Повідомлення telegram каналу - @christian_poems_2

ПОВЕРНИСЬ!
Нечасті зустрічі вже маєм,
До Мене більше не спішиш.
Зі Мною мало розмовляєш,
Тепер частіше лиш мовчиш.
Як жаль, що Ти вже не зі Мною,
Не потребуєш так Мене.
Весь перейнявся суєтою
І так буває кожен день.
Ти знаєш, що чекаю дуже
Розмов тих наших дорогих.
Коли до Мене кликав, друже,
Зі Мною часто говорив.
До Мене ближче буть старався,
І все на світі довіряв.
А Я дивився й посміхався,
''Дитя Моє'' -- Я повторяв...
Тепер ти зайнятий постійно,
Ти кажеш, часу так нема.
Але без Світла неодмінно
В твоїм житті настане тьма.
Ми рідко зустрічатись стали,
В житті твоїм нема Мене.
Лиш іноді, під вечір самий,
Два слова чую до Себе...
Ти в телефоні переписку
Ведеш із кимось все, а Я
Стояв біля тебе так близько--
Та ти Мене не помічав.
Як жаль , що ти забув, як разом
Шлях віри починали ми...
За Мене міцно ти тримався,
Боявся в сторону зійти.
Шукав Мене тоді постійно,
Як маму дитинча мале,
Вночі і вдень, це неодмінно,
Не міг й години без Мене.
Я пам'ятаю, як ночами
Що любиш, ти казав Мені.
Як обіцяв Мені з сльозами
Буть вірним і за Мною йти.
Любві такій пройшли пориви,
Та, як раніше, Я люблю.
І хоч душа твоя закрилась,
В очікуванні Я стою.
Так рідкі зустрічі вже наші,
Ти обітниці вже забув.
Невже то легше тобі стало,
Що шлях широкий полюбив?
Я знаю, що момент настане:
Прозріє знов душа твоя!
Коли опори враз не стане,
Ти пригадаєш, що є Я!
Ні, Я не хочу заставляти
На Мене очі щоб здіймав.
Та можу біди допускати,
Щоб знову ти Мене шукав.
Так хочу Я, щоб зрозумів ти,
Моя любов постійно жде.
Так хочу Я, щоб добровільно
Ти повернувся до Мене.
Мені ж душа твоя цінніша
Скарбів найбільших на землі.
І, якщо треба, то грізніше
Я говоритиму тобі...
Автор: Олена Куропаткіна.
Переклад з рос. Оксани К.