🏳🌏 Афганістан розвертає торгівлю від Пакистану до Центральної Азії та Ірану

Протягом десятиліть Пакистан був головним транзитним вікном Афганістану до світових ринків і морських портів. Однак після загострення відносин між Кабулом та Ісламабадом у 2025 році Афганістан почав стрімко перебудовувати свої торговельні маршрути.

Сьогодні все більше значення для афганської економіки мають Центральна Азія та Іран, які поступово замінюють Пакистан як ключові канали імпорту та транзиту.

📉 Торгівля з Пакистаном різко скорочується.

У 2024–2025 фінансовому році двосторонній товарообіг ще становив близько $2 млрд. Проте після прикордонного конфлікту та закриття пунктів пропуску ситуація кардинально змінилася:

🔻 у липні–грудні 2025 року пакистанський експорт до Афганістану впав на 56% — до $219,5 млн;
🔻 за даними Світового банку, станом на червень 2026 року частка афганських вантажів, що проходили через Пакистан, скоротилася практично до нуля.

📈 Натомість зростає значення Центральної Азії.

Товарообіг Афганістану з країнами регіону зріс приблизно з $1,48 млрд у 2023 році до $2,62 млрд у 2025-му.

Станом на червень 2026 року на Центральну Азію припадало вже 48% афганського імпорту.

🇮🇷 Ще 46% імпорту забезпечували іранські маршрути. За перше півріччя 2026 року товарообіг Афганістану з Іраном досяг $1,6 млрд — більше, ніж із Пакистаном ($1,1 млрд).

Серед ключових постачальників у Центральній Азії — Туркменістан та Узбекистан. У 2024 році їхні поставки становили відповідно близько $670 млн та $587 млн, а серед основних товарів — електроенергія, пальне, борошно та будівельні матеріали.

🚧 Переорієнтація стає державною політикою Кабула.

У листопаді 2025 року віцепрем’єр мулла Абдул Гані Барадар доручив афганському бізнесу протягом трьох місяців закрити контракти та рахунки в Пакистані.

А з 9 лютого 2026 року Афганістан повністю заборонив імпорт пакистанських медикаментів. Раніше Пакистан забезпечував понад 60% фармацевтичного імпорту країни.

Паралельно Кабул розвиває альтернативну інфраструктуру. Сторони домовляються про розширення сухопутного порту Торгунді на кордоні з Туркменістаном, а в липні 2026 року Афганістан, Іран і Таджикистан підписали угоду про створення тристороннього автомобільного коридору.

📦 Однак диверсифікація має і негативний бік.

Нові маршрути є довшими та дорожчими, що створює додатковий інфляційний тиск. Особливо сильно це вдарило по експорту швидкопсувної сільськогосподарської продукції.

Показовий приклад — виноград: його експорт із південних провінцій Афганістану впав із 44 тис. тонн у 2025 році до лише 256 тонн у 2026-му через проблеми з оперативною доставкою.

🌐 Геополітичний аспект:

Афганістан фактично переходить від залежності від одного головного транзитного партнера до багатовекторної торговельної моделі.

Для Кабула це означає розширення простору для маневру: Центральна Азія забезпечує доступ до північних ринків, Іран — до портів Перської затоки, а альтернативні сухопутні маршрути зменшують критичну залежність від Пакистану.

Водночас сама Центральна Азія отримує нове стратегічне значення. Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан і Казахстан можуть дедалі більше виступати не лише як торговельні партнери Афганістану, а і як транзитні посередники між Південною та Північною частинами Євразії.

Цікаво, що переорієнтація Афганістану змушує і Пакистан шукати альтернативи: Ісламабад уже розвиває маршрути до Центральної Азії через Іран за системою TIR та через Китай.

📌 Афганістан поступово втрачає залежність від «пакистанських воріт». Натомість формується нова багатовекторна система, у якій Центральна Азія та Іран стають ключовими ланками афганської зовнішньої торгівлі.

#Афганістан #Пакистан #Іран #Узбекистан #Туркменістан #Таджикистан #ЦентральнаАзія #Геополітика #Торгівля #Транспорт

@central_asian_hub_channel