Повідомлення telegram каналу - @christian_poems_2

ЯК БОЛЯЧЕ ДИВИТИСЯ ХРИСТУ
Як боляче дивитися Христу,
На свій народ, що у гріхах вмирає,
Як боляче дивитися Йому,
Коли Писання,зовсім не читаєм.
Як боляче,дивитися Христу,
Коли живемо тільки лиш для себе,
Як боляче дивитися Йому,
Коли не цінимо,те що цінити треба.
Як боляче,дивитися Христу,
Коли сестра і брат його не знають,
Як боляче дивитися Йому,
Коли про Нього,зовсім забуваєм.
Як боляче,дивитися Христу,
Коли ми звемось просто християни,
Як боляче дивитися Йому,
Що ми тепер не ціним, слово мама.
Як боляче,дивитися Христу,
Що ми так просто,нині відріклися,
Як боляче дивитися Йому,
Що ми не цінимо, сьогодні його милість.
Як важко,поглядати з неба,
Коли ми не гарячі і не теплі,
А ми холодні,друзі,так холодні,
Нажаль на слово Боже, не голодні.
Ми носим назву з вами, "Християни",
Шкода що тільки назву,не ділами!
Чому забули,скільки нам прощали?
Чому сьогодні,горді такі стали?
Невже Господь, сьогодні помінявся?
Чи помінялися у нас серця?
Подумай друже ти над цим питанням,
Передивись свої слова,діла.
Господь говорить"О чому змінився,
На що ти проміняв своє життя,
Чому багатствам нині ти вклонився,
Забув що ця земля є,не твоя".
Хіба багатства ці земнії можуть,
Зрівнятись з тим,що є на небесах,
Чому сьогодні ти прилип до цього,
Чому подівся, нині Божий страх.
О подивись,мій друже на Голгофу,
Хто там прибитий?о невже небач?
Стікає кров із рук його рікою,
А це за нас,а це за нас.
Це ми зробили,ми його розпяли,
Не хтось інакший,чуєте-це ми!
Яку велику біль йому завдали,
А Він любив,а Він тебе любив.
Він ж був безгрішний,так Писання каже,
А ми кричали вбий його,убий,
А ми кричали,дайте нам Вараву,
А цього вбити,Він ж є Божий Син.
Плювки,удари і вінець терновий,
Його ведуть,на ньому важкий хрест,
А коли падав,били,били знову!
І говорили"де ж є твій Отець".
Та Він вставав,і далі шлях продовжив,
Хоть був знівечений,та всеодно ішов,
І на очах Його блистіли сльози,
Яка велика,Божа є любов.
Ось положили,стукіт молотка,
І цвях у руку,наче гостре жало,
Яка це біль,велика і страшна,
За нас терпілась,ну а ми сміялись.
Ну ось і все,Він є уже прибитий,
Як хочеться напитися води,
Та замість того,що би дати пити,
Ми говорили"Сам себе спаси".
Ти ж Син є Божий,де твої чуда?
Чому ти зараз на хресті страждаєш?
Якщо Ти дійсно,Син свого Отця,
Спаси себе і ми тебе признаєм.
А Він дивився,тихо з висоти,
І сльози по щоках Його стікали,
Він бачив,що стояв там, я і ти,
Він бачив як на Нього ми плювали.
Та Він прощав,Він все тоді простив,
Бо знав що прийде день,ми навернемось,
Своєю кровю,наший гріх омив,
І закричав тоді"Здійснилось".
Та ми сьогодні й досі в стороні,
І ще раз руки Бога розпинаєм,
Невже не соромно,мій друг,тобі й мені,
Що ми самі,від Господа втікаєм.
Що ми спасіння,вічне проміняли,
На це багатсво тліне і земне,
Воно скінчиться все,хіба не знаєм?
Прийде Господь і вірних забере.
Ось кроки чути,чути вже так близько,
Останій час,уже Господь гряде,
А ми сьогодні,просто легковажно,
Говоримо "Господь ще не прийде".
А може в завтра,Він уже загляне,
Бо часу ми,не знаємо і дня,
Давайте будем,нині цінувати,
І говорити людям,про Христа.
Долайчук Віталій