матеріалі на сайті
🔭 Вітаємо зі Днем науки в Україні!Цього дня – кожної третьої суботи травня – ми хочемо вшанувати всіх наукових співробітників, які своєю працею розвивають нашу країну в різних галузях. Дякуємо вам за величезний внесок у майбутнє, який ви робите щодня; за майбутні відкриття, до яких ми разом крокуємо; за досягнення, завдяки яким ми вже зайшли далі, ніж будь-коли.Наука робить невідоме – відомим, і цим покращує якість нашого з вами життя: від медицини й мистецтва до боротьби й освіти. Цього дня ми особливо пишаємося науковцями CSF, які багато працюють, досягають результатів, проводять дослідження, публікують оригінальні статті, розробляють підручники, аби ділитися своїми знаннями з іншими. Крім того, ми пишаємося учнями наших наукових проєктів, які виконують колосальний обсяг роботи: досліджують, збирають дані, аналізують. Дякуємо вам за вас!Ми щасливі бути дотичними до того, щоби популяризувати науку в Україні, робити її доступнішою та подавати складне – цікаво й зрозуміло. І ми також дякуємо вам усім за вашу підтримку.Наука є основою інтелектуального потенціалу нації, тож ми бажаємо собі та вам нових звершень – заради миру й розвитку незалежної України! 💖
🔭 Хочете спробувати себе у справжній науці вже цього літа?CSF відкриває набір на проєкт AstroLab 2 – можливість долучитися до реального астрономічного дослідження разом із нашими менторами та однодумцями з усієї України 🚀✨Учасники проєкту:🔹 працюватимуть із даними космічного телескопа TESS; 🔹 досліджуватимуть подвійні зорі та аналізуватимуть їхню «поведінку»; 🔹 підготують власну наукову статтю для публікації у рецензованому міжнародному журналі; 🔹 отримають досвід для конференцій, МАН та майбутніх STEM-проєктів.Не потрібно мати попередній досвід – достатньо пройти наші курси «Variable Stars Lectures» та «Excel+Word». А далі всьому необхідному вас навчать наші ментори!Для кого? Для школярів, студентів, аматорів і всіх, хто хоче торкнутися науки без зайвих барʼєрів. 📅 Старт проєкту: 1 липня 2026 року.⏳ Дедлайн реєстрації: 17 червня 2026 року.✅ Завершення проєкту: 1 жовтня 2026 року.💻 Участь безкоштовна, але кількість місць обмежена.Якщо ви давно хотіли зробити перший крок у науку – це ваш шанс!👉🏼 Форма реєстрації та деталі участі
Продовжуємо розповідати вам про найкращого помічника проєктів CSF (звісно, після наших науковців) – телескоп TESS 🛰👇🏻 То як же він «шукає» екзопланети й передає дані на Землю?Повна назва телескопа (Transiting Exoplanet Survey Satellite) підказує нам про метод «пошуку» екзопланет – транзитний, тобто спостереження за тим, як зменшується яскравість материнської зорі під час проходження планети по її диску. TESS здатний фіксувати надзвичайно малі зміни яскравості – на рівні 0,001 зоряної величини.Телескоп складається з космічного апарата, чотирьох камер, сонячних батарей та антен, які й передають усю здобуту інформацію на Землю. Комплекс камер, який є основним інструментом TESS, робить знімки кожні 2 секунди. Бортовий комп’ютер для обробки зображень (DHU) автоматично об’єднує ці кадри по 60 штук, формуючи 2-хвилинні експозиції, які вже безпосередньо аналізуються астрономами. ☝🏻 Камери охоплюють сектор неба розміром 24 x 96 градусів, що дозволяє спокійно вмістити в одну світлину сузір’я Оріона 🌌🤔 Якщо наприклад телескоп «Кеплер», який мав схожу місію, під час її основної частини детально спостерігав лише обмежену ділянку на межі сузір’їв Лебедя і Ліри, то TESS створює цілу карту екзопланет, покриваючи до 95% неба (згідно з планом його другої розширеної місії). Можливо саме за даними цього телескопа вдасться знайти перше життя поза межами нашої планети! Тому залишайтесь з нами, аби не пропустити цього та доєднатись до нових космічних відкриттів 🚀💫
