Повідомлення telegram каналу - @christian_poems_2

Частина друга
А Ваня плаче: «Тату, ніжки,
Не ходять більше вже в мене.
Я кликав,бігав по доріжці,
Шукав, догнати щоб тебе!».
Батько це ледве,ледве слухав,
В сльозах коліна прихилив.
Закрив свої руками вуха
І в Бога в перший раз молив:
«Мене прости, прости, а сину,
Здорові ніжки збережи.
Мої візьми, хай я загину,
О,Боже,нам допоможи!».
Так каявся. З ним поруч стала,
Дружина,міцно обійняв.
Простить його в Творця благала,
Щоб чудо Він для них послав.
Прохання в Небо долинало
І Бог чудес його прийняв.
Іванку вмить вже легше стало,
Він навіть трішечки вставав.
Зібралась ранком, дуже рано,
Велика рада лікарів.
І головний хірург так званий,
Що ніжку різати хотів.
Прийшли вони туди до Вані
І товсті як бинти зняли,
Від подиву, немов в тумані,
Прийти до тями не могли.
Бог оздоровив його ніжки,
На них не видно темних плям.
:«Я хочу бігти по доріжці,!»,
Говорить Ваня лікарям.
Зцілив Господь, від щастя мама,
Раділа і була в сльозах.
А тато там, в палаті прямо,
У всіх молився на очах.
В зимовий холод, в день недільний,
Син поряд з татом крокував.
Їх вітерець морзний,сильний,
З промінням сонця проводжав.
Іванко в валяночках но‌вих,
Сніг не страшний йому й зима.
Стрибає, бігає він знову
І радості тій меж нема.
Дуже щасливий ходить Ваня,
Бо тато разом з ним вже є.
Ходить до церкви у зібра‌нння,
Більше не свариться, не п'є.
Кажуть, що губить людей п'янка,
Тільки лиш Бог спасе Один.
Так воно й є. Батько в Іванка,
Про Бога людям свідчить він.
У день недільний сонце світить,
Мороз гуляє за вікном.
Як добре це, коли всі діти,
Щасливі в сі‌м'ях є цілком.
#Повчальна_історія