Сьогодні Петро Коберник та Катерина Цимбалюк не тільки боролися з ворожими фейками, а й розбиралися із питанням:'Чому частина людей звинувачує “своїх”, а не агресора?" 1. Психіці легше шукати близького винногоКоли людина живе під стресом, тривогою, втратою контролю, їй потрібне пояснення. Далекий ворог здається абстрактним, а місцева влада, сусіди, співгромадяни — видимі й доступні мішені.2. Ефект перенесення злостіБезсилля часто перетворюється на агресію до тих, хто поруч. Це типовий механізм у кризах.3. Втома від війниТривале напруження знижує здатність мислити системно. Люди починають шукати “просту відповідь”:“винні не ті, хто стріляє, а ті, хто не домовились”;“винні не нападники, а ті, хто опирається”.4. Ворожа інформаційна роботаРосійська пропаганда десятиліттями просуває наративи про “внутрішню провину України”, “громадянський конфлікт”, “усі однаково винні”. Її мета — розмити відповідальність агресора.5. Когнітивний дисонансЛюдині боляче прийняти, що зло може бути масштабним і тривалим. Тому психіка шукає комфортнішу версію: “не все так однозначно”.Повну версію слухай у форматі аудіо ⏩