Як і очікувалося, моє останнє відео про Закарпаття та концтабір Думен викликало хвилю дискусій. На жаль, довелося зіткнутися з проявами російської та угорської пропаганди, які намагаються дискредитувати саму ідею Карпатської України та нашу боротьбу за незалежність.Критики звинувачують Августина Волошина й уряд Карпатської України в сепаратизмі, повністю ігноруючи реальні факти історії. А факти такі: Карпатську Україну було проголошено в момент розпаду ЧСР як відчайдушний протест проти спроб Угорщини окупувати цей край. Усі сусідні держави на той час були авторитарними режимами, які ділили демократичну Чехословаччину. Уряд Волошина був законним і, дочекавшись розпаду федеративної держави, проголосив незалежність.Ми зобов’язані цінувати кожен крок до нашої свободи, навіть на обмеженій території. Адже за незалежність зараз проливаємо кров. Називаючи Волошина «сепаратистом», ми ризикуємо дійти до абсурду. Так можна договоритися до того, що сепаратистами були Богдан Хмельницький, Левко Лук'яненко, Вячеслав Чорновіл та всі депутати Верховної Ради, які 24 серпня 1991 року голосували за відновлення Незалежності України.Використовуючи такі наративи, ви не шукаєте правди — ви просто стаєте інструментом у руках чужої пропаганди.
🐍 Що робити при укусі змії: інструкція від надзвичайниківОсь чіткий алгоритм дій, який допоможе не панікувати та правильно надати першу допомогу до приїзду медиків.🛑 Що потрібно зробити в першу чергу:Зберігайте спокій і стежте, щоб постраждалий якомога менше рухався (рух прискорює поширення отрути по тілу).Звільніть уражену частину тіла від одягу, взуття чи прикрас, адже місце укусу може швидко набрякати.Обробіть рану: накладіть стерильну пов’язку з антисептиком.Дайте багато води: при укусі змії критично важливо багато пити.Мінімізуйте набряк: якщо є така можливість, прикладіть до рани лід, обов'язково обгорнутий у тканину.Допоможіть медикаментозно: якщо під рукою є аптечка, дайте постраждалому 1–2 таблетки проти алергії (антигістамінні).Правильно транспортуйте: під час руху покладіть уражену ногу чи руку на підвищення.❌ Категорично ЗАБОРОНЕНО:Висмоктувати отруту з рани (це загрожує інфікуванням як постраждалого, так і того, хто допомагає).Припікати місце укусу або розрізати його, щоб «пустити кров» (високий ризик занести інфекцію).Накладати джгут на руку чи ногу.🔹 Збережіть собі та поділіться з близькими, особливо якщо вирушаєте на природу чи в гори!https://suspilne.media/ivano-frankivsk/1327672-pid-cas-shodzenna-na-poloninu-gadzina-turista-z-lvivsini-vkusila-zmia/
Шерпа Дава здійснив справжній подвиг самопорятунку, який вже називають одним із найбільших див в історії альпінізму.Коли сезон сходжень завершився, а рятувальники шукали його зовсім в іншому місці, Дава самотужки спускався через підступний льодовик Кхумбу. Без кисню, без їжі та без драбин, які вже встигли демонтувати над глибокими тріщинами, він боровся за життя щохвилини. Гелікоптери його не помічали, але він продовжував іти.Його знайшли випадково 4 червня біля точки Crampon Point — знесиленого, з важкими обмороженнями, коли він буквально повз до базового табору. Зараз Дава під наглядом лікарів у Катманду.Детальніше тут:https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cpqpqz1q51po?at_format=link&at_bbc_team=editorial&at_link_type=web_link&at_medium=social&at_link_id=7B53C5B6-6034-11F1-8CB3-89D070FD9578&at_ptr_name=facebook_page&at_link_origin=BBC_News_Ukrainian&at_campaign=Social_Flow&at_campaign_type=owned&fbclid=Iwb21leASPVyVleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgAAR5C0Gp4zWdA6GzKk0ZxqIlwh_EuhYF3gn83TQD2dTGXoSWfl-i4bcPuJR68ew_aem_CUUIld3o0ezYVBhHBSwNYQ
