Коротко про сюжет:

✨ Лише за один вечір життя Міри перетворюється на катастрофу. Все починається з того, що вона приходить у бар із подругою, а та розповідає їй теорію про перший млинець.
Мовляв, після невдалих стосунків перший чоловік майже ніколи не стає тим самим великим коханням. Він потрібен радше для того, щоб нарешті відпустити минуле, трохи розважитися й згадати, що життя триває.

✨ Міра вирішує: «ай, до біса все, отой привабливий блондин, який дивиться на мене голодними очима, мені підійде».
Вони проводять разом ніч, а вранці розходяться без великих обіцянок і планів на спільне майбутнє. Принаймні Міра впевнена, що історія на цьому закінчилася. А потім вона приходить на роботу...

💫 Загалом фотографії, на яких вона танцює в клубі, п’є шоти й цілується з якимось красунчиком, не мали б бути проблемою, але: 
а) Міра — вихователька у дитячому садочку, і фото з клубу якимось чином псують репутацію закладу, в якому вона працює;
б) ситуація стає ще гіршою, коли до адміністрації садочка приходить повідомлення, у якому йдеться про те, що Міра зустрічалася з батьком одного зі своїх вихованців. Одруженим батьком.

✨ І цього виявляється достатньо. Міру звільняють.

А коли вона повертається додому, телефонує власниця орендованої квартири — її синові терміново потрібне житло, тож дівчині дають тиждень, щоб з’їхати. А потім виявляється, що навіть цього тижня в неї, по суті, немає. Тож за дуже короткий час Міра примудряється залишитися без роботи та без житла.

✨ Єдиний варіант, який у неї є, — будинок, який залишив їй батько, з яким Міра не спілкувалася відтоді, як батьки розлучилися. Жити там вона не хоче, але вибору особливо немає. Тож Міра їде за місто — до старого будинку і яблуневого саду, які тепер юридично належать їй. 

✨ Але все виявляється не так просто.
По-перше, яблуневий сад її батька — це не просто кілька дерев біля будинку. Останні роки він разом із молодим сусідом перетворював його на повноцінну справу: тут вирощували й продавали яблука, влаштовували фотосесії та приймали гостей. 
А по-друге… сусід виявляється тим самим випадковим чоловіком на одну ніч.

✨ Для Міри сад — небажаний спадок від батька, з яким пов’язано надто багато старих образ. Для Макса — місце, у яке він роками вкладав сили й яке створював разом із людиною, що фактично стала для нього наставником. І тепер саме Міра може вирішити, що буде далі зі справою його життя.

Як домовлятися із людиною, яку ти ще донедавна навіть не сподівався побачити вдруге? 
І що буде складніше: розібратися з яблуневим садом, зі стосунками з батьком, якого вже немає, — чи з чоловіком, який мав стати просто приємним відволіканням?

Чи було б вам цікаво прочитати таку історію?
❤️ так
❤️‍🔥 можливо
👀 ні
💅🏼 я вже

#перший_млинець_віоліна_ситнік