👆

Успішний кейс: повнолітньому сину загиблого військовослужбовця призначено частку ОГД (15 млн грн)

Батько клієнта - військовослужбовець, загинув у березні 2024 року. На той момент законодавство не передбачало права повнолітніх дітей на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Саме з цієї причини навесні 2025 року клієнт отримав відмову у призначенні виплати. Водночас на момент отримання цієї відмови вже діяла нова редакція законодавства, яка передбачала, що повнолітні діти мають право на отримання частки ОГД у зв’язку із загибеллю військовослужбовця. Через таку відмову ми звернулися до суду з метою захистити право клієнта на виплату. Під час розгляду справи відбулася ще одна важлива зміна законодавства. Влітку 2025 року було змінено підхід до визначення дати виникнення права на виплату: тепер такою датою визначено не дату загибелі військовослужбовця, а дату складення актового запису про смерть.

У нашій ситуації це мало принципове значення. Батько клієнта загинув у березні 2024 року - ще до змін щодо права повнолітніх дітей на виплату. Однак актовий запис про смерть було складено у квітні 2024 року, тобто вже після того, як повнолітні діти отримали право на частку ОГД.

Фактично це означало, що клієнт має право на виплату, попри первинну відмову. Паралельно з розглядом справи у суді ми ініціювали повторне звернення до Міністерства оборони України з вимогою повторно розглянути документи клієнта з урахуванням змін у законодавстві. Після кількох місяців очікування клієнту було призначено його частку ОГД як повнолітньому сину загиблого військовослужбовця.

Ця справа - яскравий приклад того, як зміни у законодавстві можуть кардинально вплинути на результат справи. Замість довгих судів ми домоглися призначення виплат у досудовому порядку.