🪩 GEOINT — працюємо з гірським рельєфомPeak Map — картографічна арт-візуалізація гірської місцевості. Він створює естетичні карти рельєфу із лініями хребтів в будь-якій точці Землі. Візуалізуйте гірські ландшафти з можливістю їх кастомізації: зміну кольорів, деталізації, збільшення/зменшення рівня моря, товщину контурів, висоту самих гір, наприклад щоб вони були більш помітні на карті. Доступні для завантаження в форматі PNG та SVG у високій якості.Udeuschle — створює панораму гір у вибраній вами локації. Автоматично підвантажує всі гори, надає назву, точну висоту та дані їхнього місця розташування, які одразу можна відкрити на Google Maps з прив'язкою розташування кожної виділеної ділянки.PeakVisor— шукає збіги гірських рельєфів із рельєфом на вашій фотографії. Підійде для точної ідентифікації гір, якщо ми вже знаємо приблизну локацію зйомки. Він накладає контурну сітку з відповідним рельєфом на наше зображення, і ми співставляємо цю сітку з рельєфом на зображенні, аналізуючи, чи це ті самі гори. Більше 1 млн гір. Реальний приклад застосування.Heywhatsthat — вираховує поверхню Землі, яку видно з того місця, де ви стоїте, зокрема максимальну видиму висоту та довжину. Також будує панораму на 360 градусів. Позначає назви та розташування вершин, які є на горизонті. Обираємо функцію "New panorama", далі позначаємо потрібне місце на карті і тиснемо Submit request. Червоні зони — це видимі частини. Результати одразу можна імпортувати в Google Earth та відкрити на 3D-карті.Google Earth — найбільш практичний інструмент у роботі з гірським ландшафтом завдяки своїй функції 3D-ландшафту. Реальні кейси його застосування: приклад один, приклад два, приклад три.Таблиця для визначення лінії дерев по ландшафту, яка встановлює межу, після якої вони не можуть зростати — підійде для визначення висоти на фото. Чорні мітки — континентальні ліси, білі — океанічні острови.Every Mountain in the World— цей інструмент — спроба автора, який раніше працював у Google Earth, обчислити висоту кожної гори на Землі з точністю до 30 метрів. На карті відображаються дані навіть про найменшу гору. Доступні фільтри за висотою та "підйомом" (мінімальна вертикальна відстань, на яку потрібно спуститися з вершини, щоб піднятися на вищу вершину).#перевірка
Тим Карпатам які ми знали. Тим які любили. Тим в яких подорожували - скоро кінець.Те що не має заповідного статусу - піде під забудову чи рубку.Десь це будуть вітряки,, які перетворюють полонину на промзону.Десь це будуть величезні курорти а-ля Буковель.А десь просто мережа новеньких лісових доріг яка буде серпантином йти від долини річки до вершини. З регулярними рубками і лісовозами.Закон і наука - на захисті Карпат. Усюди, де планують цю забудову - купа червонокнижних видів і охоронюваних природних оселищ. Які б в теорії, мали зупиняти цю забудову.Але те що маємо в реальності - на фото і скрінах. Свіжі рубки ЛЕП на Руну. І плани.На Гостру, Вододільний, Свидовець, Красну, Апецьку....На Гострій і Вододільному думаю почнуть будувати вже в цьому році...Мій друг і колега Андій Тупіков створив петицію до Президента на захист Карпат.Вимоги чіткі, конкретні і зрозумілі для виконання.Створити заказник і національні парки. Обмежити забудову і рубки. Підпишіть бласка https://petition.president.gov.ua/petition/262246Я вірю що це спрацює. Коли суспільству не байдуже - влада реагує.
