Відновлений костел проіснував до часу Барської конфедерації (1768 р.), коли згорів. Через 8 років гвардіан (настоятель) францисканського монастиря почав будувати на пожертви новий великий цегляний костел поза замком, але недалеко від нього. Однак пожертви на будівництво костелу надходили мізерні, і францисканці до кінця XVIII ст. встигли накрити дахом лише бічну частину будівлі та проводити тут богослужіння.

Як видно з ревізійного опису єпископа Міцкевича 1824 р., Барський францисканський кляштор у той час був бідним, кляшторні будівлі перебували в занепаді, а монахів було всього 4. Цей кляштор, як і домініканський, було закрито у 1833 році.

Недобудований костел францисканців простояв до середини XIX ст. У 40-х роках, коли стара Преображенська церква передмістя Бара — Чемериси — була закрита через ветхість, для церковно-парафіяльних потреб Чемериської парафії тимчасово пристосували під церкву порожню будівлю францисканського костелу.

Потім, у 1856 р., костельну будівлю францисканців було розібрано, а з її цегли споруджено нині існуючу Преображенську церкву передмістя Чемериси.

Ця ж церква тимчасово служила парафіяльною і для Успенської парафії міста, коли в будівлі Успенської церкви утворилася небезпечна тріщина і вона досить тривалий час ремонтувалася.

У теперішній час (1903рік) садиба францисканців належить православній Успенській церкві, і там знаходяться приміщення для місцевого священника.

Від колишнього кляштору залишилася тільки висока цегляна стіна, що оточує садибу. Уздовж північної частини цієї стіни ще донедавна існувала довга дерев’яна будівля, де були келії францисканців, а потім жили священники Успенської церкви. Нині для священника тут збудовано нове приміщення.

Джерела:
Храмы города Бар исторический очеркъ Священника Ю. Сіцінського;
Maria Kałamajska-Saaed Rosyjskie plany klasztorów skasowanych w roku 1832.