CGTAnalytics

🇲🇱🇷🇺Малі виходить з-під контролю: російський «Африканський корпус» уже не наступає, а втрачає опорні вузлиАльянс туарезьких повстанців FLA і джихадистів JNIM перейшов до скоординованого тиску одразу на кількох напрямках у Малі, а найболючішим епізодом для Росії стала втрата ключової бази в Кідалі. ➡️За наявними даними, російський «Африканський корпус» зазнав втрат у людях і техніці, зокрема втратив БТР-82А, VP11 та захоплену раніше машину «Торнадо-У», після чого залишив базу, яку до того використовувала місія ООН. 📍Критичним тут є не сам факт боїв, а їхня географія. Упродовж кількох днів зіткнення фіксувалися не лише в Кідалі, а й у Гао, Севаре, районі бази Каті поблизу Бамако, а також раніше біля Анефіфа. Це виглядає не як серія випадкових атак, а як спроба нав’язати хунті та російським найманцям одночасну кризу на півночі, в центрі й навіть біля політичного ядра режиму. Додатковим маркером стала й недавня втрата російського гелікоптера поблизу Гао, що лише підсилює відчуття розхитування всього силового контуру. 🇷🇺Для Москви проблема тут значно ширша за одну базу. «Африканський корпус» заходив у Малі як інструмент стабілізації хунти, витіснення французького впливу й охорони нового російського доступу до золота, урану та літію. Але коли російська присутність починає втрачати укріплені пункти, техніку і свободу маневру, це вже б’є не лише по репутації найманого контингенту, а й по всій моделі російського впливу в Сахелі.Якщо раніше Кремль продавав себе як силу, що «повертає контроль», то тепер усе більше доводиться пояснювати, чому навіть після вигнання ООН і французів країна знову входить у фазу розсипання фронту. ❗️У сухому залишку картина для Росії неприємна: Малі перестає бути майданчиком демонстрації сили і дедалі більше стає простором виснаження. Якщо FLA та JNIM збережуть темп і координацію, то для «Африканського корпусу» головним завданням стане вже не розширення зони впливу, а банальне втримання того, що ще не втрачено.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫«Пила» проти оптоволокна: РФ шукає не універсальне рішення, а останній рубіж захистуІдея з механічним руйнуванням волоконно-оптичної лінії виглядає логічно лише на схемі. Її сильна сторона в тому, що такий бар’єр справді не залежить ні від радара, ні від візуального контакту: якщо кабель фізично потрапив у робочу зону, його можна перебити. ➡️Але саме тут і починається головне обмеження — система працює не по дрону, а по дуже тонкому й важко прогнозованому елементу траєкторії, який ще треба змусити пройти через конкретну точку периметра.Проблема масштабування тут ключова. Для реального захисту такі ріжучі елементи довелося б ставити дуже щільно, причому не в одну лінію, а фактично формувати багатошаровий контур по висоті й довжині. Інакше кабель пройде вище, нижче або просто під іншим кутом. ➡️Навіть для відносно невеликої позиції рахунок швидко піде на сотні секцій, а далі — на живлення, обслуговування, ремонт і захист самих цих пристроїв від бруду, уламків і зносу. ➡️Є й ще одна проблема: навіть успішний розрив кабелю не завжди означає миттєвий порятунок об’єкта. Такий пристрій спрацьовує вже тоді, коли дрон фактично опинився в небезпечній близькості. Отже, це не засіб дальнього перехоплення, а саме останній рубіж, де ціна помилки все одно залишається високою.❗️Тому така схема може мати сенс лише як нішеве рішення для вузьких ділянок — підступів до укриттів, антен, входів у капоніри або інших точок, де маршрут заходу FPV більш-менш прогнозований. Як масовий засіб захисту периметра це виглядає надто громіздко, матеріаломістко і запізно спрацьовує. По суті, це не відповідь на оптоволоконні дрони, а спроба виграти кілька останніх метрів там, де все інше вже не спрацювало.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫«Матрьошка»: РФ ставить не на черговий FPV, а на готовий до зберігання й швидкого запуску ударний комплектУ Росії заявили про запуск серійного виробництва складного FPV-дрона «Матрьошка» на базі петербурзької компанії «Кравт». За повідомленням ЦБСТ, головна ідея системи — не сам коптер, а його трубчастий контейнер:➡️Він одночасно слугує захистом під час транспортування, підтримує акумулятор у робочому стані, а за потреби ще й підігріває його перед стартом. У ЦБСТ також заявили, що дрони доцільно постачати пакетами до 29 тубусів із єдиною системою живлення від зовнішнього джерела. ⚙️Технічно ця історія цікава тим, що «Матрьошка» від початку проєктувалася як модульна платформа. Ще у вересні 2025 року ТАСС із посиланням на розробника писав про складний 10-дюймовий мультироторний БпЛА з корисним навантаженням до 5 кг, дальністю польоту від 10 км, крейсерською швидкістю 80 км/год і максимальною — 140 км/год. Нові повідомлення про швидке підключення котушки з оптоволокном показують, що росіяни намагаються зробити з цієї платформи не одну конфігурацію, а кілька варіантів під різну радіообстановку.