Повідомлення telegram каналу - @carelean

Спорт без дизайну. Політика зі спортом.
Не так давно форма нашої олімпійської збірної викликала шквал обурення. Пожурилися, порепостили і залишили як є. Не беруся констатувати, що стало причиною такого безладдя: відкат, відмив, кумівство чи випадковість, але проблема ця утворилася не випадково. Ми не використовуємо можливість демонстрації гордості за наших спортсменів. Все робиться для галочки.
Олімпійські ігри та великий спорт — це перш за все дійство політичне. А професійні досягнення атлетів закріплюють загальні враження. Ми завоювали солідну кількість медалей, продемонстрували світу Іллю Ковтуна і загалом показали себе з кращої сторони. Але це все витягнули на своїх плечах спортсмени. Організація, піар-активності та візуальне оформлення (включаючи ту саму форму) були просто провалені.
А тепер моє улюблене — футбол. Найпопулярніший вид спорту у світі і це не просто факт. Це та сама можливість себе продемонструвати. На успіх футболістів не варто розраховувати. “Це не наш коньок”, — як каже мій друг. Звичайно, у нас є такі глиби, як Шевченко та Мудрик, але це скоріше виключення з правил. Загалом наші футбольні академії знаходяться у серйозній кризі.
Єдиним світлим променем був донецький Шахтар, який почав своє позиціонування з надсучасного (!) візуального стилю та власної філософії “Бути послом українського футболу в світі та міжнародного футболу – в Україні, таким чином розвиваючи футбольну культуру в нашій країні.” Крім цього, клуб показував дуже непогані результати і мав потенціал вийти на новий рівень в плані трофеїв та трансферної політики. Ми були українською Бенфікою у світі молодих талантів. Але сусідство з терористичною країною заганяє будь-яку сферу як мінімум у етап стагнації.
Зараз непрості часи, але світлі плями у футбольному світі все одно є. На жаль, вони існують лише в межах європейських клубів. Нам же треба підсилено почати роботу над оновленим позиціонуванням. Зробити два кроки назад, побачити проблему на власні очі та сформувати чітку візію.
Спорт — це про досягнення, про відчуття гордості за своїх співвітчизників в першу чергу. Це те, що нас обʼєднує. Не хочеться перетворитися в карикатурний образ вболівальників, які дивляться ігри збірної тільки для того, щоб їх критикувати. Зараз, на жаль, ми якраз ступили на цю стежку.
Після оновлення стратегії можна задуматися над тим, щоб хоча б форма збірної України виглядала не як одяг з сувенірної лавки. І тільки потім — розвивати візуальний стиль. Не можна мислити хаотично. Потрібна система.
Зараз спорт стає частиною політичних процесів, а повинен бути незалежним інструментом, що підсилює роль України на світовій арені.
Підтримуйте наших спортсменів навіть після смішних поразок. Некомпетентних звільнять, а найкращі обовʼязково покажуть себе у всій красі. Треба лише продемонструвати свою небайдужість у вигляді конкретних дій, яких зараз критично не вистачає.
🕊 Повернись Живим
🕊 Фонд Сергія Притули