💔 У горах біля с. Брустури виявилитіло досвідченого мандрівника, який зник ще у лютому Джерела у поліції мені підтвердили, що 8 березня близько 11:50 надійшло повідомлення від туриста, який виявив без ознак життя неопізнане тіло чоловічої статі в лісовому масиві, в урочищі Турбат, поблизу г. Матияска Тячівського району. Наразі встановлено, що тіло належить зниклому доценту Одеського національного технологічного університету Олексію Ходакову, який приїхав на Закарпаття з туристичною метою.Тіло вже спустили з гір та передали на експертизу. Розтин покаже причину смерті. Рідні повідомлені.📌 Обставини зникненняОлексій Ходаков 13 лютого 2026 року прибув на Закарпаття потягом, а вже наступного дня вирушив у гірський маршрут. Востаннє виходив в інтернет увечері 17 лютого 2026 року, після чого зв'язок обірвався.Чоловік мав багаторічний досвід гірських подорожей та був добре екіпірований.Також є інформація, попри припущення у мережі про зустріч із ТЦК, що чоловік мав оформлену відстрочку від мобілізації.
Гуцул цілу зиму не 'робить нічого, а в літі небагато, алена прогульки не ходить. Він іде наприклад до Кут на„єрмарок". Не має нічого продавати або купувати, алетак, щоби провідатися, які ціни. Або йде до „Жєбя" напразник. Ніхто його не запросив, але треба повидатисяз Юрком Гаврилюком та спитатися за дараби. Отже кожний його хід має принайменще ділове забарвлення. Тому кажіть, що йдете наприклад до Бїлоберізки.Чого? Це вас напевне зараз запитають. — До вчительки в гості. Це ваша фамілія буде? Так, це моя перва сестра.'Вже. справа яона. Маєте виразну ціль і йдете погостювати. Що йдете пішки, трохи дивно, але один погляд на ваші- витоптані черевики та припорошену баскійку каже догадуватись, у чому причина. Тепер слідує ще питання звідки ви та чим займаєтесь. Евентуально, ще запит відносно дальших членів родини. Також треба дати ясну й вичерпуючу відповідь. Так і так, тим займаюся, або тим займається мій батько чи чоловік. Нема що розказувати про якесь можливе безробіття, чи про нереальну професію — музики чи журналіста. Сейчас довіря пропаде.Коли ви видержали з успіхом цей іспит, можна вже питати в свою чергу. Очевидно запити ставити подібні'. Звідки, а куди йдете, а скільки маєте худоби (це мірило сільського багацтва), а чи є в вас діти. Кілька фахових завваг про врожай овочів, або кукурудзи і -ваше положення вже закріпилося.І тоді вже можете розпитуватись. Яке оте село по другому боці, зветься та що люди звідтіля оповідають.Чи ходять звідсіля на буковинський бік та як їм там видається. Яка є в селі школа, та чи вдоволені - вони зо свого попа.Бо ж це й є головною прикметою мандрівки. Бачиш краєвид і можеш дістати пояснення до нього! Ану, попробуйте зробити це деінде! Щонайбільше розкаже вам щось Бедекер, означивши сухо звіздками замітні місця.Але наше Сокільське. ще Бедекера не має. Повз нього гримить Черемош та лине тужливий настрій Федьковичівської поезії. Може ходив туди Довбуш? Все-це скаже нам гостинець своєю простою, наївною мовою."
8 березня Яремчанська міська рада (Івано-Франківської області) проводить громадські слухання з приводу будівництва 110 МВт-ної ВЕС на Ліснівському хребті у Покуто-Буковинських Карпатах. У повідомленні міськради згадуються вершини Сиголка (1290 м), Гордя (1356 м) та Товстий (не можу розпізнати по туристичним картам). Це карпатське високогірʼя. Якби не колега Тетяна Рихтун, я б не звернула увагу на ці можливі ВЕС - вистачає закарпатських історій про загрози руйнування Карпат. А тому мозок по-зрадницьки штовхає у бік наївних сподівань, що десь є свідомі органи місцевого самоврядування і чесні інвестори. Ілюзія. Тому що у тому безладі, що твориться у зруйнованій за Зеленського системі охорони довкілля