➡️Найсильніше місце «Матрьошки» — не в унікальних льотних характеристиках, а в логістиці й готовності до застосування. У фронтовій реальності виграє не лише той дрон, який далеко летить, а й той, який можна довше зберігати, швидше розгорнути й простіше довезти до позиції без втрати боєготовності батарей. ❗️Суть цієї новинки доволі прозора: Москва намагається виграти не стільки якістю окремого борта, скільки зручністю його фронтового циклу — зберіг, довіз, швидко привів у стан запуску, підключив потрібний модуль зв’язку і відправив у роботу. Для затяжної дронової війни це часто важливіше, ніж ще кілька зайвих кілометрів дальності на папері.🔫CGTAnalytics

🇨🇳📡NI-HP1000: Китай виводить на ринок цілий внутрішній ешелон ППО проти роюНа DSA 2026 у Куала-Лумпурі китайська **Novasky** показала комплекс NI-HP1000 — мобільну систему ближньої дії з мікрохвильовим ураженням для боротьби з роєм дронів. ➡️У поточній конфігурації вона поєднує радар NI-R8000D, оптико-електронну станцію NI-C5000 і власне мікрохвильовий ефектор NI-HP1000, тобто продається не як окрема «гармата», а як уже зведений контур виявлення, підтвердження та ураження. 🛑Технічно система виглядає саме як інструмент останнього рубежу. Радар у X-діапазоні 9,2–9,8 ГГц заявлений із круговим оглядом, здатністю бачити ціль з ЕПР 0,01 м² на дистанції до 10 км і супроводжувати щонайменше 512 груп цілей. 🛑Оптико-електронний модуль додає тепловізійний і телевізійний канали та лазерний далекомір, причому для малого БпЛА розміром 0,3 × 0,3 м виробник заявляє виявлення більш ніж за 6 км в ІЧ-каналі і більш ніж за 5 км у видимому спектрі. 🛑Сам мікрохвильовий модуль працює на дальності не менше 1 км, має кругове покриття, швидкість сканування антени не менше 20°/с, споживання до 20 кВт і підтримує серію повторних випромінювань. На відміну від лазера, який вимагає точного утримання променя на конкретній точці цілі, мікрохвильова система б’є по електроніці в межах сектора. Це робить її особливо привабливою саме проти масованих малих БпЛА, де критичні не стільки бронепробиття чи кінетика, скільки швидкість реакції та здатність не «розсипатися» під насиченням. ❗️Китай уже не просто експериментує з directed energy, а послідовно формує експортну лінійку антидронових систем різних типів. Ще на Milipol 2025 Novasky показувала контейнерний кінетичний перехоплювач NI-KC300 і автомобільний лазерний комплекс NI L3K, а тепер додає до цього мікрохвильовий модуль. Це означає, що Пекін намагається зайняти ринок не одним «суперзасобом», а набором взаємодоповнювальних рішень під різні сценарії загрози. 🔫CGTAnalytics

🔫🇷🇺«Че-3М»: росіяни йдуть не шляхом нового борта, а шляхом швидкої модульної адаптації під задачуРосійські розробники безпілотної системи «Че» заявили про розширення лінійки й показали нову версію — БпС «Че-3М», яка відрізняється від «Че-2М» насамперед потужнішою гвинтомоторною групою. Якщо в попередній моделі використовувалися 24-дюймові гвинти, то в новій — вже 30-дюймові. ➡️Найцікавіше тут не самі більші мотори, а архітектура системи. Розробник прямо наголошує, що «Че-3М» повністю зворотно сумісний із «Че-2М», а заміна зводиться лише до встановлення інших променів із новою ВМГ. За їхніми словами, борт сам визначає, які мотори встановлені, і автоматично підлаштовує параметри без додаткових налаштувань. ❗️Це важливий сигнал: росіяни намагаються будувати не просто окремі моделі, а єдину платформу з швидкою адаптацією під різні задачі, де оператор або підрозділ може швидко переходити між конфігураціями без складної технічної перебудови.➡️Окремо показово, що при збільшенні ВМГ транспортні габарити, за заявою розробника, не змінилися — апарат і далі постачається в тому самому рюкзаку. Для фронтової практики це має значення не менше, ніж приріст тяги: якщо платформа стає потужнішою, але не втрачає мобільності при перенесенні, це підвищує її цінність для тактичної ланки. 