Повідомлення telegram каналу - @churcher_info

♦️Перша частина♦️ 👆🏻👆🏻👆🏻
Статті і тезиси України Православної співзвучні з коментарем Ростислава Павленка, який також звинувачує Духовний Фронт і групи інтересантів, які стоять за ними:
Мистецтво маніпуляції тримається, великою мірою, на вмінні змішувати фрагменти правди, брехні і вигадок...
Притягують начебто "на підтримку" положення Томосу про можливість залучати Вселенського Патріарха для вирішення ключових питань Церкви. Роблять далекосяжні висновки від імені Вселенської Патріархії (там таким висновкам, певне, дуже здивовані). І як висновок - намагаються переконати людей, начебто законопроект 8371 про заборону діяльності в Україні російської (!) церкви якимось чином "перешкоджає відходу УПЦ від москви" чи "зриває об'єднання".
Крім того, Україна Православна розповідає читачам (а точніше відправляє меседж тим, хто знає авторів цього сайту, бо відвідувачів там майже немає):
Заради «заспокоєння тонкої душевної організації» кліриків МПвУ, яким «важко» виконати канонічні норми та припис Томоса і знайти своє місце в ПЦУ, мала б з’явитися якась нова структура. Вона формально була б структурою Вселенського Патріархату, але по суті — тим самим МПвУ тільки без явної присутності токсичної Москви.
Надія тих, хто генерує ці плани, зрозуміла – довести самим собі та світу, що МПвУ діє правильно, тримаючись РПЦ, бо тільки це «канонічно». Мовляв, і сам Патріарх, гіпотетично давши їм можливість не виконувати Томос, фактично визнає у такий спосіб їхню правоту, а свою «помилку». Також надія вождів прожекту полягає в тому, що можна було би потім вимагати «нового заснування автокефальної УПЦ», вимагати «нового обрання Предстоятеля» і нового формування структур, в яких мрійники про цей план посядуть чільні місця.
Саме тому для просування цього плану в Царгороді підключили двох архієреїв українського походження своїм минулим (а можливо, і не лише минулим) пов’язаних з МП. Один – вихованець лаврської школи, інший – особистий духовний друг митрополита Онуфрія. Обидва у минулому довели до катастрофічного стану очолювані ними структури. Але ж мрія «очолити Україну» – така приваблива!
(...)
Канадський митрополит Іларіон, якого, судячи з нечисленних публікацій про його служіння у довіреній його опіці УПЦ Канади, давно і безнадійно чекають, коли нарешті він повернеться з тривалого турне Європою, місяць тому приїхав до Києва на Молитовний сніданок. Скориставшись запрошенням, він вирішив «поспілкуватися про майбутнє». Але єдиним публічно оголошеним співрозмовником владики став депутат-екс-медведчуківець Качура. Потужна підтримка потужного проєкту!
Владика Іларіон був лише одним із сотень гостей Молитовного сніданку, про повноваження якого вести якість переговори ніхто не повідомляв (окрім анонімних фантазерів). (Знову про ДФ - Churcher)
Українська держава не зацікавлена в тому, щоби на фоні російської агресії та боротьби навколо впливів МП, на догоду насправді нечисленній групі невдоволених піти на авантюру руйнування прогнозованої та стабільної ситуації.
Цікаво виходить, правда? Ми тут зрадоньку шукати не хочемо, але явно видно, що навіть в ПЦУ є не тільки розділення за принципом УАПЦ-УПЦ КП, а ще й за принципом позиції стосовно ліквідації або переведення РПЦвУ до іншої юрисдикції. Якось не на часі це все. Але цей екзархат нам і правда не дуже й потрібен.
Занадто зручно буде для мпшників сховатися під нову табличку.
Інша справа, що оці шпурляння звинуваченнями у статтях - це взагалі-то крінж, як то кажуть.
Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв