#Цей_день_в_історії@chyznaetevy137 років з відкриття Ейфелевої вежі в Парижі!Цього дня, 31 березня 1889 року — у Парижі відбулося офіційне відкриття Ейфелевої вежі, спорудженої до Всесвітньої виставки, покликаної продемонструвати технічні досягнення Франції за останні 10 років.Французький інженер-будівельник і архітектор Александр Ґюстав Ейфель (1832–1923) виграв оголошений конкурс, представивши свій проєкт, який одразу був влучно охрещений «вежею в гайках».Спочатку вежу планувалося використати тільки 20 років, але вона виявилася довгожителькою — у 1910 році цей термін рішенням уряду був продовжений ще на 70 років. Вірою і правдою вона служить людям донині. У 2002 році вежа, яку щорічно відвідують 6 мільйонів людей, прийняла свого 200-мільйонного відвідувача.Висота вежі 320 метрів, складається вона з трьох рівнів: перший поверх знаходиться на висоті 57 метрів, другий — 115 метрів, третій — 276 метрів. В основі її — квадрат зі стороною 100 метрів. На кам'яних основах висотою 9 метрів зведено ажурні пілони з металевих стрижнів загальною масою 7300 тонн. На п'яти ліфтах вежі можна піднятися на кілька проміжних оглядових галерей і майданчиків, а також на самий її верх. На верхньому майданчику знаходяться фізична і біологічна лабораторії, які є спостережною базою бюро погоди.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevyЦього дня, 30 березня 1282 року — почалося національно-визвольне повстання сицилійців проти французького панування Анжуйської гілки дому Капетингів, зване Сицилійською вечірнею.Після втрати нащадками Фрідріха II Гогенштауфена Сицилії та Неаполя, на цих територіях у 1268 році утвердилась влада Карла Анжуйського, брата французького короля Людовика Святого. Проте, свавілля французів викликало спротив і вже у 1282 році проти них спалахнуло повстання, що завершилося ліквідацією влади Анжуйської династії на Сицилії. У Неаполі французи зберегли свої володіння.Повстання було спрямоване проти Анжуйської династії, члени якої роздавали сицилійську землю разом із селянами французьким феодалам. Французи чинили свавілля, перенесли столицю Сицилійського королівства за межі Сицилії, з Палермо до Неаполя.Сигналом до повстання став передзвін дзвонів до вечірні, що й дав йому назву.За деякими даними, гаслом повстання була фраза «Morte Alla Francia, Italia Anela» («Смерть Франції, зроби подих, Італіє»), скорочено «M.A.F.I.A.». З цим гаслом пов'язують легендарне виникнення терміну «мафія», втім більшість сучасних істориків відкидають таку версію.
#Новини@chyznaetevyУ віці 94 років помер американський актор Джеймс Толкан, найбільш відомий за ролями у франшизі «Назад у майбутнє» та фільмах «Найкращий стрілець»Толкан помер 26 березня у Саранак-Лейк, штат Нью-Йорк. Про його смерть оголосили представники родини, а також сценарист і продюсер Боб Ґейл.У актора залишилася дружина Пармелі, з якою він познайомився на знімальному майданчику «Пінквілля», вистави поза Бродвеєм, у 1971 році.Кар'єра Толкана тривала понад 50 років. Його першою роботою на телебаченні став серіал 1960 року «Голе місто», а останньою — фільм 2015 року «Кістяний томагавк».Толкан найвідоміший за свою роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв директора школи містера Стрікленда в оригінальному фільмі 1985 року та сиквелі 1989 року. У 1990 році він повернувся у ролі дідуся свого персонажа у третій частині.Також Толкан відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець». У бойовику Тоні Скотта 1986 року він зіграв командира Тома Джардіана, також відомого під прізвиськом Стінґер, разом із зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Меґ Раян та іншими.Актор також знімався у таких фільмах, як «Воєнні ігри» (1983), «Стилет» (1969), «Можливо, то були велетні» (1971), «Жах Амітівілля» (1979), «Нестандартний ритм» (1986), «Озброєні та небезпечні» (1986) та інших.Толкан зіграв ролі e таких телесеріалах, як «Противага», «Таємниця Неро Вулфа», «Авантюрист», «Ранковий випуск», «Людина з нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки», серед інших.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevyЦього дня, 27 років тому — внаслідок жахливої автокатастрофи загинув дисидент, народний депутат України трьох скликань, а також голова Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл.25 березня 1999 року на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль — Золотоноша за нез'ясованих обставин в автокатастрофі загинув український політик В'ячеслав Максимович Чорновіл. Соратники Чорновола вважають його загибель політичним убивством, розслідування якого не завершене й досі.В'ячеслав Максимович був ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975).Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Кілька разів ув'язнений за «антирадянську пропаганду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990–1992 роках — голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 року.