🔋Додаткова опція з двома або чотирма акумуляторами, яка, за їхніми словами, дає до 30% приросту часу польоту, також показує, що акцент робиться на гнучкості конфігурації, а не лише на «сухих» максимальних параметрах.Однак зараз ми бачимо радше концепт модульного посилення платформи, ніж уже доведений фронтовий результат. Але сама логіка розвитку тут промовиста: російські команди дедалі частіше намагаються виграти не за рахунок створення щоразу нового борта, а за рахунок швидкої уніфікації, взаємозамінності й спрощення польової експлуатації. Саме такий підхід у затяжній війні часто дає більше користі, ніж ефектна, але складна новинка.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫«Двойник»: РФ пробує винести снайпера з-під удару і перетворити гвинтівку на дистанційний вогневий модульУ Росії в квітні 2026 року заявили про завершення випробувань і старт серійного виробництва роботизованого снайперського комплексу «Двойник» від Lobaev Arms. ➡️За оприлюдненими даними, система може працювати як у режимі дистанційного керування, так і з високим рівнем автономності, а також встановлюватися стаціонарно або на наземні роботизовані платформи, зокрема типу «Курьер». Розробник окремо заявляє про точність на рівні 0,2 МОА та електрифіковані затвор і спусковий механізм.➡️Росіяни намагаються вирішити дуже конкретну проблему сучасного поля бою: стрілець, який довго працює з однієї позиції, стає надто вразливим для контрснайперів, дронів і засобів спостереження. ➡️Тому сенс «Двойника» — не в «роботі-снайпері» як красивому образі, а в максимальному віднесенні людини від ствола, коли оператор керує вогнем із укриття, а на позиції лишається лише модуль. Це добре вкладається в загальну логіку війни, де живучість розрахунку дедалі важливіша за індивідуальну майстерність стрільця. ❗️Сама поява «Двойника» показує, куди рухається війна: не тільки в бік дронів і роботизованої логістики, а й у бік віддалення стрільця від точки пострілу. Якщо цю систему доведуть до стабільної польової експлуатації, вона стане не «роботом-кіллером», а ще одним кроком до безлюдного вогневого контуру, де людина ухвалює рішення, але дедалі рідше фізично сидить поруч зі зброєю.🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫ПТАБ-2.5 під дрони: РФ, схоже, дедалі глибше йде шляхом перетворення старих боєприпасів на дешеву авіаційну імпровізаціюЗа OSINT-спостереженнями, росіяни почали адаптувати PTAB-2.5 — старі кумулятивні суббоєприпаси — під роль дронових бомб. ➡️Якщо ця практика справді набуває поширення, то йдеться не просто про чергову польову кустарщину, а про логічний етап дронової війни: усе, що можна відносно швидко підвісити під БпЛА і змусити стабільно спрацьовувати по цілі, перетворюється на фронтовий ресурс.➡️Найважливіше тут навіть не в самому ПТАБ, а в підході. Росіяни, схоже, намагаються максимально утилізувати наявні радянські запаси, не чекаючи окремих серійних бойових частин під дрони. Це дає головну перевагу — масштабування за рахунок дешевизни і доступності. ❗️Окремо показово, що мова йде саме про кумулятивний боєприпас. Це означає, що ставка робиться не лише на ураження відкритої живої сили, а й на збереження загрози для легкоброньованих цілей, техніки, укриттів та вразливих верхніх проєкцій. Тобто дрон у такій схемі стає не просто носієм «чогось вибухового», а дешевим засобом точкового підведення старого, але все ще небезпечного уражального елемента.CGTAnalytics

✈️🇷🇺Нові Су-35С для ВКС РФ: Москва тримає темп не через прорив, а через серійне добивання наявної платформи17 квітня «Ростех» офіційно підтвердив передачу ВКС РФ чергової партії Су-35С. Кількість бортів знову не розкрили, але сама регулярність поставок важливіша за цифру: 📊у 2025 році офіційно повідомляли щонайменше про кілька окремих партій Су-35С — у березні, травні, серпні та вересні. Це означає, що попри санкції й тиск на авіапром, РФ зберігає серійний випуск свого головного нестрелс-винищувача. ➡️Су-35С у цій логіці — не «літак майбутнього», а робоча конячка російської тактичної авіації. Офіційно сам «Ростех» подає його як платформу для завоювання переваги в повітрі, супроводу ударних груп, перехоплення повітряних цілей і роботи по наземних та морських