Статистика telegram user - @cadet_info

Перш ніж знову кричати «йдіть на фронт» — спробуйте подивитися ширшеПерш ніж оцінювати «творчість» чергового персонажа в соцмережах і вчергове розганяти тезу про те, що поліція «нічого не робить», варто нарешті подивитися на реальність, а не на вигадані картинки.Поліція давно і системно залучена до війни.І це не тільки участь у бойових діях.Це: • бойові поліцейські підрозділи на фронті • кінологічні підрозділи, які працюють на лінії бойових дій • евакуаційні підрозділи, які вивозять цивільних із прифронтових територій • нові спеціалізовані формування, створені вже під час війни • підрозділи, що працюють одночасно і в зоні бойових дій, і в тилуКерівництво поліції намагається встигнути всюди, маючи при цьому обмежену кількість людей.Поліція фактично присутня майже на всіх напрямках — і на війні, і поза нею.Люди реально вигрібають.Працюють на межі можливостей.Гинуть.Отримують поранення.А паралельно виконують свою основну роботу.І на цьому фоні вони чують:«Ви нічого не робите. Йдіть на фронт».Чесно — це звучить як знущання.Далі — більше.Риторика «чому ви не воюєте» системно формує ненависть, зневагу та недовіру до поліцейських. Часто — без жодного бажання розібратися, для чого взагалі існують різні державні інституції.До війни ніхто з поліцейських не кричав військовим:«Ідіть патрулюйте вулиці», «розслідуйте злочини», «боріться з бандитизмом».Кожен робив свою роботу.Почалася війна — і значну частину поліцейських залучили до бойових дій. Але це не означає, що: • злочинність зникла • обіг зброї став меншим • бандитизм зник • тил перестав існуватиНавпаки — роботи стало більше.Поліція щодня має справу з: • незаконною зброєю • насильницькими злочинами • людьми з ПТСР • станами алкогольного й наркотичного сп’яніння • стріляниною та вибухами в тилуЦе не ярлики. Це реальність війни.І цим хтось має займатися.Коли знову лунають заклики:«Заберіть поліцейських з вулиць — хай усі йдуть на фронт»,чомусь ніхто не думає про просту річ:👉 першими постраждають родини військових.Бо військовий на фронті має воювати, а не думати: • чи жива дружина • чи все гаразд з дитиною • чи не пограбували квартиру • чи не сталося насильствоЦе і є тил. І він тримається не сам.Об’єктивно:військові не можуть і не повинні виконувати роботу поліції.Ні морально,ні фізично,ні професійно.Оперативна робота, розшук, слідство — це роки підготовки, а не швидкий курс «на заміну».Окремо — про цифри.У коментарях досі апелюють до «130 тисяч поліцейських».Це довоєнні дані 2021 року.Сьогодні: • поліцейських менше 100 тисяч • щоденні звільнення • поранення • списання • гостра кадрова кризаРапорти не підписують, переводи не погоджують — бо людей просто немає.І на цьому фоні — постійний хейт, вимоги й звинувачення.Але чомусь ніхто не каже простого:«Дякуємо за те, що ви тримаєте тил».Війна — це не тільки передова.Війна — це ще й безпека в тилу.І поки хтось цього не розуміє — проблема точно не в поліції.Автори відео - https://www.tiktok.com/@rustammekhttps://www.tiktok.com/@kostiakorhЦікаво, як він там мститися зібрався?🤔ДОПОВІВ КУРСАНТ

13 січня – день створення Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють»Сьогодні «Люті» вже три роки. Чи багато це? У часових межах — ні. Ми й досі молоді, хоч за ці роки довелося швидко подорослішати. Не все складалося так, як того хотілося, і було б нечесно стверджувати інакше. Війна не запитує про плани та не грає за правилами — хід бою непередбачуваний, а рішення часто доводиться ухвалювати тут і зараз.Ми раділи вдалим операціям та болісно переживали втрати… Які досі болять. Готувалися, виконували завдання і знову готувалися. Виснажувались і щоразу знаходили сили на боротьбу. Підлаштовувалися під реалії та шукали вихід навіть із найскладніших ситуацій.І на початку шляху, і нині наша цінність — це побратими та посестри. Без перебільшень, без них не було б нічого. Бо за кожною операцією, за кожним утриманим метром землі стоять конкретні люди. Хто тримає стрій, хто прикриває і хто, на жаль, виконує завдання ціною власного життя.Ми несемо пам’ять про їхні подвиги й продовжуємо щоденними діями писати історію України.Зі святом, побратими та посестри!🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

