🇺🇦 ЗГАДАЙ ВСЕ: 18.02.2014Ранок. Хоча надворі був мінус, в наметах було тепло, вогні гріли тіло й душу. Здається, затихло все. Так часто буває перед початком бурі.Це був Майдан Незалежності. Це був час Nаціональної Революції. Давай згадаємо, як це було.Напруга зростала від самого ранку: повітря було насичене не лише морозом, а й емоціями – надією, гнівом, рішучістю. Свідки згадують, як протестувальники, не зважаючи на холод та важкі умови, встановлювали свої наметові табори, малювали гасла на стінах і плакатах, співали пісень. Кожен крок, кожен погляд передавав послання: час розмов минув.Перші спроби силових структур розігнати протест – спецназ у формі, з шоломами, захисними щитами та важким спорядженням намагалися прорвати барикади. У хід йшов сльозогінний газ, водомети, ударні інструменти. Це зараз нам здається, на фоні трьох років повномасштабної війни, що це були жарти. Але тоді це стало справжнім випробуванням — першим серед багатьох.На вулицях, що оточували Майдан, луною відбивалися крики – агресія й натхнення злились у єдиний бойовий клич. Кожен, хто був там, відчував, що цей день – не просто черговий акорд у протистоянні, а символ того, що українська Nація більше не готова миритися з репресіями та брехнею. В обличчях людей читалась рішучість.Хоча саме 18 лютого кров пролився не так масово, як через кілька днів, цей день став справжнім передвісником неминучих подій, коли боротьба перейшла на новий рівень.Цей день, як і весь рух, був сповнений фарб – від темних відтінків страху і болю до яскравих кольорів свободи, солідарності та нової України.▫️Instagram ▫️YouTube ▫️TikTok