#Новини@chyznaetevyУ віці 51 року померла зірка серіалів «Надприродне» та «Я — зомбі» канадська акторка Керрі Енн ФлемінґАкторка померла ще 26 лютого в Сіднеї, Британська Колумбія, але про це стало відомо лише зараз.Як повідомив її колега Джим Бівер у Facebook, причиною смерті стали ускладнення, викликані раком молочної залози. У своєму дописі він пригадав, якою за життя була зірка.«Керрі-Енн Флемінґ отримала роль моєї дружини у п'ятому сезоні «Надприродного». Я сильно запав на неї, і зробив це через кілька секунд після зустрічі з нею. Вона була справжнім джерелом життєвої енергії та доброзичливості, напрочуд доброї вдачі, із заразливим сміхом і абсолютно чарівною особистістю, у якої, здавалося, просто не було вимикача», — вшанував пам'ять покійної Джим.
Керрі-Енн народилася 1974 року в Новій Шотландії та з юних років прагнула до акторської кар'єри. Вона навчалася драматичного мистецтва і поступово прокладала свій шлях у кіно, починаючи з епізодичних ролей у проєктах на зразок «Щасливчик Ґілмор» за участю Адама Сендлера.Проривом для акторки стала співпраця з режисером Даріо Ардженто у серіалі «Майстри жахів». Її роль в епізоді «Дженіфер» запам'яталася глядачам і здобула культовий статус серед фанатів жанру.Найбільшу популярність Флемінґ принесла участь у серіалі «Надприродне», де вона зіграла Карен Сінґер — дружину Боббі. Також акторка знімалася у проєкті «Я — зомбі», де виконувала роль Кенді Бейкер.Упродовж кар'єри вона також з'являлася у відомих серіалах, серед яких «Таємниці Смолвілля», «Секс в іншому місті» та «Супердівчина». Окрім роботи на екрані, акторка активно виступала в театрі, беручи участь у класичних виставах, зокрема «Ромео і Джульєтта» та «Сталеві магнолії».У Керрі-Енн Флемінґ залишилася її донька Мадалін Роуз.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevy184 роки з Дня народження батька української класичної музики Миколи Лисенка!Цього дня, 22 березня 1842 року — у селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (нині Кременчуцький район Полтавської області) народився видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору та громадський діяч Микола Віталійович Лисенко.Коріння Лисенків сягають козацьких часів. Один зі засновників роду Яків воював під проводом Богдана Хмельницького, а його син Іван був Чернігівським і Переяславським полковником, згодом — наказним гетьманом.Батько Віталій Лисенко був дворянином і полковником Орденського кірасирського полку, а матір Ольга Єреміївна походила з полтавської поміщицької родини Луценків і козацького роду Булюбашів.Микола Лисенко записав понад 1500 українських народних творів та обробив понад 500 пісень. Є автором 10 опер на українські теми (найвідоміші «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда»), 120 камерно-вокальних творів (більшість на тексти Тараса Шевченка — 88), 40 хорових творів; камерно-інструментальних, з них — 60 фортепіанних.Також до найвідоміших творів Лисенка належить музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevyСьогодні, 21 березня — своє 68-річчя святкує всесвітньо відомий англійський кіноактор та режисер — незрівнянний Ґері Олдмен!Ґері Олдмен прославився після виконання головних ролей у кінокартинах «Сід і Ненсі» і «Нагостріть ваші вуха», після виходу яких кінокритик Роджер Еберт назвав Олдмена «найкращим молодим британським актором сучасності».В 1990-х роках актор знявся у багатьох популярних фільмах, граючи, як правило, похмурих і морально неоднозначних персонажів. Зокрема, зіграв графа Дракулу у фільмі «Дракула Брема Стокера», а також корумпованого та психічно нестабільного агента Управління по боротьбі з наркотиками Нормана Стенсфілда у фільмі «Леон». В 2000-і роки Ґері Олдмен взяв участь у зйомках двох успішних франшиз, ролі в яких стали міцно асоціюватися з його ім'ям. У серії стрічок про Гаррі Поттера він зіграв чарівника Сіріуса Блека, а в трилогії Крістофера Нолана про Бетмена постав на екрані в образі непідкупного поліціянта Джеймса Ґордона.Протягом творчої кар'єри Ґері Олдмена увагу критиків і глядачів також було привернуто до його робіт у фільмах «Розенкранц і Ґільденстерн мертві», «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі», «Дракула», «Леон», «П'ятий елемент», «Літак президента», «Шпигун, вийди геть!» тощо.Актор відомий як майстер перевтілень, з однаковою легкістю здатний створити образ як позитивного персонажа, так і негідника. Олдмен двічі номінувався на премію «Оскар» як найкращий актор за ролі британського агента МІ-6 Джорджа Смайлі у трилері «Шпигун, вийди геть!» (2011) та прем'єр-міністра Вінстона Черчилля у байопіку «Темні часи» (2017). За роль британського прем'єра Ґері Олдмен отримав премію «Оскар» та більшість інших акторських премій за підсумками нагородного сезону.Ґері Олдмен також спродюсував кілька кінострічок, зокрема свій режисерський дебют: у 1997 році він поставив за власним сценарієм фільм «Не ковтати», частково заснований на автобіографічному матеріалі. Картина принесла Олдмену дві премії BAFTA (за кращий британський фільм і оригінальний сценарій) і брала участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю.