Рятувальники ДСНС загасили всі пожежі, які виникли внаслідок російського обстрілу. Сили МВС працюють в чіткій координації над ліквідацією наслідків удару.Вночі росія цілеспрямовано била по цивільній і критичній інфраструктурі. Нелюдська мета ворога - залишити мільйони людей без світла, тепла й води посеред морозної зими. Це – свідомий та безжальний терор цивільних. Найбільше потерпіла столиця: пошкоджено 40 об’єктів, з них 20 - це житлові будинки. Крім того, росія атакувала Львів, Київщину, Кіровоградщину та Черкащину.До ліквідації наслідків залучено майже 500 рятувальників і 100 одиниць техніки. За потреби розгортаємо мобільні пункти обігріву.❗️Найпідступніші удари - по тих, хто рятує життя.У Дарницькому районі Києва ворог повторно вдарив по багатоповерхівці - у момент, коли на місці працювали рятувальники та медики. Загинув медичний працівник. Також поранено 5 рятувальників ДСНС, 4 медичних працівників та поліцейського.Це - свідомий удар по екстрених службах.Свідомий удар росії по людяності.На іншій локації у Дніпровському районі столиці після удару ворожого безпілотника виявили тіла 3 осіб. Двох загиблих ідентифікували, встановлюємо третю особу. Ще одна людина вважається безвісти зниклою. Станом на зараз у Києві загинуло 4 людини, щонайменше 25 поранено.На Київщині під атакою ворога були майже всі райони. Пожежі виникли у житлових будинках і господарських спорудах на Броварщині, Обухівщині, Бориспільщині.Загалом по країні працівники ДСНС врятували 40 людей.Серед них родина з Броварщини: мама, тато, бабуся та п’ятирічна дитина. Усім надано медичну допомогу.росія прагне занурити нас у холод та темряву. Ми маємо триматися разом – у турботі та взаєморозумінні. Тисячі людей по країні зараз працюють над тим, аби повернути тепло та світло у наші домівки. Їм потрібна наша підтримка. Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, енергетикам, комунальникам - тим, хто працює навіть під загрозою повторних ударів і не відступає. ВистоїмоІгор КлименкоДОПОВІВ КУРСАНТ

Чесно, інколи важко повірити, що це відбувається в реальності.Людина публічно представляється журналістом і працює від імені конкретного медіа, дозволяючи собі риторику на кшталт «мусори» та тези про те, що поліція нібито має «ліцензію від держави на вбивство». Усе це — на велику аудиторію, без фактів, без балансу, без відповідальності за слова.І тут виникає просте питання: це взагалі нормально?Журналістика — це не про особисту ненависть, не про узагальнення і не про дегуманізацію цілої інституції. Люди, які називають себе журналістами, мають бути незаангажованими, відокремлювати факти від оцінок, показувати різні сторони подій, а не відкрито звинувачувати і навішувати ярлики.Коли ж людина говорить від імені видання, вона автоматично несе відповідальність не лише особисту, а й репутаційну — для всієї редакції. А якщо редакція на це не реагує, не спростовує і не дистанціюється — значить, або вона це поділяє, або її влаштовує будь-який хайп.Достатньо зайти в коментарі. Як завжди, подібний контент знаходить величезний відгук у людей, які не хочуть розбиратися, але хочуть злості, простих відповідей і ворога. Це працює, бо це примітивно. Але популярність не дорівнює правді.Особливо цинічно все це виглядає під час війни — коли поліцейські, військові, рятувальники щодня виконують роботу, яку зручно не помічати, але легко знецінювати з безпечної відстані.Свобода слова — це не свобода брехні.А журналістика — це не ліцензія на безвідповідальність.ДОПОВІВ КУРСАНТ