❗️Друзі, вітаю! Потребую вашої допомоги!Спочатку розповім трошки про свою службу. Після проходження БЗВП я випадково потрапив в роту розвідувально-безпілотних авіаційних комплексів однієї з механізованих бригад, яка виконувала та досі виконує завдання на Великомихайлівському напрямку Донецької області. Пройшовши навчання в школі пілотів-розвідників, отримав військову спеціальність. Шевченко, Маліївка, Воскресенка, Комишуваха, Тернове, Соснівка, Великомихайлівка — це села в яких або біля яких були наші позиції, починаючи з весни 2024 року. За рік наших виїздів на позиції, війна дуже змінилася через розвиток технологій дронів. Від бойових змін тривалістю в 4 доби ми поступово прийшли до змін тривалістю в 30 діб. Але тепер ми не заїжджаємо, а заходимо на позиції пішки 20 км в кожен бік. Все через дуже ускладнену логістику. Дистанційне мінування доріг, дрони-ждуни, просто fpv-дрони в повітрі — фактори, які впливають на ротації, постачання провізії та власне самих дронів для виявлення та ураження ворога, який суне толпами останні пару місяців.Тому настало питання в придбанні для себе значно легшого та захищенішого бронежилета, детектора дронів та гладкоствольної рушниці. Нажаль, не всім нас забезпечують. Наразі збираю суму 120 тис грн. Якщо назбирається більша сума, витрачу її на детектори дронів для інших наших екіпажів.💥 Посилання на Монобанку: https://send.monobank.ua/jar/8h88EoZVeqРеквізити для поповнення банкиОтримувач: Чубарець Михайло ОлександровичIBAN: UA183220010000026203378044158ІПН / ЄДРПОУ: 3235808038Призначення платежу: Поповнення рахунку банкиВсім безмежно вдячен за будь-яку допомогу! Бережіть себе та своїх близьких!З повагою,Михайло
\🥳/ Друзі, вітаємо вас із Міжнародним днем астрономії!Сьогодні Місяць перебуває у фазі першої чверті, що забезпечує сприятливі умови для спостереження за ним. Фахівці й любителі Космосу зі всього світу об’єднуються, аби разом вшанувати астрономію – науку, яка розкриває таємниці (поза)земного простору, формує критичне мислення та надихає покоління до нових відкриттів.Над цим невтомно працюють сотні тисяч людей: збирають інформацію, аналізують дані, вивчають факти, проводять дослідження, розробляють технології, пишуть підручники, створюють астрофото і освітні матеріали, а також – діляться всім цим із вами 🤲🏻🌟 Тому ми хочемо подякувати вам за підтримку, всім працівникам – за їхню працю, і самим собі, адже ми теж робимо внесок 💪🏼Пропонуємо долучатися до наших безкоштовних курсів:● Variable Stars Lectures (VSL) оповідає про основи астрофізики та змінні зорі у відеолекціях;● Binary Stars Modeling (BSM) надає знання з фізики процесів у подвійних зоряних системах у коротких змістовних відео;● 🤫 Asteroseismology Lectures – от-от стартує новий курс про астросейсмологію.Астрономія – не лише про щось високе, що існує десь далеко. Сьогодні знання, отримані внаслідок розвитку цієї науки, застосовуються в інших галузях: супутникова розвідка, зв'язок і моніторинг, навігація, формування світогляду, медична апаратура – цьому сприяють дослідження оптики й електроніки, а також обробка даних, яку здійснюють астрономи. Можливо, це неочевидно, проте астрономія сприяє тому, щоби одного дня небо над Україною знову стало чистим і мирним. Ми раді бути тут для вас і крокувати разом у невідоме, аби робити його відомим.Тож нумо разом відкривати нові сторінки космічної історії України! ✨
Що ви знаєте про українські астрономічні обсерваторії? 👀 Пропонуємо разом і згадувати, й вивчати! Розпочинаємо серію дописів із Головної астрономічної обсерваторії НАН України, тому готуйте ваші ручки!.. або мишки…✍🏻 ГОЛОВНЕ ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ НАН (Національна академія наук) – найбільший центр наукових досліджень в Україні. ГАО НАН (Головна астрономічна обсерваторія НАН) – одна зі двох астрономічних обсерваторій у Києві. Була заснована 17 липня 1944 року. Тут працюють кілька наукових відділів, у складі яких знаходяться наукові лабораторіїї. Основні напрямки досліджень: позиційна астрономія та космічна геодинаміка; фізика Сонця й тіл Сонячної системи; фізика та еволюція зір і галактик; фізика космічної плазми; астрономічне й космічне приладобудування та інші. При ГАО також діють спеціальні центри спостережень, як-от метеостанція, і використовується різноманітне обладнання, як-от астрографи, сонячні телескопи і навіть КІТ (київський Інтернет телескоп). 🪐 МУЗЕЙ ТА ЗАХОДИ:На базі великого діючого телескопа було створено Музей обсерваторії, який ви можете відвідати, щоб дізнатися історію закладу й побачити Сонячну систему через вічко телескопа. Записатися на екскурсію можна через офіційний сайт, а на фейсбук сторінці ГАО ви можете слідкувати за освітніми лекціями та науковими заходами.
TGLIST.COM.UA
