24 грудня — Святий вечірСвятвечір це особливий вечір - про тишу, про родинний стіл, про тепло запаленої свічки. Про пам’ять і надію, які передавалися з покоління в покоління.Святвечір здавна мав силу єднати людей: колись — навколо печі й простої вечері, сьогодні — навколо спільних цінностей. Ми чекаємо першої зорі, згадуємо близьких, думаємо про тих, хто далеко, і мовчки бажаємо найголовнішого — миру в кожну домівку.На жаль, для нашої громади це вже четвертий Святвечір не вдома. Не у власних оселях, не за звичними столами, не в тих місцях, які називаємо рідними. Та навіть у вимушеній розлуці ми зберігаємо головне — пам’ять про свій дім, про людей поруч і про спільне бажання повернутися.Цього Святвечора наші особливі слова — для захисників і захисниць України. Для тих, хто сьогодні на службі, на позиціях, далеко від рідних домівок, але з думками про них. Дякуємо вам за оборону нашої землі, за витримку й щоденну важку працю, завдяки якій ми маємо змогу зберігати життя громади й наші традиції. Нехай Господь береже вас, додає сил, захищає від усього злого і якнайшвидше веде додому.Цього вечора ми також із тихою вдячністю згадуємо всіх, хто віддав своє життя за Україну. Вони назавжди залишаються частиною нашої громади, нашої пам’яті й нашої історії.У цей Святвечір хочеться побажати кожному з нас внутрішнього світла. Хай у цей вечір знайдеться час зупинитися, згадати близьких, подякувати за тих, хто поруч, і подумати про тих, хто далеко. Хай у серці буде місце для спокою, у думках — для надії, а в житті — для віри повернення додому.Бережімо одне одного. Тримаймося разом.І вірмо, що попереду — час, коли Святвечір знову збиратиме всі родини за одним столом, у рідних домівках і під мирним небом.З повагою,начальник Василівської міської військової адміністраціїСергій Каліман