Застосунок 112 вже доступний для завантаження🔍 МВС розробило офіційний сервіс екстреної допомоги, який може працювати навіть без мобільного зв’язку.У критичній ситуації ви телефонуєте через додаток - і оператор 112 сам оцінює ситуацію та спрямовує на місце рятувальників, поліцію, медиків та/або газову службу.❗️Важливо: перед початком користування обов’язково авторизуйтеся. Коли застосунок 112 може бути особливо корисним?✓ у підвалі чи в укритті, де є Wi-Fi, але немає мобільного сигналу;✓ у районах зі слабким або нестабільним покриттям;✓ під час аварій чи перебоїв у роботі стільникових мереж.Ми будемо розширювати функціональність «112». Серед наступних кроків - опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів.112 - це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні.📌 Усі персональні дані захищені.Застосунок відповідає державним стандартам кібербезпеки. Дані використовуються виключно для обробки екстрених викликів.Завантажуйте застосунок 112 Ukraine:Операційна система iOSОпераційна система Android

«ПОЛІЦІЯ ГНІЙ»Ми стоїмо на межі серйозного соціального зламу. Поліцейські — не безликі машини: це люди в формі, із сім’ями, обов’язками і межами терпіння. Коли до них ставляться з презирством, коли їхній біль і проблеми ігнорують і вищі керівники, і суспільство, — рано чи пізно пружина стискається настільки, що наслідки можуть бути непоправними.Ненависть і відчуження — це не лише слова. Коли суспільство говорить, що «всі вони — вороги», а система змушує працювати через обман та примус, ми не виховуємо відповідальність — ми породжуємо розпач. Рівень ворожого ставлення до поліцейських вже дійшов до того, що люди просто бажають їм СМЕРТІ, і це небезпечно — насамперед для нас самих, як спільноти.Керівництво МВС та Нацполіції має усвідомити: репутація і людський ресурс не відновлюються в один день. Рейди з ТЦК, непомірні вимоги, «затримки» з рапортами на звільнення, примус до відпрацювань по три місяці — усе це відштовхує людей від служби. Люди тікають — професіонали йдуть, тому що більше не бачать справедливості або перспективи. Ті, хто залишився, часто працюють на межі морального та фізичного виснаження. І для суспільства ти вже не поліцейський, а «МУСОР» та «ЛЮДОЛОВ».Це не просто внутрішня справа поліції — це питання безпеки громадян. Якщо спеціалістів позбавляють можливості працювати за фахом і замість професійних рішень змушують закривати «діри» держави людською ціною, система руйнується з середини. Коли ти не подобаєшся керівнику на місці, маєш свою думку, то відправлять на війну «на фарш» в зведені батальйони, замість зберігати їхній професійний потенціал — це помилка, за яку платитиме суспільство.Дозвольте поліцейським виконувати їхню пряму роботу — захищати людей і забезпечувати порядок, а не ставати «універсальними вирішувачами» усіх державних проблем, які лежать поза їхньою компетенцією.Якщо цього не буде — ми ризикуємо втратити не тільки кадри, але й основу довіри, без якої правоохоронна система перетвориться на порожню оболонку. Держава мусить вибирати: або інвестувати в людей і справедливі процеси сьогодні, або лікувати наслідки завтра — дорогою ціною для всіх нас.ДОПОВІВ КУРСАНТ

На даному відео з США видно типовий сценарій екстремальної ситуації: нападник з ножем накинувся на дівчину, офіцер поліції миттєво втрутився, дістав зброю і відкрив вогонь, коли нападник все ще перебував на своїй жертві. Після кількох пострілів магазин було розряджено — інцидент завершився швидко.Чим небезпечні такі випадки не лише технічно? По-перше, вони показують, що в екстремальній хвилині рішення приймаються в долі секунди — від цього залежать життя людей. По-друге, це піднімає складне питання суспільної відповідальності: у багатьох країнах громадська думка, процедура розслідування та захист поліцейського відрізняються.У нас часто візуально виглядає так: закон дає право, але система не дає захисту. Ти можеш діяти за законом — але потім бути «зламаний» хвилею судових позовів, розслідувань і медійних атак. Простішим виходом для критиків завжди буде зробити крайнім саме офіцера.Далі — про легалізацію зброї: якщо ми вимагаємо від громадян права на захист — треба думати і про повноцінні механізми захисту тих, хто охороняє порядок. Надати людям зброю і одночасно залишити поліцію без надійного правового тилу — нерівновага, яка призведе до ще гірших наслідків.За 30 тисяч та ненависть співгромадян охочих втратити все та сидіти за гратами точно немає. Тому чим далі, тим більше схожих випадків буде. Тільки от коли більшість військових повернеться додому із великою кількістю зброї в руках (якої і так вже повно всюди), то звичайним побиттям поліцеського вже не обійдеться...ДОПОВІВ КУРСАНТ