#Новини@chyznaetevyУ віці 86 років помер легенда Голлівуду і майстер бойових мистецтв Чак НоррісПро це повідомила родина Чака Норріса. Днями Норріса госпіталізували на Гаваях через «надзвичайну ситуацію».За словами рідних, він помер вчора вранці у віці 86 років. Обставини смерті хочуть зберегти в таємниці, але вказують, що «він був оточений своєю родиною та відчував спокій».«Для всього світу він був майстром бойових мистецтв, актором та символом сили. Для нас він був відданим чоловіком, люблячим батьком і дідусем, неймовірним братом і серцем нашої родини. Він прожив своє життя з вірою, метою та непохитною відданістю людям, яких любив. Своєю працею, дисципліною та добротою він надихнув мільйони людей у всьому світі та залишив тривалий слід у багатьох життях», — йдеться у публікації.
Родина Карлоса Рея Норріса молодшого (повне ім’я Чака Норріса) згадала й госпіталізацію, про яку медіа повідомляли напередодні, й подякувала за підтримку.«Сумуючи за цією втратою, ми просимо забезпечити конфіденційність для нашої родини протягом цього часу. Дякуємо, що ви любили його разом з нами», — написала родина.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevy131 рік з Дня народження Максима Рильського!Цього дня, 19 березня 1895 року — у Києві народився видатний український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, а також академік АН УССР Максим Тадейович Рильський.У 1920-х роках Максим Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події й протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подекуди у відвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи в поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «Моя апологія, альбо самооборона», що вийшла у київській газеті «Більшовик» 23 вересня 1923 року, ч. 216.).Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті 1931 року закінчилося арештом органами НКВД, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській в'язниці. Після ув'язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості.Творчість Рильського поділилася на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили поета. Одначе це не заважало совєтським органам «профілактично» його шпетити. Зокрема, на початку жовтня 1947 року газета «Радянська Україна» друкує статтю «Про націоналістичні помилки Максима Рильського», де його звинувачують у «буржуазному об'єктивізмі, відсутності большевицької партійності і забутті істини, що змістом совєтської ідеології та культури була большевицька ідейність… він не оволодів основами марксистсько-ленінського світогляду… не позбувся впливу буржуазно-націоналістичної ідеології».У совєтську добу Рильський написав 35 книжок поезій, найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки лірико-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. У 1943 році його було обрано академіком Академії наук УССР.Помер Максим Тадейович 24 липня 1964 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.
#Цей_день_в_історії@chyznaetevyЦього дня, 15 березня 1813 року — в англійському місті Йорк народився один зі засновників сучасної епідеміології, лідер упровадження анестезії та медичної гігієни Джон Сноу.Сноу виступав проти поширеної у той час ідеї, що холера поширюється через «погане повітря», натомість у своєму есе On the Mode of Communication of Cholera (1849 рік) стверджував, що хвороба потрапляє в організм людини через рот.Продемонструвати правильність своїх міркувань лікар зміг під час спалаху холери у Лондоні в серпні 1854 року. Після розмов з місцевими жителями та аналізу осередків хвороби, Сноу дійшов висновку, що джерелом зараження був насос комунального водопостачання на Брод-стріт, після його заміни кількість випадків холери почала стрімко зменшуватися.Джон Сноу також один із перших вивчав та розраховував дозування етеру та хлороформу для анестезії при хірургічних та акушерських операціях . Він розробив апарат для безпечної подачі етеру пацієнтам і маску для подачі хлороформу, та особисто подавав хлороформ Королеві Вікторії при народженні двох останніх з її дев'яти дітей. Цей факт сприяв більш широкому суспільному сприйняттю анестезії в акушерстві.
TGLIST.COM.UA
