Готуюся до сьогоднішнього клубу по книзі «Щасливе місце» Емілі Генрі, і вирішила підняти тему стигматизації книг, які пишуть і читають здебільшого жінки. #історіякнижок Ось вам цікавий момент:У журналі за 1891 рік опублікували лист:«Я вважаю, що без зайвих суперечок можна зробити висновок: читання романів (тут йдеться про сентиментальні, пригодницькі, готичні й детективні книжки) — шкідливе. Надмірне захоплення романами чинить на психіку такий самий вплив, як надмірне вживання тютюну чи алкоголю — на фізичне здоров’я. Як ці звички притуплюють смак до їжі, так і читання романів знищує смак до глибокої, чистої літератури…».Газети також висвітлювали жахливі історії про те, що траплялося з дівчатами, які читали романи:Цілу сім’ю в Англії було доведено до злиднів, і всі їх нещастя можна було чітко простежити до неконтрольованої пристрасті — читання романів, якою була охоплена дружина.Чоловік був тверезий і працьовитий, але його дружина — ледача і залежна від читання всього, що потрапляло їй до рук у жанрі романтики. Історични контекст такий: читання романів починає поширюватися на маси і ставати доступним середнім класам, жінкам і слугам. А отже реакція на ці романи зʼявилася миттєво. І була вона — негативною.Проте зараз ці ж романи, ми вважаємо класикою, і наводимо їх у приклади.