об’єктах. ➡️Тобто Москва продовжує вкладатися не лише в обмежено серійний Су-57, а й у масовіший літак, який уже інтегрований у війну, зрозумілий промисловості й не потребує доведення з нуля. ❗️РФ зараз робить ставку не на швидку технологічну революцію в бойовій авіації, а на підтримання чисельності та боєздатності того, що вже працює. Су-35С лишається найсильнішою серійною нестрелс-платформою російських ВКС, і саме тому нові партії — це не історія про якісно новий рівень, а про спробу не допустити просідання парку під час затяжної війни. Поки Су-57 росте повільно, саме Су-35С і далі триматиме на собі значну частину російської повітряної війни. 🔫CGTAnalytics

🔫🇷🇺R-77-1 на «Уралі»: РФ шукає дешевий тиловий ешелон ППОУ Росії справді з’явилося перше зображення імпровізованої наземної пускової установки з ракетами Р-77-1 на шасі «Урал». ➡️За відкритими джерелами, систему помітили в районі Орла, а сама конфігурація включає чотири ракети, встановлені фактично на авіаційних вузлах підвіски без повноцінних транспортно-пускових контейнерів. Сам по собі задум логічний. Р-77-1 — це активна радіолокаційна ракета класу «повітря–повітря», яку Росія вже має в серії для Су-30СМ і Су-35. Перенесення її на наземну платформу — спроба швидко отримати додатковий рубіж ППО без повного циклу створення нової ракети. 🚀Головна проблема тут — енергетика пуску. Р-77-1 добре працює з літака, коли вже має стартову швидкість і висоту, але при запуску із землі ця перевага зникає. Саме тому навіть у більш обережних відкритих оцінках для наземного варіанта фігурує суттєво урізана дальність порівняно з авіаційним пуском. ➡️Після наземної адаптації фактичний бойовий радіус може падати до короткодального сегмента, а втрата початкової енергії різко стискає «зону без втечі» і знижує ефективність проти швидких або маневрених цілей. Тобто розмови про десятки кілометрів у наземному форматі можливі лише в дуже сприятливих сценаріях і за наявності зовнішнього радара, який утримує якісне цілевказання. ❗️РФ зараз не створює елегантну нову ППО, а латає прогалини наявними ракетами й імпровізованими пусковими. По суті, це індикатор двох процесів одночасно: з одного боку, росіяни намагаються наростити щільність захисту тилу від дронів і крилатих ракет; з іншого — їм уже доводиться йти на компромісні рішення, де ракета сучасна, а сам контур комплексу поки виглядає сирим. 🔫CGTAnalytics

🇷🇺🔫«Крона»: РФ намагається зібрати окремий антидроновий ЗРК не для фронту, а для об’єктової ППО в тилу«Калашников» розпочав попередні випробування ЗРК «Крона». Комплекс подається як високоавтоматизований ЗРК ближнього радіуса дії територіальної ППО, головною ціллю якого є БпЛА, а основною зоною застосування — державні об’єкти, міська інфраструктура, стратегічні комунікації та місця зберігання спеціальних вантажів. ➡️Найважливіше тут не сам факт початку тестів, а архітектура системи. За заявою розробника, «Крона» — це єдиний контур, який поєднує виявлення, управління та мобільні або стаціонарні бойові модулі, озброєні серійними зенітними ракетами власного виробництва. 🛑Це означає, що росіяни намагаються піти від логіки «окремий радар + окрема пускова + ручне зведення» і зробити більш щільну автоматизовану систему саме під масову малорозмірну загрозу. Іншими словами, РФ дедалі чіткіше визнає, що для війни дронів уже не вистачає класичних ЗРК, навіть якщо вони формально здатні працювати по повітряних цілях. 🛑Але тут важливо не ковтати російський піар цілком. Усе, що ми маємо на цей момент, — це початок попередніх випробувань і заяви самого «Калашникова» про високу перспективність та швидкий цикл розробки — менш ніж за два роки від НДР до готового зразка. У відкритому полі поки немає ані підтверджених ТТХ, ані номенклатури ракет, ані статистики перехоплень, ані зрозумілих даних про роботу по рою, FPV чи малошвидкісних цілях на складному фоні. ❗️Однак «Крона» — це симптом зміни російської оборонної логіки. Москва вже не намагається просто «пристосувати» великі системи ППО до дронової війни, а формує окремий клас об’єктового антидронового ЗРК. Якщо проєкт доведуть до серії, це означатиме подальше ущільнення російського тилового протиповітряного контуру. Якщо ні — «Крона» залишиться ще одним прикладом того, як війна дронів змушує навіть великі оборонні концерни бігти за загрозою, а не випереджати її. 🔫CGTAnalytics