як державної інституції - ділки не сплять. Так от, з мінімально наявної інформації, яку дозволила собі оприлюднити міська рада, вбачається, що мова йде саме про Ліснівський хребет. Онлайн-карти показують наступне.1. Це сільськогосподарські землі державної і комунальної форми власності. З самого підніжжя цих хребтів беруть початок десятки потоків, що впадають у транскордонну річку Прут.2. По хребту проходить Східно-Карпатський туристичний шлях, що починається на Торунському перевалі і закінчується на хребті Кострич (скрін 1).3. В районі Сиголки та Горді пʼять обʼєктів ПЗФ - нацпарки «Карпатський» (1) та «Гуцульщина» (5), орнітологічний заказник «Пожератульський» (4), заповідне урочище «Пересліп» (3) та ботанічна памʼятка природи «Резерват сосни кедрової європейської» (2) (див. скрін 3 з позначками). Також неподалік є праліси (див. скрін 4, позначки: Сиголка (1), Гордя (2)).Певно, якби Бог знав, що на Карпати очікує стільки страждань, то просто б їх не створював для України. Йдіть, люди, у гори, поки вони є. Бо потім будете дивитись або на бетон, або відкладати євро, щоб побути у тиші дикої природи десь у Словаччині чи Румунії. Хто «інвестор» наразі не відомо. Але, сподіваюся, що на Прикарпатті теж є сміливі журналісти, щоб це зʼясувати.Олена Мудра
Похід, який міг не відбутися- Куди ви їдете хлопці? Морози тиснуть, вовки зійшли на Трикутник! Нащо вам того? - казав водій Осмолодського автобуса. Але ще цікавіше те, як ми в ньому опинилися. В Калуші дізналися що машина, яка мала завезти нас в Осмолоду зламалася. Тож є 2 варіанти:1. Їхати в Осмолоду і кудись іти.2. Їхати додому.Авантюризм переміг. Але як завтра добратися додому? Єдина маршрутка на Калуш їде о 10:20. В Осмолоді ми будемо десь о 14:00, зимовий день короткий. Куди ми встигнемо дійти? Як завтра виберемося з села? Задача з зірочкою.Відкриваємо Mapy cz і вмикаємо режим "фантазія". 5 хв і є новий маршрут. Але виходимо не в Осмолоді, а в Кузьминці. Там, де ведмедиця минулого року... Але ну їх, ці думки! Треба перейти в іншу долину - у Стару Гуту, адже звідти шанси вибратися в неділю суттєво більші. 13:30 - вйо до горбів.По жовтому йдемо на полонину Середня. На першому кілометрі бачимо чи то лісників чи то мисливців:- Куди ви зібралися? Тут вовки, ведмідь не спить.- Ми не будемо їх турбувати.- Ви ніц розуму не маєте хлопці!- Дякую за комплімент.Перші 5 км ми зробили за 1:20. Попереду ще 4 км. Коли ж буде підйом? Почався. Стрімкіше і стрімкіше. А перед полониною просто жесть: замети вище коліна, ми втратили орієнтир. Почало смеркатися, а ми пливемо по снігу під гірку посередині нічого.О 18:00 виплили на полонину. Розклали намет. По відчуттях десь -20. Натопили снігу і спати. Слава Penguin expert!Ранній підйом і старт на гору Середня. Слідів жодних, окрім звіриних. Тут вони як в себе вдома. Хоча це і є їхній дім.Дуже виснажливий підйом. Контрольний час 7:30 на вершині. Інакше розвертаємося. Виходимо (точніше вилазимо) на передвершинний гребінь. До Середньої подати рукою. На щастя тут фірн-бетОни.7:27. Штиль. Краєвиди - дух перехоплює.Через 10 хв почався світанок. "Іржавий обрій вицвів з темноти, відтінком домни небеса палають". Все було так красиво, що ви не повірите, що фотки не фотошоп.Спуск з вершини по протоптаній стежці зайняв 35 хв. І це з постійним відволіканням на фоткання.Збираємо намет і о 9:15 починаємо спуск. Точніше забіг - маємо встигнути на 12:40 в Стару Гуту, бо кажуть, що буде автобус. Я не люблю синій маршрут з полонини Середня. І нікому його не рекомендую: болото, броди, вирубки і обледеніла дорога. Хоча цього разу це все було пристрасно снігом.11:40 ми були біля входу в парк, в в 12:00 на почекальні. Вийшло сонечко і село виглядало особливо красиво. Наче в казці. Казкова бойківщина.