Мехводи - серце броні.У цій війні є ті, кого майже не видно. Але без них не почнеться жоден бій. Це — механіки-водії. Люди, які керують бронею й беруть на себе перший ризик.Мехвод — це не просто водій. Це очі, руки й серце машини, яка везе піхоту в найгарячіші точки, під обстрілами та ворожими дронами. Від них залежить логістика, підвезення боєкомплекту, евакуація поранених та збереження особового складу.Вони їдуть туди, де інші не наважуються ступати. Маневрують між обстрілами, прориваються у саме пекло, приймають рішення за секунди. І від цих рішень часто залежить життя десятків людей.Холодний розум, відповідальність і сталеві нерви. Мехводи заходять у бій першими й часто виходять останніми, витягуючи побратимів навіть звідти, звідки «не повертаються».У бригаді «Лють» механіки-водії — це окрема каста. Тихі професіонали, які роблять титанічну роботу без пафосу й слів.Їм не потрібна слава. Їхня мета проста: щоб інші повернулись живими!Піхота знає, що боєкомплекти та провізія прийде, що евакуація буде, що броня прорветься навіть через вогонь.Механіки-водії Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» - сталеві люди, на яких тримається війна!Повне відео вже на нашому YouTube каналі - https://youtu.be/XuXtERpqAKE🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube

У боях за Україну загинув наш Герой — воїн і столичний поліцейський Валерій Журба🕯Валерій вірив в Перемогу України та відважно вступив у ряди її захисників. Близько двох останніх років він служив у відділенні безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та боротьби полку поліції особливого призначення Стрілецький. Його життя обірвалось у 26 років…Валерій Журба народився 6 жовтня 1999 року у місті Фастів Київської області. З дитинства він прагнув справедливості та мріяв про світ, у якому панує правда, а добро завжди перемагає зло.Після навчання в університеті він вирішив пов’язати своє життя зі службою в правоохоронних органах, у 2021 році вступивши до лав Управління поліції охорони у місті Києві. У 2024 році правоохоронець вступив до полку поліції особливого призначення (Стрілецький), де став частиною команди операторів БпЛА та був «очима» бойового підрозділу.Валерій завжди був другом, на якого можна покластися, підтримував, жартував навіть у найважчі хвилини, і водночас ніколи не відступав перед труднощами – таким він залишиться в пам’яті побратимів, з якими пліч-о-пліч боронив рідну землю.Поліцейський загинув 10 листопада 2025 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки на Донеччині.Батьківщина втратила ще одного Героя, а батьки – єдиного сина. Вічна пам'ять та шана!🥀Джерело - Поліція КиєваДОПОВІВ КУРСАНТ

https://petition.president.gov.ua/petition/254720Прошу підтримати петицію, щодо нагородження відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг» (посмертно), солдата Крушинського Павла Федоровича, стрільця - помічника гранатометника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 101-го окремого механізованого батальйону 61-ї окремої механізованої Степової бригади, який загинув 9 вересня 2024 року, в ході штурмових дій на околицях села Фанасіївка Курської області РФ.Добровільно мобілізувався до 20-го окремого стрілецького батальйону, 26 лютого 2022 року. Весь період служби пройшов на піхотних посадах, завжди перебуваючи на передових рубежах оборони або наступу, стійко та мужньо виконував бойову роботу. Для Павла Федоровича, було важливо не зрадити в першу чергу своїм переконанням та ідеям, він не говорив, а просто робив те, що повинен. На прохання близьких, щодо переведення на тилову посаду, відповів: «Я в піхоті почав, я в піхоті і закінчу…»ДОПОВІВ КУРСАНТ