Як виявилося автобус в 12:40 теж був казкою. Чи приїдуть наступні ми не знали, тож вирішили йти по трасі і сприйняти машини. Ніхто не ставав. Холодало, з дерев опадів іній, в ми йшли по трасі. Змерзли.На зупинці в Гуті до нас підійшов кочегар з місцевої школи, який запросив всередину погрітися і дочекатися автобуса о 15:00. Казав, що це єдиний надійний тут транспорт. Ось так єдиним діючим пунктом незламності виявився добрий чоловік з гутівської школи.- Ти де? - спитав тато у Андрія.- Та я тут сиджу в гутівській кочегарці і перевзуваю шкарпетки...Уявляю як здивувався Андріїв тато враховуючи, що ми мали спускатися в Осмолоду.О 15:00 таки приїхав автобус. З горем пополам ми до ночі добралися в Косів. Нарешті можна помитися-зігрітися і поспати.Похід, який міг не відбутися завершився вдало, адже ми мали все необхідне з собою. Практика показує, що в житті краще планувати найгірше і приємно розчаровуватися.Обмороження не виявлені. Чотирьох вовків і ведмедя не зустріли чого і вам бажаємо. Щастя є! Вйо до горбів!#подорожнінотаткиКД
Хатинка і снігопадОце вхурделило! - важкий рюкзак впав на плечі. Важкий, тому що в зиму треба брати все необхідне: забудеш щось і можеш втратити здоров'я.Міст через Лімницю виявився небезпечнішим ніж Городівська кладка, але ми його подолали. Це вже хороший знак. Далі був знаменитий підйом на хребет Матагів - хто ходив, той запам'ятав ті сексуальні серпантини. Одне бентежило - на гору була пробита стежка. Тож хатинка може бути зайнятою.- Взагалі то ми йшли на іншу гору. Для чого змінили план?- Бо там буде ночувати велика група.- Ти сліди бачиш? Впевнений що хата буде вільна?- Розслабся, то тваринячі.- Головне, щоб ті тварини не слухали російський реп.Сліди вказували напрямок і потреби у навігації не було. Годині в 5-й ми дійшли до будиночка на Матагові, який був... зайнятий. Довелося розкладати намет.Як би вам пояснити що таке ночувати в наметі при -15, коли вас цілу ніч закидає снігом? Добре що намет був тісний - це створювало незабутню атмосферу. Але двометровий Роман її не зацінив)Наступного ранку люди з хатинки спускалися вниз, тож ми гордо її зайняли як поляки в 18-му зайняли Львів. "Схроніско то наше място!"Зайнятий цей стратегічний об'єкт було важливим завданнями, адже нас чекав підйом на Високу, який засипав свіжий сніг. Тож погрітися ввечері біля річки було бажаною розкішшю.Стежка то губилася то знаходилася. Снігу було по коліна, а в жерепі інколи по груди - заодно й поплавали. Видимість нульова. Підйом по каменюках. Зафірнованим снігом. Провалюєшся. Ковзаєш. Вітер посилився, задуває в кожну щілину. Ще трішки.13:50 ми на Високій. - Ми потенційно останні тут в 2025 - каже Роман.- Йо, але давай вниз.На спуску розвиднілося і ми побачили всі прекрасності 2025 року. Востаннє.В хатинку ніхто так і не прийшов і вона була повністю наша. Ми підготували дрова, розпалили пічку, посушилися, поколядували і провели цей паскудний 2025 рік.- Готуйтеся, 2026-й буде ще гірший.Зранку ми поприбирали в хаті, проконтролювали, щоб все було в порядку, забрали сміття і рушили вниз. Сніг, вітер, мороз - все те, чого в останні 3 дні не бракувало. Перехід по мосту через Лімницю як повернення в реальний вимір. Де суєта і проблеми. І так мало краси.Далі було довге добирання, скасовані маршрутки, Андрієвий тато, який приїхав по нас в Коломию, пістинська Маланка і момент коли заходиш додому. Де все знайомо. Де тепло. Де тебе чекають. І саме в цей момент казка закінчилася.Адже минущість це те, що визначає наше існування.Ми приречені спускатися, щоб... Насправді не знаю відповіді. Ми просто приречені.Є 2 фрази, які мають завершувати цей текст ви напишіть в коментарях.#подорожнінотаткиКД